П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/314/18
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідачаСеменюк Г.В.
суддів: Потапчук В.О.
Шляхтицький О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер" на Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року по справі № 821/314/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер" до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги № 7-17 від 05.01.2017 року та рішення про опис майна від 05.01.2017 року.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Брівер" подано апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не врахував, що станом на 29.08.2017 року у товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер" був відсутній податковий борг з узгоджених грошових зобов'язань та на рахунку у системі електронного адміністрування платника податків на додану вартість існувала переплата до бюджету у загальному розмірі 69522,22 грн., що підтверджується розрахунком - звірки сплати грошових коштів до бюджету.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає доводи викладені в апеляційній скарзі не обґрунтованими, та такими , що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що згідно даних інтегрованих карток ІС «Податковий блок» 29.08.2017р. та 30.08.2017 р. обліковувався податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг) , залишок несплаченого податкового боргу 30.08.2017 року станови 855574,78 грн. , то податкова вимога та рішення про опис майна в податкову заставу винесені контролюючим органом відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року замінено відповідача по справі ГУ ДФС у Херсонській області на ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі.
Учасники справи сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, 05.01.2017 року Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Брівер" податкову вимогу № 7-17, відповідно до якої станом на 04.01.2017 року сума податкового боргу платника податків за узгодженими зобов'язаннями становить 778732,73 грн. (основний платіж - 412333,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 206166,00 грн., пеня - 160233,73 грн.).
05.01.2017 року заступником начальника Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області прийнято рішення № 17 про опис майна у податкову заставу.
Відповідно до листа Головного управління ДФС у Херсонській області від 06.02.2018 року № 1067/10/21-22-17-0216 станом на 01.02.2018 року по ТОВ "Брівер" обліковується податковий борг на загальну суму 1431127,51 гривень.
Станом на 29.08.2017 згідно даних інтегрованих карток по платнику податків по ПДВ рахувався податковий борг на суму 854955,12 гривень. В той же день, підприємством було сплачено податок на додану вартість в сумі 925137,00 гривень
Після зарахування сплати грошових коштів позивачем, відповідно до п.п. 129.1.1 п.129.1 ст. 129 Кодексу, 29.08.2017 р. нарахована пеня в сумі 619,66 гривень.
30.08.2017 р. в інтегрованих картках по податку на додану вартість проведено нарахування самостійно задекларованих грошових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9166522913 від 18.08.2017 на суму 925137,00 гривень, які частково погашені переплатою в сумі 69562,22 гривень. Залишок несплаченого податкового боргу 30.08.2017 становив 855574,78 гривень.
Згідно даних інтегрованих карток ІС "Податковий блок" 29.08.2017 та 30.08.2017 обліковувався податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того , що 29.08.2017р. та 30.08.2017 р. обліковувався податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг) .
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного:
Відповідно до пункту 4.1.153 статті 14 Податкового кодексу, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175 статті14 Податкового кодексу).
Пунктами 88.1 та 88.2 статті 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Згідно з пунктами 89.1 та 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня. що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в йоп власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платни податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі збільшення сум податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового бор платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України, Податкове повідомлення-рішенн або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування сум грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;рішенням суду, що набрала законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні- рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду .Якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 29.08.2017 року у Позивача був відсутній податковий борг з узгоджених грошових зобов'язань та на рахунку у системі електронного адміністрування платника податків на додану вартість існувала переплата до бюджету у загальному розмірі 69 522, 22 грн., що підтверджується розрахунком - звірки сплати грошових коштів до бюджету.
Тобто на 29.08.2017 року сума податкового боргу була погашена у повному обсязі і відповідно Відповідач повинен був відкликати податкову вимогу № 7-17 від 05.01.2017 року.
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що у адміністративному позові Головного управління ДФС у Херсонській області до ТОВ "Брівер" від 25.10.2017 року про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, позивач посилається на той факт, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у боржника ТОВ "Брівер" , станом на 10.07.2017 року обліковується податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт,послуг) у сумі-808296,17 , який виник починаючи з 30.05.2017 року за рахунок несплати узгоджених податкових зобов'язань,які нараховані згідно декларації з податку на додану вартість від 19.05.2017 №9092385874 на суму 370108,00 грн.,декларації з податку на додану вартість від 19.06.2017 №9116548758 на суму 663543,00 грн.
Підприємством частково сплачено податковий борг в сумі 232233,73 грн., залишок непогашеного грошового зобов'язання становить 801417,27 грн.
У заяві Головного управління ДФС у Херсонській області від 22.11.2017 року про залишення адміністративного позову без розгляду позивач просить суд залишити адміністративний позов Головного управління ДФС у Херсонській області без розгляду у зв'язку з погашенням податкового боргу відповідачем.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року по справі № 821/1570/17 позовна заява Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу - залишити без розгляду.
Згідно з приписами підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.
Отже, податкова вимога підлягає скасуванню № 7-17 від 05.01.2017 року, та рішення про опис майна від 05.01.2017 року треба скасувати, адже відповідно до ст. 60 Податкового кодексу, зазначено, що у випадках, коли сума податкового боргу погашена у повному обсязі то податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.
Відповідно ч.1-2 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер"- задовольнити.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року по справі № 821/314/18 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер"- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 05.01.2017 №7-17.
Скасувати Рішення Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області про опис майна у податкову заставу №17 від 05.01.2017 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Семенюк Г.В.
Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.