Справа № 317/1042/18
№/п 2/317/739/2018
08 листопада 2018 року Запорізький районний суд Запорізької області
в складі:
головуючого судді: Громової І.Б.,
при секретарі: Коваль В.В.,
за участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», третя особа: приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 про визнання виконаними зобов'язань за кредитним договором, усунення перешкод у здійсненні права власності на нерухоме майно, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», третя особа: приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 про визнання виконаними зобов'язань за кредитним договором, усунення перешкод у здійсненні права власності на нерухоме майно, яка уточнювалась 26.04.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.01.2007 року між ним та ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Запорізьке РУ було укладено кредитний договір №06/2007/0027 Фкж, за яким, банк надав позивачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності, грошові кошти в сумі 31500,00 доларів США на придбання нерухомості, терміном користування до 19.01.2035 року. Також в позові зазначено, що в якості забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач передав банку в іпотеку будинок, який розташований за адресою: Запорізька область Запорізький район,с.Розумівка, вул.Леніна, 35, загальною площею 102,9 кв.м, житловою площею 40,5 кв.м, який розташований на земельній ділянці площею 0,19 га. Вказаний договір іпотеки за №06/2006/0647 Фкж було посвідчено 31.01.2007 року приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 та накладено заборону на відчуження зазначеного вище майна до припинення чи розірвання кредитного договору. Крім того в позові зазначено, що у зв'язку з неналежним виконанням позивачем умов кредитного договору в частині погашення заборгованості та відсотків за користування кредитом, банк звернувся до Хотицького районного суду м.Запоріжжя з позовом про стягнення заборгованості. Заочним рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 14.01.2011 року за №2-85/2011р. позовні вимоги банку були задоволені, а з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в солідарному порядку була стягнута сума заборгованості за кредитом в сумі 34199,38 доларів США та 1820,00 гривень судових витрат. Позивач вказав, що на виконання рішення суду від 14.01.2011 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, за усною домовленістю із позивачем, а в подальшому на підставі довіреності, яка було засвідчена приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5, у період з 21.04.2011 року по 06.05.2015 року та з урахуванням платежів зроблених особисто позивачем у період з 29.04.2010 року по 29.03.2011 року, банку було сплачено 31 226,26 доларів США в рахунок погашення за кредитним договором №06/2007/0027 Фкж.
Позивач також вказав про те, що він звертався до банку з пропозиціями про можливість погашення боргу повністю, однак банк проігнорував їх. 22.05.2017 року банк повідомив ОСОБА_4 про те, що недоплата за кредитним договором складає 2 973,12 доларів США, у зв'язку з чим позивач 07.09.2017 року сплатив банку вказану суму та 1820,00 гривень судових витрат. Після сплати боргу за кредитом, як вказав позивач, він звернувся до банку з вимогою щодо здійснення заходів для виключення з Державного реєстру іпотек запису про державну реєстрацію іпотеки належного позивачу нерухомого майна та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису про заборону відчуження належного позивачу нерухомого майна, однак вказана вимога банком була проігнорована. Такі дії банку порушують права ОСОБА_4 як власника майна, тому він був вимушений звернутись до суду із вказаним позовом в якому просив суд:
-визнати виконаними ним зобов'язання за кредитним договором №06/2007/0027 Фкж від 31.01.2007 року, укладеному між ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Запорізьке районне управління та ОСОБА_4.
-зняти заборону відчуження нерухомого майна розташованого за адресою: Запорізька область Запорізький район с.Розумівка, вул. Леніна, 35, яка накладена 31.01.2007 року приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 реєстровий №04.
-виключити з Державного реєстру іпотек запис про державну реєстрацію іпотеки нерухомого майна: будинок, розташований за адресою: Запорізька область Запорізький район с.Розумівка вул. Леніна, 35, загальною площею 102,9 кв.м, житловою площею 40,5 кв.м, який розташований на земельній ділянці площею 0,19 га та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про заборону відчуження нерухомого майна: будинок, розташований за адресою: Запорізька область Запорізький район с.Розумівка вул. Леніна, 35, загальною площею 102,9 кв.м, житловою площею 40,5 кв.м, який розташований на земельній ділянці площею 0,19 га
В судовому засіданні був присутній представник позивача за довіреністю - ОСОБА_2 разом із своїм представником - адвокатом ОСОБА_1, які позовні вимоги ОСОБА_4 підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити, оскільки позивач ОСОБА_4 виконав свої зобов'язання за кредитним договором №06/2007/0027 Фкж від 31.01.2007 року, сплативши банку 34 199,38 доларів США та судовий збір.
Представник відповідача по справі - ОСОБА_3 проти позову ОСОБА_4 заперечував, просив суд відмовити в позові, посилаючись на те, що Хортицьким районним судом м.Запоріжжя було винесено заочне рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором станом на 16.03.2010 року, яка складала 34 199,38 доларів США. ОСОБА_4 здійснював погашення на виконання рішення суду у періоди з 29.04.2010 року по 06.05.2015 року в сумі 31 226,26 доларів США та у 2017 році в сумі 2 973,12 доларів США, тобто сплата відбувалась протягом 7 років, а за цей час нараховувались відсотки та пеня, у зв'язку з чим станом на 06.06.2018 року за кредитним договором №06/2007/0027 Фкж від 31.01.2007 року існує заборгованість в сумі 29 336,01 доларів США - заборгованість за кредитом та сплаті нарахованих відсотків та 71 124,02 гривень - по сплаті пені. Також представник відповідача пояснив, що на даний час кредитний договір №06/2007/0027 Фкж від 31.01.2007 року є дійсним і діє він до 2035 року, а тому за вказаним договором продовжують нараховуватись відсотки та пеня. Стосовно тіла кредиту, представник ОСОБА_3 зазначив, що за вказаним договором на теперішній час тіло кредиту сплачено в розмірі 31 500,00 доларів США, тобто в повному обсязі.
Щодо припинення договору іпотеки відповідач зазначив, що в зв'язку з тим, що позивачем не виконані в повному обсязі зобов'язання за кредитним договором, іпотека є дійсною і твердження позивача, щодо припинення договору іпотеки є безпідставними.
У зв'язку з тим, що зобов'язання ОСОБА_4 за кредитним договором №06/2007/0027 Фкж від 31.01.2007 року не виконав в повному обсязі, представник відповідача просив суд в позові відмовити.
Від третьої особи, приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5, яка про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи провести без її участі, заперечень проти позову не має.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 31 січня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Запорізьке РУ та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №06/2007/0027 Фкж, за умовами якого, банк надав ОСОБА_4 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 31 500,00 доларів США, строком до 19.01.2035 року. (а.с.6)
Крім того, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань по кредитному договору, 31 січня 2007 року між банком та ОСОБА_6. укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_6 прийняла на себе зобов'язання відповідати перед банком в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором №06/2007/0027 Фкж. Вказане було встановлено Хортицьким районним судом м.Запоріжжя та викладено в рішенні цього ж суду від 14.01.2011 року за №2-85/2011р. (а.с15).
Також, в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, 31.01.2007 року банком з іпотекодавцем ОСОБА_4 укладено іпотечний договір №06/2006/0647 Фкж. Предметом іпотеки є житловий будинок, розташований за адресою: Запорізька область Запорізький район с.Розумівка вул. Леніна, 35, загальною площею 102,9 кв.м, житловою площею 40,5 кв.м, який розташований на земельній ділянці площею 0,19 га. Згідно вказаного договору була накладена заборона на відчуження зазначеного нерухомого майна до припинення чи розірвання договору. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 (а.с.12-14).
У зв'язку з порушенням умов кредитного договору та утворенням заборгованості, ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Запорізького районного управління звернувся до Хортицького районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за вказаним кредитним договором.
Заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя по справі № 2-85/2011 від 14.01.2011 року позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Запорізького районного управління були задоволені повністю, з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 стягнуто солідарно на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 06/2007/0027 Фкж від 31 січня 2007 року в розмірі 34 199, 38 доларів США та 1820,00 гривень судових витрат.
Дане рішення суду 25.01.2011 року набрало законної сили.
З моменту ухвалення вказаного рішення, яким вирішено спір сторін щодо боргових зобов'язань ОСОБА_4, правовідносини сторін перейшли в іншу площину, - площину виконання судового рішення. Ці правовідносини врегульовані спеціальним законом, -Законом України «Про виконавче провадження».
На виконання зазначеного заочного рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя, позивачем добровільно погашено суму заборгованості в повному обсязі.
Відповідно до наданих суду копій квитанцій, позивачем перераховано до філії ВАТ КБ «Надра» Запорізького районного управління грошові кошти в сумі 34 199, 38 доларів США для погашення заборгованості по кредитному договору № 06/2007/0027/Фкж від 31.01.2007 року та 1820,00 гривень в рахунок відшкодування судових витрат, які були понесені позивачем при розгляді цивільної справи в Хортицькому районному суді м.Запоріжжя (а.с.25-38). Представник відповідача проти цих фактів не заперечував.
Будь-яких фактичних даних про отримання відповідачем виконавчого листа з виконання заочного рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя по справі № 2-85/2011 р. від 14.01.2011 року та примусового солідарного стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ВАТ КБ «Надра» за кредитним договором №06/2007/0027 Фкж від 31 січня 2007 року в розмірі 34 199,38 доларів США, а також стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ВАТ КБ «Надра» сплаченого державного мита у розмірі 1700,00 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень та відкриття виконавчого провадження, суду не надано.
Добровільне виконання позивачем зазначеного рішення суду в повному обсязі не заперечується відповідачем, про що зазначено представником відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні, а отже, відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, ці обставини не підлягають доказуванню.
Згідно зі ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Під час розгляду справи встановлено, що внаслідок неналежного виконання позивачем зобов'язання, банк звернувся до Хортицького районного суду м.Запоріжжя з позовом про стягнення заборгованості, в повному обсязі до часу закінчення дії договору, до 2035 року, тобто звернувся до боржника з вимогою про стягнення заборгованості достроково.
Суд вважає, що пред'явивши позовну вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, банк, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов'язання. Позовні вимоги банку були задоволені повністю заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 14.01.2011 року.
Як вбачається із заочного рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 14.01.2011 року, стягнута солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 06/2007/0027 Фкж від 31 січня 2007р. в розмірі 34 199,38 доларів США: в гривневому еквіваленті 27 2798,19 гривень, станом на 16.03.2010 включала в себе: суму непогашених відсотків - 24 766,22 грн.; суму заборгованості за кредитом - 246 078,48 грн.; суму непогашеної пені - 1953,49 грн.
Отже, з моменту пред'явлення вимоги про дострокове погашення всієї суми заборгованості, кредитний договір припинив свою дію, а банк втратив можливість нарахування та стягнення з ОСОБА_4 процентів за користування кредитними коштами.
Крім цього, відповідно положень абзацу 2 та 3 пункту 17 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30 Крім того, згідно положень абзацу 2 та 3 пункту 17 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, і не надає права на нарахування і отримання відсотків за Кредитним договором (нарахування і отримання яких можливо лише у разі стягнення коштів за виконавчим написом нотаріуса, згідно положень абзацу 3 пункту 17 Постанови Пленуму ВССУ № 5).
У правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 9 листопада 2016 року у справі №6-2251цс16 зазначено, що пред'явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності. Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевого строку виконання її умов.
Верховний Суд у своїй постанові від 14.02.2018 р. № 564/2199/15-ц зазначив, що згідно із ст.611 ЦК України після того, як кредитор направив боржнику вимогу про дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором. Водночас сам кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту. Оскільки кредитний договір припинив свою дію, то у кредитора відсутні підстави для стягнення відсотків після дати направлення вимоги про дострокове повернення кредиту.
Також суд враховує правову позицію, викладену у пунктах 91-93 Постанови Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц, де зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначені правові висновки, відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Тому, нараховувати відсотки та пеню станом на 06.06.2018 року банк не мав законних підстав у зв'язку зі зміною строку виконання основного зобов'язання та задоволення його вимог в повному обсязі.
Судом враховується, що реалізуючи своє право, надсилаючи вимогу про повне дострокове повернення всієї суми кредиту разом із нарахованими процентами та штрафними санкціями, кредитор в односторонньому порядку змінює строк виконання зобов'язання за кредитним договором і строк виконання зобов'язання за договором настає достроково.
Пред'явлення кредитором вимоги про дострокове стягнення заборгованості та реалізація такого права через рішення суду є волевиявленням кредитора, який бажає повернути достроково надані боржнику кошти через порушення ним кредитної дисципліни, при цьому добровільно відмовляючись отримувати прибуток у вигляді відсотків за користування кредитом, які б могли бути отримані до закінчення строку дії кредитного договору.
Прийняття судом рішення за позовом кредитора про стягнення з позичальника всієї суми заборгованості за кредитним договором достроково змінює зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту частинами до певної дати на обов'язок по виконанню судового рішення та повернення достроково всієї суми заборгованості за кредитним договором. Внаслідок такого рішення залишаються зобов'язання зі сплати боргу, визначеного судовим рішенням, та право кредитора на нарахування, передбачені частиною другою ст.625 ЦК України за час невиконання такого рішення.
Продовження нарахування кредитором відсотків, передбачених умовами кредитного договору після реалізації кредитором свого права на дострокове повернення кредиту по день фактичного повернення всієї суми кредиту, стягнутого на підставі судового рішення суперечить таким принципам, як справедливість, добросовісність та розумність, порушує справедливий баланс інтересів сторін договору, створює ситуацію правової невизначеності, оскільки за час виконання рішення продовжують нараховуватись відсотки, розмір яких неможливо прогнозувати та розрахувати, і виконання рішення не звільняє стягувача від обов'язку зі сплати ще відсотків, які кредитор нарахує за період виконання судового рішення. За такою логікою, після нарахування відсотків за період виконання судового рішення кредитор продовжить нараховувати відсотки до повернення відсотків, нарахованих за час виконання судового рішення, і так до безкінечності.
Відповідно до ч.3 ст. 599 та ст. 1049 ЦК України, зобов'язання припиняються виконанням проведеним належним чином, а позика/кредит вважається повернутою в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок позикодавця або в разі реального повернення йому коштів. Отже повне виконання боржником ОСОБА_4 рішення суду, яким з нього достроково на користь банку стягнуті кредитні кошти за кредитним договором, та їх зарахування на банківський рахунок кредитора, свідчить про те, що кредитні правовідносини між сторонами припинились внаслідок виконання, проведеного належним чином, у зв'язку з чим банк як кредитор втратив право на стягнення щомісячних платежів, відсотків, штрафних санкцій після припинення кредитних правовідносин.
Тобто, пред'явлення кредитором вимоги про дострокове стягнення заборгованості та реалізація такого права через заочне рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 14.01.2011 року, яке набрало законної сили 25.01.2011 року, по цивільній справі № 2-85/2011р. за позовом ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Запорізьке районне управління до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, призвело до того, що кредитний договір №06/2007/0027 Фкж від 31 січня 2007 року припинив свою дію, а відповідач в подальшому втратив можливість нарахування та стягнення з позивача відсотків та пені за кредитним договором, оскільки, нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено.
Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно із ст.1 Закону України «Про іпотеку» основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.
Частиною 5 ст.3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно з ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статтей 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні й користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
В судовому засіданні встановлено, що забезпечений іпотекою кредитний договір №06/2007/0027 Фкж від 31 січня 2007 року припинив свою дію, у зв'язку з його виконанням позивачем ОСОБА_4 на підставі заочного рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 14.01.2011 року, яке набрало законної сили 25.01.2011 року, по цивільній справі № 2-85/2011.
У зв'язку з припиненням дії кредитного договору №06/2007/0027 Фкж від 31 січня 2007 року, припинилося право банку задовольнити за рахунок іпотеки будь-які заборгованості, що могли бути нараховані за кредитним договором.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність між сторонами будь-яких зобов'язань, які б могли бути забезпечені іпотекою, а тому з метою захисту прав власника майна вільно ним користуватись і розпоряджатись, такий договір слід вважати припиненим.
Відповідно до пунктів 1, 7 частини 2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; припинення правовідношення.
Відтак у ситуації, коли відповідач не визнає, що зобов'язання позивача за іпотечним договором №06/2006/0647 Фкж 2007 року, які є похідними від основного зобов'язання позивача ОСОБА_4 перед відповідачем за кредитним договором, №06/2007/0027 Фкж від 31 січня 2007 є припиненими, то вимоги позивача щодо визнання припиненим дії іпотечного договору №06/2006/0647 Фкж, є обґрунтованими і законними, а тому підлягають задоволенню.
Посилання представника відповідача на те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, є безпідставними, оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
Доводи представника відповідача про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником вчасно, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання і не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплати боржником пені та процентів, належних кредитору відповідно до ст.1048 ЦК України, судом до уваги не приймаються, оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає йому право лише на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України.
Таким чином, аналізуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що ґрунтуються на нормах діючого законодавства, а тому вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 509, 512-519, 526, 530, 536, 549, 551, 610-612, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити в повному обсязі.
Визнати виконаними позичальником ОСОБА_4 зобов'язання за кредитним договором №06/2007/0027 Фкж від 31.01.2007 року, укладеному між ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Запорізьке районне управління та ОСОБА_4.
Зняти заборону відчуження нерухомого майна розташованого за адресою: Запорізька область Запорізький район с.Розумівка, вул. Леніна, 35, яка накладена 31.01.2007 року приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 реєстровий №04.
Виключити з Державного реєстру іпотек запис про державну реєстрацію іпотеки нерухомого майна: будинок, розташований за адресою: Запорізька область Запорізький район с.Розумівка вул. Леніна, 35, загальною площею 102,9 кв.м, житловою площею 40,5 кв.м, який розташований на земельній ділянці площею 0,19 га та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про заборону відчуження нерухомого майна: будинок, розташований за адресою: Запорізька область Запорізький район с.Розумівка вул. Леніна, 35, загальною площею 102,9 кв.м, житловою площею 40,5 кв.м, який розташований на земельній ділянці площею 0,19 га
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п. п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення суду виготовлений 16.11.2018 року.
Суддя І.Б.ГРОМОВА