23 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/2594/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2018 року (прийняте у м. Львові суддею Кузь В.Я.) в адміністративній справі № 465/3197/18 за позовом ОСОБА_2 до капрала поліції взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у Львівській області) Пасса Олександра Леонідовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Франківського районного суду м. Львова із вказаним позовом та просив визнати протиправною та скасувати постанову капрала поліції взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП у Львівській області Пасса О.Л. серії ВР № 026368 від 25.05.2018, якою на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн за порушення вимог частини другої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він не порушував Правил дорожнього руху, а тому дії відповідача по складанню постанови є протиправними; крім того, під час розгляду справи відповідачем були допущені процесуальні порушення.
Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 03 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_2, який вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи і порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ні інспектор, ні суд під час розгляду справи не з'ясовували всіх обставин справи. Крім того, зазначає, що йому належним чином не було роз'яснено його права.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР).
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 19.1 ПДР передбачено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на всіх механічних транспортних засобах, що рухаються, повинні бути ввімкнені фари ближнього (дальнього) світла.
Частиною другою статті 122 КУпАП передбачено, зокрема, що порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Як встановлено судом, постановою капрала взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП у Львівській області Пасса О.Л. серії ВР № 026368 від 25.05.2018 на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за порушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в темну пору доби без увімкненого світла фар, чим порушено п.п. 19.1 ПДР України.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП повністю доведена, а викладені позивачем у позовній заяві обставини не відповідають дійсності.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
З наявного у справі відеозапису, наданого УПП у Львівській області, видно, що позивач керував транспортним засобом в темну пору доби без увімкненого світла фар, чим порушив приписи п.п. 19.1 ПДР України.
Апеляційним судом встановлено, що доводи позивача про порушення його процесуальних прав є надуманими і спростовуються відеозаписом правопорушення, із якого видно, що позивачу роз'яснено права, суть правопорушення.
Доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення, судом не здобуто, а ті обставини, з яких позивач просить скасувати постанову, на переконання суду, наведені ним з метою уникнення адміністративної відповідальності.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 229, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Франківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2018 року в адміністративній справі № 465/3197/18 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин