Справа № 703/3429/17
2/703/424/18 .
19 листопада 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Опалинської О.П.
при секретарі судового засідання Литвин Г.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Черкаської області та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради Черкаської області та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно рішення Смілянського міськрайонного суду від 13 серпня 1997 року її, ОСОБА_4, після одруження ОСОБА_1, удочерили ОСОБА_5 та ОСОБА_6 У 2005 році шлюб між батьками було розірвано. Незадовго до смерті батька відносини між ним та матір'ю погіршилися, вони взагалі не спілкувалися, батько змінив місце проживання. Після його смерті, 18 липня 2016 року відкрилася спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1. Оскільки вона мешкає та працює в м. Хмельницький , до матері часто не приїжджає, а з батьком після їх розлучення з матір'ю взагалі не спілкувалася про смерть батька не знала, а його родичі про це її не повідомили. Коли сестра батька ОСОБА_3 повідомила про його смерть вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено в зв'язку з тим, що строк для прийняття такої пропущений, а тому, звернулася до суду та просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю у 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.
Позивач в судовому засіданні 1 лютого 2018 року пояснила, що у 1997 року її, ОСОБА_4, після одруження ОСОБА_1, удочерили ОСОБА_5 та ОСОБА_6 У 2005 році шлюб між батьками було розірвано. Незадовго до смерті батька відносини між ним та матір'ю погіршилися, вони взагалі не спілкувалися, батько змінив місце проживання. Після його смерті, 18 липня 2016 року відкрилася спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1. Оскільки вона мешкає та працює в м. Хмельницький, до матері часто не приїжджає, а з батьком після їх розлучення з матір'ю, взагалі не спілкувалася, про смерть батька не знала, а його родичі про це її не повідомили. Коли сестра батька ОСОБА_3 повідомила про його смерть вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено в зв'язку з тим, що строк для прийняття такої пропущений, а тому, звернулася до суду та просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю у 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька. В судове засідання призначене на 19 листопада 2018 року не з'явилася надіслала до суду заяву в якій розгляд справи просить проводити без її участі на задоволенні позову наполягає.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з'явився, надіслав до суду відзив на позовну заяву в якому просив розгляд справи проводити без участі представника, а рішення суду винести відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву в якій розгляд справи просить проводити без її участі, проти задоволення позову не заперечує.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.
Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
18 липня 2016 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР №287549 виданого ОСОБА_2 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 20 липня 2016 року.
Відповідно до рішення Смілянського міського суду Черкаської області від 13 серпня 1997 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 удочерили ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. При реєстрації в органах РАГС змінено прізвище дитини з «Брижко» на «Сабадаш».
Згідно свідоцтва про народження серії І-СР №017200 зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2 м/в РАГС Черкаської області батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Як вбачається з свідоцтва про шлюб виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_7 зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 та змінила прізвище на «Малькут».
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-СР №004721 виданого 26 липня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Сміла ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції Черкаської області шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано.
Як вбачається з довідки Хмельницького обласного центру профілактики і боротьби зі СНІДом №366 від 28 липня 2017 року ОСОБА_1 працює у вищевказаному центрі на посаді лікаря-інфекціоніста стаціонарного відділення з 1 серпня 2013 року.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.
Згідно п. 24 вищевказаної постанови, особа, яка не прийняла спадщину у встановлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: обставини неподання заяви про прийняття спадщини суд визнав поважними.
Відповідно до статті 63 ЗУ «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року №3425-XІІ нотаріус або в сільських населених пунктах посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, відтак закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було та він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні і положення ч.3 ст.1272 ЦК України не застосовуються.
Отже, правила ч. 3ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Враховуючи, що позивач проживає та працює в м. Хмельницький, з 2005 року ні вона ні мати не підтримували стосунків з батьком, місце проживання останнього їм було не відоме, а родичі батька не повідомили їй про смерть останнього, крім того, факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, відтак суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Визначаючи позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини суд, враховуючи вимоги ч.3 ст.1272 ЦК України, встановлює такому додатковий строк для подання заяви терміном в один місяць.
Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 247, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.1233, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 63 ЗУ «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року №3425-XII, постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» ,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Черкаської області та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном один місяць для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, який помер 18 липня 2016 року з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.
Сторони по справі.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителька АДРЕСА_2.
Відповідач: ОСОБА_2 міська рада, вул. Незалежності, 37, м. Сміла Черкаська область.
Відповідач: ОСОБА_3, жителька АДРЕСА_3.
Головуючий О.П.Опалинська