19.11.2018
Справа № 331/4399/18
Провадження № 2 /331/1296/2018
19 листопада 2018 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді: Антоненко М.В.
за участю секретаря: Андрієнко С.О.
розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
24.07.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 25, де і зареєстрована, що підтверджується відповідною довідкою.
Частина житлового будинку, а саме 12/25, в якій вона проживає, належить їй на праві власності, що підтверджується документами, які вона додає до позовної заяви.
07.10.2000 року вона, за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу № 2-1563, придбала 12/25 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, що знаходяться в м. Запоріжжі по вулиці Першотравневій, будинок 25.
11.10.2000 року на даному правовстановлюючому документі був вчинений реєстраційний напис БТІ № 2103. Інша відокремлена частина будинку, а саме 13/25 частини, належить на праві власності ОСОБА_3, який є її сусідом.
Відповідач у справі - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1 колишній чоловік її племінниці, був зареєстрований за згодою позивача в належній їй частині будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Першотравнева, б. 25, але фактично ніколи там не проживав та, станом на сьогоднішній день, не проживає за даною адресою. Реєстрація відповідача ОСОБА_2 носила формальний характер та була необхідна останньому для працевлаштування.
Вона зверталася до відповідача ОСОБА_2 з проханням, щоб він добровільно виписався, але він відповів, що цим він займатися не буде.
Факт того, що відповідач вже декілька років без поважних причин не проживає за зазначеною вище адресою в судовому засіданні можуть підтвердити свідки, які є її сусідами, а саме: ОСОБА_4, яка проживає в окремій частині домоволодіння за адресою: м. Запоріжжя, Вишнева, 2 та ОСОБА_5 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Першотравнева, б. 25.
Відповідач не несе витрат по сплаті комунальних послуг. Реєстрація відповідача у будинку, в якому вона проживає, створює ряд проблем, серед яких: перепони в оформленні субсидії, великі рахунки за комунальні послуги, хоча фактично відповідач житлом не користується та особисті речі відсутні. Таким чином, реєстрація відповідача порушує майнові інтереси позивача.
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.
Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, провадиться в судовому порядку.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачає ряд підстав, відповідно до яких особа знімається з реєстрації місця проживання. Зокрема, такою підставою є судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
На підставі вищевикладеного просить суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме, житловим будинком № 25 по вул. Першотравневій в м. Запоріжжя та судові витрати покласти на відповідача.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з*явилася, надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності. На позові наполягає. Просила ухвалити рішення при заочному розгляді справи.
За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Стаття 383 ЦК України зазначає, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 25.
Позивачці ОСОБА_1 належить 12/25 частин житлового будинку № 25 по вул. Першотравневій в м. Запоріжжя на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 2-1563 від 07.10.2000 року.
11.10.2000 року на даному правовстановлюючому документі був вчинений реєстраційний напис БТІ № 2103.
Інша відокремлена частина будинку, а саме 13/25 частини, належить на праві власності ОСОБА_3, який є її сусідом.
Відповідач у справі - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, є колишнім чоловіком її племінниці та був зареєстрований за згодою позивача в належній їй частині будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Першотравнева, б. 25, але фактично ніколи там не проживав та, станом на сьогоднішній день, не проживає за даною адресою.
Реєстрація відповідача ОСОБА_2 носила формальний характер та була необхідна останньому для працевлаштування.
На прохання позивачки ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про добровільне зняття з реєстрації у вищевказаному домоволодінні отримувала постійні відмови.
Відповідач не несе витрат по сплаті комунальних послуг. Реєстрація відповідача у будинку, в якому проживає ОСОБА_1, створює ряд проблем, серед яких: перепони в оформленні субсидії, великі рахунки за комунальні послуги, хоча фактично відповідач житлом не користується та особисті речі відсутні.
Також факт не проживання ОСОБА_2 у будинку № 25 по вул. Першотравневій в м. Запоріжжя підтверджується письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5
Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні дійсно було встановлено факт того, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 понад 6 місяців без поважної причини, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 317, 319, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 3, 4, 11-13, 19, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування житловим приміщенням будинку № 25 по вул. Першотравневій в м. Запоріжжі.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН: НОМЕР_2 сплачений судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М.В. Антоненко