Справа №: 343/1887/18
Провадження №: 2/0343/773/18
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
23 листопада 2018 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом , суд -
Позивачка просить визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, що знаходиться за адресою: вул. Стуса 4/1, смт. Вигода Долинського району Івано-Франківської області.
Свої вимоги мотивує тим, що їй, ОСОБА_1, належить на праві приватної власності квартира по вул. Стуса, 4/1 у смт. Вигода Долинського району Івано-Франківської області на підставі Свідоцтва про право власності від 30.01.2002 року. По вказаній адресі зареєстровані крім неї також: її дочки - ОСОБА_2 26.07. ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, а також її онук ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3
Вже більше 3-х років відповідачі не проживають за місцем реєстрації, а постійно проживають за кордоном. Ще навесні 2015 року вони виїхали на постійне місце проживання в Чеську Республіку. Одна з її дочок, ОСОБА_3 після розлучення з першим чоловіком Дусковим одружилась із громадянином ОСОБА_5 ОСОБА_6. Друга дочка ОСОБА_2 разом із своїм сином ОСОБА_7 також проживають у Чеській Республіці. Всі троє відповідачів протягом останніх 3-х років додому не приїжджали.
За час проживання відповідачі участі в будівництві її будинку і його фінансуванні не брали, будинок був збудований нею з чоловіком, тому власністю відповідачів не являється.
Угоди про їх проживання у її будинку з ними вона не укладала. Оскільки ні власником будинку, ні земельної ділянки, на якому розташоване будинковолодіння вони не являються, майже 3 роки в ньому не проживають, то вважаються такими, що втратили на це право.
Вважає, що реєстрація у її будинковолодінні відповідачів порушує її право, як власника цього житла, вільно користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також вона вимушена нести додаткові витрати по оплаті комунальних послуг, тим більше, що останнім часом вони значно зросли. Крім того, вона також не може оформити субсидію. Всі вищевказані обставини змушують її звернулись до суду за захистом своїх прав.
Оскільки, обставини, наведені в позовній заяві та докази, які їх підтверджують, свідчать про не проживання відповідачів у жилому приміщенні більше встановленого терміну, тому є всі підстави для визнання їх такими, що втратили право на користування жилим приміщенням.
Позивачка ОСОБА_1 , та її представник адвокат ОСОБА_8Б.( договір про надання правничої допомоги а.с.14-15)в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини, просили позов задоволити. Не заперечили проти заочного розгляду справи.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, причину своєї неявки суд не повідомили , від них не надійшло повідомлення про причини неявки, хоч про дату, час і місце судового засідання вважаються повідомленими, про що свідчить оголошення на офіційному веб-сайті Долинського районного суду за веб-адресою : dl.if.court.gov.ua. про виклик в судове засідання (а.с.26), від них не поступив відзив на позов.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, її представника дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.
Згідно ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках або порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.405 ЦК України - член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Права власника будинку визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Ст.72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У відповідності до ст.7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду ( про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Згідно з постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" - члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК). Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК. З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 30.01.2002 року, позивачці ОСОБА_1 та членам її сім?ї ОСОБА_9, ОСОБА_10 належить на праві спільної сумісної власності квартира №1, що знаходиться за адресою смт.Вигода вул.В.Стуса,4 (а.с.11).
Копія свідоцтва про смерть серії І-НМ №013234 від 24.01.2006 р. підтверджує, що ОСОБА_10, помер 23.01.2006р.(а.с.27).
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1, та ОСОБА_10 отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на належну 1/3 частку квартири спадкодавця ОСОБА_10, про що ствердила в судовому засіданні позивачка.
Згідно довідки №651 від 08.10.2018 р., виданої КП Вигодський комбінат комунальних підприємств (а.с.12), ОСОБА_1, 16.08.1947р.н., проживає за адресою: селище Вигода вул.В.Стуса,4/1 і її склад сім?ї становить: ОСОБА_2, 26.07.1969р.н. - дочка; ОСОБА_4, 24.02.1990р.н. - внук; ОСОБА_3, 07.07.1973р.н. - дочка (а.с.12) .
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, не є співвласниками зазначеної квартири по вул. В.Стуса,4/1 в смт.Вигода Долинського району Івано-Франківської області.
Копія акту обстеження матеріально-побутових умов і сімейних обставин від 04.10.2018 року , свідчить про те, що дочки ОСОБА_2, ОСОБА_3, та внук ОСОБА_4, більше трьох років проживають за межами України (а.с.13).
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, суду пояснили, що вони являються сусідками позивачки по справі та часто бувають у неї вдома , в квартирі АДРЕСА_1. Відповідачів по справі вони теж знають, оскільки це дочки та внук позивачки по справі ОСОБА_1 Більше тьох відповідачів вони в квартирі не бачили, також там немає їх речей. Їм відомо, що відповідачі виїхали на проживання в Республіку ОСОБА_5.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, не проживають в квартирі в смт.Вигода по вул.В.Стуса,4/1 Долинського району Івано-Франківської області більше одного року без поважних причин, не оплачують комунальні послуги, не несуть інших витрат по утриманню квартири та не приймають участі у спільному побуті, а їх реєстрація у квартирі перешкоджає позивачці у здійсненні права власності, так як вона не може розпорядитися належним на праві власності майном на власний розсуд тільки через те, що за реєстрацією у належній їй квартирі значаться відповідачі. Дана обставина відповідачами не спростована, доказів поважності не проживання в квартирі чи наявності іншої домовленості між ними і власниками житла відповідачами не представлено, а тому відповідачів слід визнати такими, що втратили право користування даною квартирою.
На підставі ст. 41 Конституції України,ст.72 ЖК України, ст.ст. 391,405 ЦК України, ст.7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою, яка розташована в смт.Вигода по вул.В.Стуса,4/1 Долинського району Івано-Франківської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач : ОСОБА_1, 16.08.1947р.н., ІПН НОМЕР_1, жителька смт.Вигода вул.В.Стуса,4/1 Долинського району Івано-Франківської області, 77551 .
Відповідачі:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, 77551.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, 77551.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, 77551.
Суддя: