Справа №585/1583/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/788/737/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Крадіжка
22 листопада 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми матеріали кримінального провадження № 120152001000000496 від 28 квітня 2015 року за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадження ОСОБА_6 , на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2018 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий,
визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,
з участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
До Апеляційного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадження ОСОБА_6 із змінами та доповненнями, в якій прокурор просить вирок суду скасувати, призначивши новий розгляд в суді першої інстанції.
Вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2018 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави судові витрати в сумі 368 грн 28 коп, пов'язані з проведенням судових експертиз у кримінальному провадженні.
Прокурор в поданій апеляційній скарзі зі змінами та доповненнями, вказує, що суд першої інстанції, зазначивши в мотивувальній частині вироку про доведеність факту вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в подальшому вказав на недопустимість та неналежність доказів сторони обвинувачення, тим самим фактично виправдав обвинуваченого за даною статтею, але рішення у вироку не прийняв. Також зазначає, що суд невірно визначив остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки застосувавши принцип частково складання призначеного покарання, фактично поглинув менш суворе покарання більш суворим. Просить вирок суду скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 надійшло заперечення на зазначену апеляційну скаргу, в якому адвокат не погоджується з доводами прокурора про наявність належних і допустимих доказів на підтвердження винуватості його підзахисного у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, спираючись на презумпцію невинуватості та відсутність спеціального закону, який би регулював порядок отримання дозволу на носіння, зберігання, придбання чи збут бойових припасів. Просить вирок суду залишити без змін.
Судом у вироку встановлено, що ОСОБА_7 , в кінці лютого 2015 року близько 13 години, прийшов додому до потерпілої ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_11 , звідки повторно, шляхом обману, заволодів майном потерпілої на загальну суму 1004 грн.
02 квітня 2015 року близько 10 години, ОСОБА_7 , перебуваючи в домогосподарстві знайомого ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_3 , повторно, шляхом обману, заволодів майном потерпілого на загальну суму 1244 грн.
03 квітня 2015 року близько 15 години ОСОБА_7 , перебуваючи в будинку знайомого ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_3 , повторно таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_12 на загальну суму 13200 грн.
23 квітня 2015 року близько 16 години, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку знайомого ОСОБА_13 , за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав майно потерпілої ОСОБА_14 на загальну суму 6830 грн.
13 травня 2015 року близько 13 години ОСОБА_7 на узбіччі дороги в с. Андріяшівка Роменського району Сумської області в траві помітив 15 проміжних патронів, що згідно проведеної балістичної експертизи є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї, виготовлені промисловим способом та придатні до відстрілу, забрав їх та поклав до кишені своєї куртки.
14 травня 2015 року з вказаними боєприпасами поїхав до м. Ромни. В цей же день близько 11 години, знаходячись в м. Ромни, на бульв. Шевченка на території центрального міського парку був зупинений працівниками міліції, де під час проведення особистого огляду ОСОБА_7 в його кишені були виявлені вказані бойові припаси.
Про день та час розгляду провадження у порядку апеляційної процедури учасників провадження було проінформовано, при цьому клопотання про відкладення не надійшло, а їх участь в розгляді провадження судом апеляційної інстанції при перевірці судового рішення, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вислухавши доповідь судді, прокурора на підтримку зміненої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченні до неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ст. 374 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і його мотивів, статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення та інше.
Згідно зі ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання, чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою - суд у вироку зазначає формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
На переконання колегії суддів вказані вимоги судом першої інстанції не були дотримані, а зазначеним вимогам кримінального процесуального закону оскаржуваний вирок не відповідає.
Суд у мотивувальній частині вироку визнав доведеним та встановив факт і виклав обставини вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 і ч. 1 ст. 263 КК України, пославшись на відповідні докази у кримінальному провадженні.
В подальшому, після встановлення фактичних обставин, вини ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України та кваліфікації його дій за відповідними статтями (частинами статей) КК України, суд визнав частину доказів недопустимими, та не прийняв рішення щодо визнання винним або виправдання обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України, що є порушенням вимог ст. 374 КК України, хоча в резолютивній частині вироку вказав на визнання винним ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК України, але покарання не призначив, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а отже, вирок суду не відповідає вимогам ст. 374 КПК України.
Крім цього, ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 червня 2018 року була виправлена описка, якою виключена вказівка про визнання винним ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що є фактично зміною судового рішення і є недопустимим, та не може бути здійснене у порядку ст. 379 КПК України.
Також, заслуговують на увагу зауваження прокурора щодо невірного застосування принципу часткового складання призначених ОСОБА_7 покарань на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки судом застосовано у вироку принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Отже, суд першої інстанції, призначаючи остаточне покарання за сукупністю злочинів, невірно застосував положення закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Згідно із ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Колегія суддів вважає вказані порушення істотними в розумінні ч. 1 ст. 412 КПК України, тобто такими, що перешкодили суду ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення, тому судове рішення підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, колегія суддів не вирішує наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
При новому судовому розгляді суду першої інстанції необхідно усунути зазначені порушення закону, дослідити обставини, зазначені в цій ухвалі, дати належну оцінку доказам з урахуванням позиції сторін з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, із зазначенням мотивів, з яких суд приймає до уваги одні докази та відкидає інші, і в залежності від установлених обставин, ухвалити законне, обґрунтоване та належним чином умотивоване рішення.
З огляду на викладене вище, змінена апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 409, 412, 413, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 із змінами та доповненнями заступника прокурора Сумської області ОСОБА_15 - задовольнити.
Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2018 року щодо ОСОБА_7 скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4