19.11.2018 Справа № 331/2513/18
Провадження №2/331/776/2018
19 листопада 2018 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
у складі головуючого судді Антоненко М.В.
при секретарі Андрієнко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації,
19 березня 2018 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить усунути перешкоди в користування житлом шляхом зняття ОСОБА_2 з реєстрації за адресою АДРЕСА_1, з тих підстав, що остання у квартирі не проживає, оскільки змінила місце проживання та фактично проживає за іншою адресою, однак з реєстраційного обліку не знялась.
Позивач набув право власності на нерухоме майно - житлова квартира №5, загальна площа 53.8 кв.м, житлова площа - 32.2 кв.м. за адресою Запорізька область місто Запоріжжя вулиця Базарна (колишня Анголенко), будинок 2, далі по тексту - Нерухоме майно, за договором купівлі-продажу 29.01.18 року, серія 217 відповідно до результатів відкритих електронних торгів (аукціону) оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2017-12-05-000109-A від 16.01.2018 року.
Нерухоме майно належало ПАТ «Дельта-Банк» на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя за справою № 331/5244/15-ц, виданого 07.12.15 року. Право власності позивачем зареєстровано відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційний номер об'єкта НН 966323323101. Номер запису про право власності 24590697 дата та час державної реєстрації 29.01.18 17:47:43. Відповідно реєстру права власності на нерухоме майно реєстраційний №13299414. Номер запису: 41887 в книзі 303. Однак як законний власник нерухомого майна, позивач не в змозі повноцінно розпоряджатися та володіти цим майном, так як в квартирі залишилася зареєстрованою відповідач, яка володіла цим майном на правах приватної спільної власності, поки не втратила права власності на нерухоме майно, яке перейшло у власність банку за рішенням суду по справі №331/5244/15-ц виданого 07.12.2015 року.
В судове засідання представник позивача - адвокат ОСОБА_3 не з'явилася, надала суду заяву в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК У країни фіксування судового процес за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов піддягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 (а.с. 7-15).
У вказаній квартирі зареєстрована дружина позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітній син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 41).
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 втратила право власності на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя за справою №331/5244/15-ц, виданого 07.12.15 року, яким вказане нерухоме майно перейшло у власність ПАТ «Дельта-Банк».
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири № 5, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Базарна, будинок 2. У вищевказаній квартирі на даний час зареєстрована ОСОБА_6, однак за вказаною адресою не проживає, що підтверджується актом встановлення факту не проживання особи за місцем реєстрації від 08.08.2018 року (а.с. 40).
У відповідності до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону (ч.1 ст. 319 ЦК України).
Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).
Право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном передбачено ст. 391 ЦК України.
Реєстрація відповідача у квартирі належній позивачу порушує його право, передбачене ст. 317 ЦК України.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, якими закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач втратив право власності та право на користування квартирою, що належить позивачу, ще за рішенням суду по справі №331/5244/15-ц виданого 07.12.2015 року.
Вирішуючи вимогу позову про зняття з реєстраційного обліку відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, а тому його положення підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою в день звернення особи із заявою в органи реєстрації.
У відповідності до п.3 Правил реєстрації місця проживання, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки ОСОБА_1) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів (п.1.3. Порядку).
Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, що передбачено п.26 вищевказаних правил.
З врахуванням вищенаведеного, вимога позову про зняття з реєстрації відповідача є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп. стягнути з відповідача, оскільки рішення ухвалено на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, 280-282, 430, п.15.5 п.15 ч.1 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 про усунення перешкод шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання - задовольнити.
Зняти з реєстрації ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Cуддя М.В. Антоненко