22 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/583/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А. І.,
суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,
за участю секретаря - Болюк Н. В.
представника відповідача - Бондара О. М.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року у справі № 809/1030/18 (рішення ухвалене о 10:42 год. у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Матуляка Я. П., повний текст рішення виготовлено 22 серпня 2018 року) за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 24 травня 2018 року № НОМЕР_1.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він не вчиняв правопорушення за яке до нього застосовано штрафні санкції, оскільки контролюючим органом його не було повідомлено про анулювання ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року вказаний позов задоволено повністю.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що позивач був належним чином повідомлений про анулювання ліцензії, а тому до нього правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 17000.00 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній обставини, просив її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивача належним чином повідомлено про дату, час та місце його проведення, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.
04 травня 2018 року на підставі підпунктів 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України та наказу начальника ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 04 травня 2018 року за № 619 проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину "Лайм", що розташований за адресою: вул. Галицька, 36/2, м. Івано-Франківськ, суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки від 11 травня 2018 року за № 371/09/07/РРО/НОМЕР_2.
Перевіркою виявлено порушення позивачем встановленого порядку проведення розрахунків в сфері торгівлі, зокрема вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" - здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме: 25 лютого 2018 року о 10:14 год. реалізовано одну пляшку горілки "Хортиця платинум" 0,7 л по ціні 113,00 грн. та бальзам "Прикарпатський" 0,5 л 45% по ціні 129,00 грн.; о 18:21 год. реалізовано пиво "Балтика" по ціні 16,00 грн. та о 15:20 год. реалізовано горілку "Карпатська вершина" 0,2 л 40% по ціні 34,00 грн.
На підставі акта перевірки від 11 травня 2018 року № 371/09/07/РРО/НОМЕР_2 відповідачем прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 24 травня 2018 року за № НОМЕР_1, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.
Не погодившись із вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_2 оскаржив його до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 25 лютого 2018 року позивачу не було відомо про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у зв'язку з чим ним у вказаний період і проводилася реалізація даних товарів, а тому останнім дотримано вимог чинного законодавства по здійсненню роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Такий висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
За визначенням, наведеним у абзаці 25 статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (частина 20 статті 15 коментованого Закону).
Згідно частини двадцять другої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання.
Анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії (абзац 24 статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів").
У відповідності до частини тридцять першої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі: заяви суб'єкта господарювання; рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання; несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії; рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів); рішення суду про встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку; рішення суду про встановлення факту переміщення суб'єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.
Приписами частини тридцять другої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Нормами статті 42 Податкового кодексу України встановлено порядок листування платників податків та контролюючих органів.
Так, згідно пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (пункт 45.1. статті 45 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 65.1 статті 65 Податкового кодексу України взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
В свою чергу, пунктом 5 частини четвертої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про фізичну особу - підприємця щодо місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем).
При цьому, пунктом 42.4 частини шостої статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що належною податковою адресою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, визначеною у відповідності до наведених положень податкового законодавства, є вул. Андрія Сахарова, 11, м. Коломия, Івано-Франківська область, що підтверджується відомостями, зазначеними у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Так, 19 січня 2018 року відповідачем надіслано рекомендованим листом повідомлення про анулювання ліцензії серії АА 012548 за адресою вул. Андрія Сахарова, 11, м. Коломия, Івано-Франківська область, яка являється податковою адресою позивача, однак таке не було вручено у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Таким чином, виходячи із вказаних вище норм Податкового кодексу України відповідачем вчинено дії щодо належного повідомлення позивача про факт анулювання ліцензії і такий згідно вимог пункту 42.4 частини шостої статті 42 Податкового кодексу України вважався належно повідомленим.
Окремо слід зазначити, що відповідачем додатково було надіслано вказане вище повідомлення на фактичну адресу здійснення підприємницької діяльності позивача - магазину "Лайм". Таке було вручено позивачу 24 лютого 2018 року.
Отже, здійснюючи 25 лютого 2018 року реалізацію алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, позивач порушив вимоги статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а відтак на нього правомірно накладено штрафні санкції у розмірі 17000.00 грн.
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про неналежне повідомлення позивача про факт анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а відповідно про протиправність оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій від 24 травня 2018 року № НОМЕР_1.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 317 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року у справі № 809/1030/18 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А. І. Рибачук
судді В. М. Багрій
Д. М. Старунський