1Справа № 335/9255/18 2/335/2317/2018
21 листопада 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Макарова В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Дворникової Я.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У серпні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.06.2010 року вона з відповідачем уклали шлюб. Від шлюбу подружжя мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини з відповідачем припинені починаючи з 2018 року, у зв'язку з непорозумінням, внаслідок чого втратився інтерес один до одного. Спільне господарство не ведеться. ОСОБА_1 просила шлюб розірвати, оскільки можливості примирення немає та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Рубахіна».
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позивач на задоволенні позовних вимог наполягає, а відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали в справі суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Так, відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 341, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12.06.2010 року.
Шлюбні відносини між сторонами припинені з початку 2018 року, у зв'язку відсутності взаємопорозуміння, внаслідок чого втратився інтерес один до одного. Майнового спору між сторонами немає, до примирення не прагнуть.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Як передбачено ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. В даному випадку визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та законних інтересів.
Судом було встановлено, що з 2018 року подружжя не підтримує сімейних (шлюбних) стосунків, що свідчить про те, що сім'я розпалася та існує формально.
Враховуючи, що сторони шлюбні відносини не підтримують, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач визнав позов, за таких обставин суд вважає, що подальше збереження сім'ї неможливе, а тому є підстави для розірвання шлюбу.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У зв'язку з викладеним, враховуючи заяву позивача, суд залишає за нею прізвище «Рубахіна».
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Оскільки у поданій до суду заяві від 21.11.2018 року позивач відмовилася від стягнення на її користь судових витрат, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, понесених позивачем при розгляді справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 110-112 СК України, ст. 4, 10, 12, 19, 23, 76-80, 95, 142, 206, 223, 259 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 12 червня 2010 року Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 341, між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Человань) (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_2), розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 не змінювати.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.О. Макаров