1Справа № 335/7530/18 2/335/2013/2018
19 листопада 2018 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Тимченко А.В. розглянувши, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, -
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у твердій грошовій сумі.
В обґрунтування позову зазначила, що вона проживала із ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Позивачка та відповідач мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач матеріальну допомогу на утримання доньки не надає. У зв'язку з чим, позивачка просить суд, стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій формі в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитини повноліття.
В судове засідання позивачка не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових заперечень суду щодо позову не надав, з заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.
У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до свідоцтва про народження серія І-ЖС №206285, видане 02.08.2012 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №1003, батьками ОСОБА_3, є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
На підставі ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
На підставі ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно із ст. 191 СК України, аліменти стягуються з дня подачі позову до суду.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення в суд з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі відсутня домовленість (договір) щодо сплати аліментів на утримання дитини.
З урахуванням всіх обставин справи та вимог ст.ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України, а саме: враховуючи, що дитина перебуває на утриманні матері, відповідач у добровільному порядку на утримання дитини матеріальну допомогу не надає, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини у розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивачки законними, обґрунтованими, у зв'язку із чим вони підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 704,80 гривень.
Керуючись ст. ст. 180-183, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 141, 263, 265 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_5), аліменти на утримання доньки: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, починаючи з дня подачі позову до суду, з 02.07.2018 року, і до досягнення донькою повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_3) в дохід держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Повне судове рішення складено та підписано 21.11.2018 року
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І.А.Крамаренко