Справа № 352/538/18
Провадження № 1-кп/352/153/18
23 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017090250000225 від 29.05.2017 р., про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Софія району Дрокія Республіки Молдова, жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, громадянина Республіки Молдови, судимого:
- 22.01.2010 р. Малиновським районним судом Одеської області за ч.1 ст.115, ч.2 ст.342 КК України, із застосуванням ст.70 КК України, до дев'яти років шести місяців позбавлення волі, постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.06.2013 р. невідбута частина призначеного покарання у виді позбавлення волі замінена на 3 роки 16 днів обмеження волі, звільненого умовно-достроково 27.11.2015 р. на невідбутий строк 6 місяців 29 днів;
- 19.03.2018 р. Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.162 КК України, із застосуванням ст.70 КК України, до трьох років позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які засуджені за вчинення даного злочину вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 02.07.2018 р., що набрав законної сили, вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло та інше приміщення, повторно.
Злочин скоєно за наступних обставин.
27 квітня 2017 року ОСОБА_3 , будучи об'єднаним єдиним злочинним наміром, спрямованим на вчинення крадіжки з домоволодіння ОСОБА_8 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , вступив у злочинну змову з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які повідомили, що заздалегідь підготували на території вказаного господарства майно для викрадення.
Близько 19 год. 27 квітня 2017 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , будучи об'єднаними єдиним умислом на заволодіння чужим майном, зайшли на подвір'я вказаного домогосподарства по АДРЕСА_2 , де, побачивши дерев'яний щит (піддон), вирішили з його допомогою проникнути у приміщення житлового будинку.
Діючи за попередньою змогою групою осіб, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перенесли дерев'яний щит (піддон) і приклали до зовнішньої стіни будинку та, застосовуючи фізичні зусилля, піднялись до зовнішнього вікна, через яке, пошкодивши його, проникли у приміщення будинку, де розпочали пошук майна, яке можна було б викрасти. У будинку вони виявили та підготували до викрадення шість металевих прутів, однак свій злочинний умисел, спрямований на крадіжку брухту чорного металу, не довели до кінця з незалежних від їх волі причин, оскільки були затримані працівниками поліції.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні повністю визнав свою вину у висунутому обвинуваченні і пояснив, що 27 квітня 2017 р. на «п'яному» ринку він зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які запропонували йому поїхати на дачу. Всі троє вони через через вікно за допомогою дерев'яного щита проникли у житловий будинок, де виявили та підготували до викрадення 6 металевих прутів, однак, їх затримали працівники поліції. У скоєному щиро розкаявся.
У відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України дослідження фактичних обставин суд обмежив допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорювались, зокрема, доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину знайшла своє підтвердження, а його неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, оскільки він за попередньою змовою групою осіб вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло та інше приміщення, повторно.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання покарання. Суд враховує також позицію потерпілої, яка просила покарати обвинуваченого згідно вимог закону.
Зокрема, обвинувачений раніше судимий, хворіє ВІЛ-інфенцією, клінічна стадія IV, хронічним мікст-гепатитом В+С, хронічними пієлонефритом, гастродуоденітом, холециститом, панкреатитом, бронхітом у стадії нестійкої ремісії, себорейним дерматитом. До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить його щире каяття, відсутність у потерпілої матеріальних претензій до обвинуваченого. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.
З урахуванням викладеного суд вважає, що обвинуваченому слід обрати покарання у виді позбавлення волі, так як вказане покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Встановлено, що вказаний злочин обвинувачений вчинив до постановлення вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.03.2018 р., згідно якого він засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.162 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до трьох років позбавлення волі. Тому на підставі ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_3 слід визначити за вчинення злочину у рамках даного кримінального провадження покарання за сукупністю злочинів, зарахувавши покарання, частково відбуте за попереднім вироком.
Щодо зарахування обвинуваченому строку попереднього ув'язнення у строк покарання суд зазначає наступне.
За приписами ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 р. № 838-VIII) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до вимог Закону України «Про внесення зміни до Кримінального Кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017 р. № 2046-VШ, який набрав чинності 21.06.2017 р., частину 5 ст.72 КК України викладено в новій редакції, згідно якої попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Суд враховує правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст.72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 р. у справі № 663/537/17, відповідно до якого положення ч.5 ст.72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч.1 ст.72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч.2 ст.4 КК України. Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 р. до 20 червня 2017 р. (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції ЗУ № 838-VIII (пряма дія ЗУ № 838-VIII). Застосування до таких випадків Закону № 2046-VШ є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VШ як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч.2 ст.5 КК України не допускається.
З огляду на викладене суд зараховує обвинуваченому у строк покарання попереднє ув'язнення з 26.06.2017 р. до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України від 26.11.2015 р. № 838-VIII).
Доля речових доказів у даному кримінальному провадженні вирішена згідно вироку Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 02.07.2018 р. щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
З обвинуваченого у солідарному порядку слід стягнути процесуальні витрати за проведення експертиз.
Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 березня 2018 року, більш суворим, призначеним згідно цього вироку, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі, зарахувавши покарання у виді позбавлення волі, частково відбуте за попереднім вироком.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 16 год. 00 хв. 26 червня 2017 року, зарахувавши відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України від 26.11.2015 р. № 838-VIII) у строк покарання попереднє ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі до набрання цим вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 у солідарному порядку 6233 (шість тисяч двісті тридцять три) грн. 76 коп. процесуальних витрат.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляційної скарги через Тисменицький районний суд.
Суддя ОСОБА_1