Ухвала від 23.11.2018 по справі 520/10519/18

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відкриття спрощеного провадження у справі

23 листопада 2018 р. Справа № 520/10519/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_2 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнані протиправними дії Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо призупинення вже призначеної раніше пенсії позивачу з 01 березня 2016 року з причини не підтвердження місця фактичного проживання позивача;

- зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти відповідні заходи щодо усунення причин та умов, які сприяли не виплаті пенсії Позивачеві, поновити та виплачу вати щомісячно пенсію у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та сплатити заборгованість яка утворилась з 1)1 березня 2016 року;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення з метою забезпечена повного, правильного і своєчасного виконання судових рішень в адміністративних справах: Зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалені судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В прохальній частині адміністративного позову позивач просить суд відстрочити сплату судового збору на підставі ст. 133 КАС України з урахуванням май нового стану позивача, з підстав того, що позивач не працює, а пенсія, за поновленням виплати якої позивач звернувся до суду була єдиним джерелом існування.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд вважає клопотання позивача обґрунтованим, та вважає за можливе відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі з урахуванням майнового стану позивача.

Крім того, позивач разом з позовною заявою подав до суду клопотання рпо поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку, позивач зазначив, що на даний час будь-якої інформації про прийняття рішення про припинення виплати від відповідача не надходило.

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.

Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).

Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежно також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім якщо інше прямо не передбачено законом.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

Таким чином право позивача щодо перерахунку пенсії з 01.03.2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у зразковій адміністративній справі № 820/6514/17 від 15 лютого 2018 року та постановах Верховного Суду від 13 березня у справі № 338/952/17, від 27 березня 2018 року у справі № 127/19672/17, від 30 жовтня 2018 року у справі №493/1867/17.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з запитом про надання інформації щодо припинення виплати пенсії 11.11.2018 року. На вказаний запит позивачем отриманий лист від 15.11.2018 року, в якому зазначено, що виплату пенсії призупинено з 01.03.2016 року в зв'язку з не підтвердженням фактичного місця проживання.

За таких обставин суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до положень КАС України поновлення пропущеного строку може мати місце лише у випадках коли такий строк дійсно пропущено.

Отже, клопотання позивача про поновлення пропущеного строку не підлягає задоволенню з тих підстав, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Поданий адміністративний позов відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Частиною 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Виходячи з положень ст. ст. 171, 257 КАС України, оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Керуючись приписами ст. ст. 12, 171, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - залишити без задоволення.

2. Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - задовольнити. Відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

3. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Індустріального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

4. Запропонувати відповідачеві у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову.

5. Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження.

6. Роз'яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов'язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

7. Копії даної ухвали направити учасникам справи.

8. Роз'яснити, що ухвала підлягає оскарженню лише в частині застосування правил підсудності шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення ухвали.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

В іншій частині дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кухар М.Д.

З оригіналом згідно.

Суддя Кухар М.Д. .

Попередній документ
78074683
Наступний документ
78074685
Інформація про рішення:
№ рішення: 78074684
№ справи: 520/10519/18
Дата рішення: 23.11.2018
Дата публікації: 26.11.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл