Справа №348/1611/17
13 листопада 2018 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої судді Флоряк Д.В.,
секретаря Буратчук О.В.,
з участю позивача- відповідача ОСОБА_1,
його представника - адвоката ОСОБА_2,
відповідача - позивача ОСОБА_3,
його представника - адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на частку у спадковому майні та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частку у спадковому майні ,-
ОСОБА_1 11.08.2017 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на частку у спадковому майні.
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 31.08.2017 року по справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору управління державної архітектурно - будівельної інспекції в Івано-Франківській області.
10.01.2018 року ОСОБА_3 до початку розгляду справи по суті подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частку у спадковому майні,
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 22.01.2018 року дані позови об"єднано в одне провадження .
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 і в свідоцтві про його народження батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Однак, його мати своє дівоче прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_6 не міняла, а записи у його свідоцтві про народження зроблені за словами батька, і тому було зазначено прізвище матері як ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_5 його мати ОСОБА_6 померла і після її смерті відкрилася спадщина за законом на житловий будинок та грошові вклади, однак без встановлення факту родинних відносин оформити спадщину він не може. 31 січня 1997 року, ще за час свого життя, його мати ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Надвірнянського ДНК 01.07.1958 р. за НОМЕР_1, зареєструвала право власності на 3/4 домоволодіння по АДРЕСА_1, та згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Надвірнянською державною нотаріальною конторою 14.09.1957 р. за НОМЕР_2, зареєструвала право власності на 1/4 домоволодіння по АДРЕСА_1. Право власності на даний житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами було зареєстроване в цілому 31.01.1997 року на ОСОБА_6 в Івано-Франківському оБТІ. Спадкоємцями першої черги майна є він, сестра ОСОБА_8 та його брат ОСОБА_3 Після смерті матері він, як спадкоємець першої черги за законом у встановлений законом шестимісячний термін звернувся із заявою до державного нотаріуса Надвірнянської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. Під час оформлення спадщини йому стало відомо, що 08.07.2016 року із заявою про прийняття спадщини за законом звернувся його брат ОСОБА_3 Окрім цього йому стало відомо, що 25.11.2011 року його мати ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого усе своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, а також все те, на що вона за законом буде мати право, заповіла їх сестрі ОСОБА_8 Однак 24.12.2016 року їхня сестра ОСОБА_8 направила державному нотаріусу заяву про відмову від спадщини по заповіту та відмову від прийняття спадщини за законом в користь нього. Крім того, зазначив, що сестра ОСОБА_8 відмовилася від своєї частки спадщини по закону в його користь, а тому його брату ОСОБА_3 повинно належити 1/3 частки житлового будинку, а його відповідно 2/3 частки житлового будинку. Однак у видачі свідоцтва про спадщину за законом на 2/3 частки житлового будинку та приналежні до нього будівлі та споруди йому державним нотаріусом було відмовлено, так як він не може представити оригінали правовстановлюючих документів, оскільки вони залишилися у будинку в якому проживала його мати ОСОБА_6 Після смерті матері відповідач ОСОБА_3 його до даного будинку не допускає, та на його прохання видати йому документи про право власності чи представити їх державному нотаріусу той відмовляється. З метою узаконення вказаного домоволодіння за його клопотанням було проведено обмір будівель і 04.07.2017 року видано новий технічний паспорт. Вартість даного домоволодіння становить 308 776,00 грн. Просить ухвалити рішення, яким встановити, що він є сином ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Надвірна Івано-Франківської області та визнати за ним право власності на 2/3 частки житлового будинку, який розміщений за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 72,8кв. м., житловою площею 32,1 кв. м. і згідно технічного паспорту складається з житлового будинку, зазначеного під літерою "А"; сараю, зазначеного під літерою "Б"; сараю, зазначеного під літерою "Б1"; літньої кухні, зазначеної під літерою "В"; літньої кухні, зазначеної під літерою "Ж"; сараю, зазначеного під літерою "И"; гаражу, зазначеного під літерою "З"; вбиральні, зазначеної під літерою "Д"; ворота, зазначених під №1; огорожі, зазначеної під №2; криниці, зазначеної під №3. Разом загальною інвентаризаційною вартістю - 308776,00 гривень з врахуванням проценту зносу.
Свій зустрічний позов ОСОБА_3 мотивує тим, що після смерті їх матері у нього виникла потреба в оформленні спадщини за законом на спадкове будинковолодіння, що належало останній на праві приватної власності, але без встановлення факту родинних відносин це не можливо зробити. Вказав, що з часу народження він був зареєстрований і проживає в даному будинковолодінні, за винятком незначного періоду з 21.10.1999 року по 28.03.2000 року, а його брат ОСОБА_1, сестра ОСОБА_8 після їх одруження вибули із батьківського будинковолодіння і вже на протязі тривалого часу проживають окремо, мають своє житло. Проживаючи разом з матір'ю ОСОБА_6 і ведучи з нею спільне госпосподарство, у них була домовленість, що належне їй будинковолодіння залишиться йому і на підтвердження даної домовленості остання 11.03.2010 року посвідчила заповіт в його користь. Окім того зі згоди матері на території належного їй будинковолодіння він за власні кошти протягом 2003-2006 років добудував літню кухню, гараж, сарай, що знаходяться під одним дахом. Вказані будівлі побудовані ним без відповідних рішень і дозволів, тобто є самовільно побудованими. А також зазначив, що його мати ОСОБА_6 будь-яких коштів на добудову вказаних споруд не давала, оскільки всі доходи від ведення господарства і отриманої пенсії переводила на рахунок сестри ОСОБА_8 Також була домовленість з матір'ю, що дані господарські будівлі, які побудовані за його кошти, після їх узаконення, належатимуть йому, оскільки остання не бажала витрачати кошти на їх узаконення. Однак через неприязні стосунки його матері ОСОБА_6 до його дружини ОСОБА_9, мати 22.11.2011 року зробила нове заповітне розпорядження і все належне їй майно на випадок своєї смерті заповіла його сестрі ОСОБА_8 Складений заповіт від 11 березня 2010 року в його користь втратив юридичну силу. Після смерті матері ОСОБА_6 він , як спадкоємець першої черги за законом у шестимісячний термін звернувся із заявою до державного нотаріуса Надвірнянської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. На день смерті спадкодавця він проживав разом з нею і був зареєстрований у спадковому будинковолодінні, так як іншого житла у нього немає. Підставою факту прийняття ним спадщини після смерті матері ОСОБА_6 стало те, що його сестра ОСОБА_8 у встановлений законом шестимісячний термін відмовилася від своєї частки на спадщину, яка належала б їй на підставі вищевказаного заповіту. А тому вважає, що спадкування вище зазначеного майна повинно відбуватися за законом. Просить ухвалити рішення та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_3 і складається з житлового будинку загальною площею 72,8 кв. м., житловою площею -32,1 кв. м., сараю Б- площею 12 кв.м.,сараю Б-1- площею 15.7 кв. м; літньої кухні В- площею 19. 4 кв. м; літньої кухня Ж - площею 28. 4 кв. м; сараю И- площею 30,5 кв. м.; гаражу 3 - площею 28,8 кв.м.; вбиральні Д - площею 1,0 кв. м., а також воріт Н-1, огорожі Н-2 і криниці Н-3,загальною інвентаризаційною вартістю 308776,00 гривень з врахуванням проценту зносу.
22.01.2018 року позивач ОСОБА_1 подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до нього відмовити повністю за безпідставністю.
В судовому засіданні позивач - відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали повністю з підстав, які наведені в позовній заяві, просять ухвалити рішення, яким встановити, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Надвірна Івано-Франківської області та визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки житлового будинку, який розміщений за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 72,8кв. м., житловою площею 32,1 кв. м. і згідно технічного паспорту складається з житлового будинку, зазначеного під літерою "А"; сараю, зазначеного під літерою "Б"; сараю, зазначеного під літерою "Б1"; літньої кухні, зазначеної під літерою "В"; літньої кухні, зазначеної під літерою "Ж"; сараю, зазначеного під літерою "И"; гаражу, зазначеного під літерою "З"; вбиральні, зазначеної під літерою "Д"; ворота, зазначених під №1; огорожі, зазначеної під №2; криниці, зазначеної під №3. Разом загальною інвентаризаційною вартістю - 308776,00 гривень з врахуванням проценту зносу, а в зустрічному позові відмовити.
В судовому засіданні відповідач - позивач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 первинний позов визнали частково, а зустрічний позов підтримали та просять ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частки будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_3 і складається з житлового будинку загальною площею 72,8 кв. м., житловою площею -32,1 кв. м., сараю Б- площею 12 кв.м.,сараю Б-1- площею 15.7 кв. м; літньої кухні В- площею 19. 4 кв. м; літньої кухня Ж - площею 28. 4 кв. м; сараю И- площею 30,5 кв. м.; гаражу 3 - площею 28,8 кв.м.; вбиральні Д - площею 1,0 кв. м., а також воріт Н-1, огорожі Н-2 і криниці Н-3,загальною інвентаризаційною вартістю 308776,00 гривень з врахуванням проценту зносу.
Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.
Відповідно до вимог п. 9 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України(в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідка, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В судовому засіданні встановлено, що позивач-відповідач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4, а відповідач-позивач ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Надвірна, Івано-Франківської області, і їх батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_10, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження. (а.с.7, 65).
Судом встановлено також, що батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 27 червня 1959 року в Надвірнянському райбюро ЗАГС Івано-Франківської області, і після одруження мати ОСОБА_6, прийняла прізвище батька ОСОБА_3. Однак даний шлюб був анулюваний за рішенням суду і вона знову стала відновила своє дівоче прізвище "ОСОБА_6", що підтверджується копією актового запису про шлюб №65 від 27 червня 1959 року.(а.с.41)
Так, згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними, зап.2 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справа має розглядатися за правилами позовного провадження.
Зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами та показаннями свідка ОСОБА_11 підтверджується, що ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, була матір"ю позивача-відповідача ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідача-позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому суд вважає, що факт родинних відносин між останніми доведений у судовому засіданні.
Крім того, встановлено, що 31 січня 1997 року мати ОСОБА_1 та ОСОБА_3-ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Надвірнянською ДНК 01.07.1958 р. за НОМЕР_1, зареєструвала право власності на 3/4 домоволодіння по АДРЕСА_1, а згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Надвірнянською ДНК 14.09.1957 р. за НОМЕР_2, зареєструвала право власності на 1/4 домоволодіння по АДРЕСА_1. Вцілому право власності на даний житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами було зареєстроване 31.01.1997 року на ОСОБА_6 в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №3 за реєстровим номером 773, що підтверджується довідкою Івано-Франківського оБТІ №336 від 04.07.2017 року.(а.с.17)
Судом також встановлено, що 11 березня 2010 року ОСОБА_6зробила заповітне розпорядження, що посвідчене державним нотаріусом Надвірнянської районної державної нотаріальної контори Войташек І.І. за №2-102, згідно якого па випадок своєї смерті усе майно, що буде належати на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалося, заповіла відповідачу-позивачу ОСОБА_3 Однак, ОСОБА_6 25 листопада 2011 року зробила новий заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Надвірнянської районної державної нотаріальної контори Войташек І.І. за №2-1218 і на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого усе своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, а також все те, на що вона за законом буде мати право заповіла ОСОБА_8. Складений заповіт від 11 березня 2010 року на користь відповідача-позивача ОСОБА_3 втратив юридичну силу.(а.с.8,66)
ІНФОРМАЦІЯ_5 мати обох сторін по справі - ОСОБА_6 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3. (а.с.9)
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1.
Позивач-відповідач ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги за законом у встановлений законом шестимісячний термін звернувся із заявою до державного нотаріуса Надвірнянської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, де було заведено спадкову справу. Однак у видачі свідоцтва про спадщину за законом на 2/3 частки житлового будинку та приналежні до нього будівлі та споруди йому державним нотаріусом було відмовлено, оскільки він не представив оригінали правовстановлюючих документів. (а.с.18).
В судовому засіданні досліджено, що 08.07.2016 року із заявою про прийняття спадщини за законом також звернувся відповідач-позивач ОСОБА_3 .
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статей 1258,1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право наспадкування почергово і у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином спадкоємцями першої черги майна є позивач-відповідач ОСОБА_1, відповідач-позивач ОСОБА_3 та їхня сестра ОСОБА_8
24 грудня 2016 року сестра обох сторін ОСОБА_8 направила державному нотаріусу заяву про відмову від спадщини по заповіту та відмову від прийняття спадщини за законом в користь свого брата - позивача-відповідача ОСОБА_1 (а.с.10-11)
Згідно ч.1 ст.1273 спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Оскільки в судовому засіданні досліджено, що сестра сторін ОСОБА_8 відмовилася від своєї частки спадщини по закону в користь позивача-відповідача ОСОБА_1, то відповідачу-позивачу ОСОБА_3 належить 1/3 частки, а 2/3 частки належить позивачу-відповідачу ОСОБА_1 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1
В даний час позивач-відповідач ОСОБА_1 та відповідач-позивач ОСОБА_3 бажають оформити право власності на спадкове майно, а сааме на домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1. З метою узаконення вказаного домоволодіння за клопотанням позивача-відповідача ОСОБА_1 було проведено обмір будівель і видано технічний паспорт. Вартість даного домоволодіння згідно технічного паспорта становить 308 776,00 грн. (а.с.5-8)
Відповідно до ст. 1216, ч.1 ст.1270 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Передбачені ст. 1224 ЦК України підстави щодо усунення позивача-відповідача ОСОБА_1 та відповідача-позивача ОСОБА_3 від права на спадкування відсутні.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способом захисту цивільною права є визнання права.
Згідно ст. 263 ч. 1 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Так, з матеріалів справи вбачається, що літня кухня під літерою "Ж", гараж під літерою "З", сарай під літерою "И" , що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 самовільно побудовані (а.с. 17).
Відповідно до ч.1,ч. 3 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму ВССУ №6 від 30.03.2012 р. Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) право власності у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створенно у зв"язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.
Факт того, що літня кухня під літерою "Ж", гараж під літерою "З", сарай під літерою "И"є самочинним будівництвом, тобто побудовані без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, є встановленим, про що зазначає і сам відповідач-позивач ОСОБА_3
Згідно п. 6 Постанови Пленуму ВССУ №6 від 30.03.2012 р. Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинного збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст. 1218 ЦК та з урахуванням роз"ясненнь, наданих у п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. №7 Про судову практику у справах про спадкування.
Тому, згідно ч.3 ст. 376 ЦК України у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом на літню кухню під літерою "Ж", гараж під літерою "З", сарай під літерою "И", що знаходяться в АДРЕСА_3 слід відмовити.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Докази подаються сторонами. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Враховуючи вищевикладене, основуючись на вимогах чинного законодавства, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що первісний та зустрічний позов підлягають частковому задоволенню, і слід встановити факт, що ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, була матір"ю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, та визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частки, а за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та складається з житлового будинку загальною площею 72,8 кв.м, житловою площею 32,1 кв. м., що зазначений в плані літерою "А"; сараю площею 12.9 кв. м. за літерою "Б"; сараю площею 15,7 кв. м. за літерою "Б1"; літньої кухні площею 19.4 кв. м за літерою "В"; вбиральні площею 1.0 кв. м. за літерою "Д"; воріт за №1,огорожі за №2, криниці за №3, загальною інвентаризаційною вартістю -125606,00 гривень з врахуванням проценту зносу.
На підставі ст.ст. 16,319, 321, 376, 1216-1221, 1224, 1258, 1261, 1267-1268,1273 ЦК України, керуючись ст.ст.4,19,258, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на частку у спадковому майні - задоволити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_13 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частку у спадковому майні - задоволити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, була матір"ю ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та складається з житлового будинку загальною площею 72,8 кв.м, житловою площею 32,1 кв. м., що зазначений в плані літерою "А"; сараю площею 12.9 кв. м. за літерою "Б"; сараю площею 15,7 кв. м. за літерою "Б1"; літньої кухні площею 19.4 кв. м за літерою "В"; вбиральні площею 1.0 кв. м. за літерою "Д"; воріт за №1,огорожі за №2, криниці за №3, загальною інвентаризаційною вартістю -125606,00 гривень з врахуванням проценту зносу.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та складається з житлового будинку загальною площею 72,8 кв.м, житловою площею 32,1 кв. м., загальною площею 75,3 кв. м., що зазначений в плані літерою "А"; сараю площею 12.9 кв. м. за літерою "Б"; сараю площею 15,7 кв. м. за літерою "Б1"; літньої кухні площею 19.4 кв. м за літерою "В"; вбиральні площею 1.0 кв. м. за літерою "Д"; воріт за №1,огорожі за №2, криниці за №3, загальною інвентаризаційною вартістю - 125606,00 гривень з врахуванням проценту зносу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Флоряк Д.В.
Повний текст рішення виготовлено 22.11.2018 року