Справа №333/4399/18
Провадження №2/333/2326/18
22 листопада 2018 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
судді Круглікової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
свідків ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
розглянувши відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1, 69027, м. Запоріжжя, вул. Аеродромна, буд. 3
до відповідача: ОСОБА_5, 69027, м. Запоріжжя, вул. Аеродромна, буд. 3,
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, 69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 84,
про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
17.08.2018 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що остання є власником будинку, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аеродромна, буд. 3. Відповідач у справі зареєстрована за вказаною адресою, однак з червня 2016 року фактично не проживає, особистих речей та майна в будинку не має. Реєстрація ОСОБА_5 в будинку позивача чинить останній перешкоди в отриманні субсидії. За своїм матеріальним становищем ОСОБА_1 важко нести витрати по оплаті комунальних послуг за відповідача. З цих підстав, позивач змушена звернутись до суду для захисту своїх прав.
Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити та, у зв'язку з неявкою відповідача, не заперечувли проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, на останню відому адресу проживання відповідача судом було направлено судові повістки. Однак, на адресу суду повернулися конверти з причини «за не запитом», з невідомих суду причин відповідач не з'явилась за їх отриманням. Крім того, судом на офіційному веб-сайті опубліковано оголошення про виклик відповідача в судове засідання. У зв'язку з вищезазначеним, на підставі ч. 10 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Представник третьої особи до зали судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовому засіданні пояснили, що є сусідами позивача у справі. Крім того, зазначили, що ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_1 та з червня 2016 року за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аеродромна, буд. 3, не проживає з невідомих їм причин. Заслухавши пояснення позивача, її представника та свідків, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.09.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4-1259 (а.с.12), є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аеродромна, буд. 3. Зазначена обставина також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.09.2004 року №4744635 (а.с. 12) та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.10.2018 року №142615871 (а.с. 30).
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст.150 ЖК Української РСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Частиною 2 ст. 386 ЦК України визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання порушенню його прав.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 405 ЦК України унормовано, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником (ч. 1). Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ч. 2).
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 03.04.2001 року серії І-ЖС №118567, актовий запис №7 (а.с. 11). Як вбачається з відповіді на запит Департаменту реєстраційних послуг ЗМР від 22.08.2018 року №01-71/7155, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 з 04.05.2011 року по теперішній час (а.с. 17). Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. В судовому засіданні встановлено, що відповідач у справі з червня 2016 року не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується актом про фактичне проживання в житлі від 16.08.2018 року, виданого квартальним комітетом № 17 по Комунарському району м. Запоріжжя (а.с.14).
Факт не проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аеродромна, буд. 3, з червня 2016 року підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що були надані в ході розгляду цієї справи. Доказів протилежного матеріали справи №333/4399/18 не містять та відповідачем не надано. З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 2 ст. 405 ЦК України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання ОСОБА_5 такою, що втратила право користування житловим приміщенням є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому задовольняються судом. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 704,80 грн. судом покладається на відповідача. Керуючись ст.ст. 130, 141, 223, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса проживання: 69027, м. Запоріжжя, вул. Аеродромна, буд. 3, РНОКПП: НОМЕР_1) перешкоди у здійсненні права власності шляхом визнання ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 69027, м. Запоріжжя, вул. Аеродромна, буд. 3, РНОКПП: НОМЕР_2), такою, що втратила право користування житловим будинком №3 по вулиці Аеродромній в місті Запоріжжі.
Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 69027, м. Запоріжжя, вул. Аеродромна, буд. 3, РНОКПП: НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса проживання: 69027, м. Запоріжжя, вул. Аеродромна, буд. 3, РНОКПП: НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Повне рішення складено 22.11.2018 р.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Круглікова