Справа № 826/4203/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Катющенко В.П.
22 листопада 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кузьменка В.В.;
за участю секретаря: Горяінової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2018 року (розглянута у спрощеному (письмовому) провадженні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа: адвокат ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення, -
У березні 2018 року, ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа: адвокат ОСОБА_4, у якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 31.01.2018 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4 з підстав його необґрунтованості, формальності та упередженості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірне рішення є необ'єктивним, недостатньо обґрунтованим, оскільки не були розглянуті всі аспекти та важливі деталі проступку та негідної поведінки адвоката, наведені у її скарзі. Стверджує, що ні її, ні свідків не було повідомлено про дату засідання та не здійснено виклик для дачі пояснень. Вважає, що висновки рішення не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать доказам, які містяться в матеріалах справи та суперечать показанням свідків, які були допитані. Стверджує, що рішення прийнято відповідачем з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що в порушення закону свідки були допитані в телефонному режимі, що не передбачено жодним законодавством і незважаючи на те, що свідки надали свідчення, які підтверджують обставини стосовно порушення адвокатської етики ОСОБА_4, відповідачем не було враховано вказаних свідчень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.01.2018 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо правового обґрунтування розгляду заяви позивача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, колегія суддів зазначає наступне.
Так, частинами першою, другою статті 33 Закону України від 05.07.2012 N 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон N 5076-VI) передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону N 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Статтею 36 Закону N 5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Статтею 37 Закону N 5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону N 5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Пунктом 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Пунктом 26 зазначеного Положення встановлено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, невідкладно звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно з пунктом 28 Положення під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що за наслідками проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката складається довідка, яка є предметом розгляду на засіданні дисциплінарної комісії щодо вирішення питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2017 головою дисциплінарної палати КДКА Київської області було доручено члену дисциплінарної палати Степанову Є.В. провести перевірку по матеріалах за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_4
За результатами проведеної перевірки членом дисциплінарної палати КДКА Київської області Степановим Є.В. складено довідку від 26.01.2018, у якій останній запропонував дисциплінарній палаті прийняти рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4
Зі змісту вказаної довідки вбачається, що членом дисциплінарної палати КДКА Київської області було надано і оцінку доводам скаржниці, і оцінку поясненням свідків, які були допитані останнім у телефонному режимі, і оцінку поясненням адвоката ОСОБА_4
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, членом дисциплінарної палати КДКА Київської області Степановим Є.В. на виконання рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31.10.2017 № Х-022/2017, яким скарга ОСОБА_2 була задоволена частково, рішення КДКА Київської області від 31.05.2017 скасовано, а матеріали справи направлено до КДКА Київської області на новий розгляд на стадію перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, була здійснена повторна перевірка з урахуванням висновків ВКДКА від 31.10.2017.
Зокрема, останнім було направлено ряд запитів до Святошинського районного суду м. Києва, отримано записи всіх судових засідань у справі, де брала участь позивач та адвокат ОСОБА_4, ухвала апеляційного суду у цій справі. А також проведено бесіду з суддею Святошинського районного суду м . Києва Оздобою М.О., яка була головуючою у даній справі та в ході якої було з'ясовано, що під час розгляду в суді кримінального провадження адвокат ОСОБА_4 не допускав порушень, які могли давати підстави ставити питання про його дисциплінарну відповідальність.
Також, як вбачається з матеріалів справи, поясненням свідків надана оцінка та їх суб'єктивна думка спростовувалась дисками записів всіх судових засідань у справі.
Згідно з частиною першої статті 39 Закону N 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Відповідно до протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області рішення про відмову в порушенні дисциплінарної скарги стосовно адвоката ОСОБА_4 прийнято одноголосно.
Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу нате, що ні Законом N 5076-VI, ні Положенням не передбачено обов'язку КДКА запрошувати на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, скаржника та адвоката, стосовно якого вирішується питання по порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем дотримано встановлену чинним законодавством процедуру при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката та надано правову оцінку усім доводам, наведеним ОСОБА_2 у поданій скарзі.
Таким чином є необґрунтованими доводи позивача щодо неповного з'ясування відповідачем доводів її скарги.
Зі змісту Рекомендації № R(80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи, державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Враховуючи викладене на те, що відповідачем при розгляді скарги позивача було повно та об'єктивно досліджено доводи позивача, а також дотримано процедуру розгляду скарги, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Окрім зазначеного вище, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. При цьому, суд наголошує, що КДКА Київської області є колегіальним органом, рішення якого приймаються шляхом голосування на підставі досліджених обставин та доказів. Встановлення складу дисциплінарного проступку, а також наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є виключним (дискреційним) повноваженням відповідної КДКА, як органу адвокатського самоврядування.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щодо посилання відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Так, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, а саме посиланнями на те, що оскільки в ухвалі суду від 10.04.2018 встановлено, що даний позов подано позивачем у межах встановленого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строку.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 23 листопада 2018 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
В.В. Кузьменко