Справа № 335/7425/15-к
Провадження № 1-кп/335/429/18
Іменем України
21 листопада 2018 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження № 12014080060005197відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України, -
21.05.2018 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування і розписка про отримання обвинуваченим ОСОБА_4 обвинувального акту і реєстру.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з доданими до нього документами і письмове клопотання про повернення обвинувального акту, надане обвинуваченим, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України, підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо останній не відповідає вимогам КПК України.
Частиною 4 статті 110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність і формулювання обвинувачення.
При цьому обвинувачення, згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна і об'єктивна сторона) і викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Саме в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд, як це передбачено вимогами ст. 337 КПК України.
При цьому зміст фактичних обставин кримінального правопорушення, відповідно до вимог ст. 91 КПК України, визначається тими обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, і є необхідними і достатніми для його вирішення по суті.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Суд, не оцінюючи доведеність обвинувачення, а лише перевіряючи його з приводу виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, з метою забезпечення права обвинуваченого знати в чому його обвинувачують, констатує, що воно є неконкретним і не містить, як того вимагає п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, опису обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України, що не відповідає вимогам п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 91 КПК України.
Так, об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України (в редакції яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення), полягає у незаконному відтворенні, розповсюдженні творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконному відтворенні, розповсюдженні виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконному тиражуванні та розповсюдженні на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або іншому умисному порушенні авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі.
Даний злочин має матеріальний склад. Наслідок, як обов'язкова ознака об'єктивної сторони, полягає в заподіянні матеріальної шкоди у значному розмірі. Під цим розміром матеріальної шкоди, згідно з приміткою до ст. 176 КК, вважається її розмір, який у двадцять і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Крім того, злочин передбачений ч. 1 ст. 176 КК України, вважається закінченим з моменту заподіяння матеріальної шкоди.
Як вбачається з обвинувального акту, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.176 КК України як незаконне розповсюдження комп'ютерних програм, що завдало матеріальної шкоди у значному розмірі. При цьому, у обвинувальному акті не зазначено даних у який спосіб і на підставі яких даних встановлено розмір завданих збитків. Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків є обов'язковим. Крім того, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити розмір витрат на залучення експерта. В порушення вимог п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України та п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України в обвинувальному акті та в доданих до нього матеріалах відсутні відомості про проведення відповідних експертиз з метою визначення розміру матеріальних збитків, а обвинувальний акт не містить розміру витрат на залучення експерта.
Крім того, зі змісту фактичних обставин справи, які вважаються доведеним органом досудового розслідування, вбачається, що в результаті протиправних дій ОСОБА_4 правовласнику ДП «Єврософтпром» спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 14 400 гривень, хоча у подальшому в обвинувальному акті вказано, що кримінальним правопорушенням потерпілому ДП «Єврософтпром» завдано майнову шкоду у розмірі 14 000 гривень.
На підставі ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За змістом вимог підпунктів а і b п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту. Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у контексті підпункту а п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні і юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту а п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення і відповідно про правову кваліфікацію, яку суд може надати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 52).
На думку суду, з аналізу змісту обвинувального акту, який є в матеріалах кримінального провадження, вбачається, що органом досудового розслідування викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які містять суперечності та не співпадають із визначеною кваліфікацією дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 176 КК України, і оскільки такі недоліки обвинувального акту щодо обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення носять правову невизначеність щодо захисту, такий акт містить неконкретність обвинувачення, а тому не відповідає вимогам закону, що порушує права обвинуваченого на захист.
При цьому, суд враховує відсутність правового механізму для примусу прокурора змінити обвинувачення в суді під час судового розгляду, а тому вважає, що перевірений обвинувальний акт підлягає безумовному поверненню прокурору без обговорення питання про можливе використанні прокурором у наступному під час судового розгляду можливостей, які надає прокурору ст. 338 КПК України, оскільки закон дозволяє прокурору змінити обвинувачення в суді не для виправлення описок, граматичних помилок, неузгодженостей окремих частин тексту обвинувального акту, а виключно для зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення і тільки за результатами судового розгляду.
Також, як вбачається з обвинувального акту, кримінальне правопорушення у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 мало місце 30.01.2015 року, а відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань раніше - 22.11.2014 року.
Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, види заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
У наданому до суду реєстрі не відображено в повному обсязі хід і проміжні результати досудового розслідування, зокрема, дані про роз'яснення підозрюваному його прав, дані про визнання особи потерпілим і роз'яснення їй прав, дані щодо повідомлення потерпілого (його представника) про відкриття матеріалів кримінального провадження, а також відсутні дані про ознайомлення потерпілого (його представника) з матеріалами кримінального провадження.
У зв'язку із викладеним, судом встановлено, що наданий реєстр матеріалів досудового розслідування до обвинувального акту не відповідає вимогам КПК України, оскільки не містить повний перелік проведених процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень під час досудового розслідування.
Слід також звернути увагу, що обвинувальний акт було складено 19 травня 2018 року, погоджено 21 травня 2018 року, однак датується він 24 липня 2015 року, тобто ще до часу повернення обвинувального акту прокурору для його належного складання попереднім складом суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України, не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, тому на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурорам.
Керуючись ст. ст. 110, 291, 293, 314, 372 КПК України, суд, -
Повернути обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження № 12014080060005197 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України, прокурору Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_3 для його належного складання згідно з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства протягом розумного строку і усунення вказаних в ухвалі виявлених судом недоліків.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1