Справа № 2-95/10
25 січня 2010 року Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі головуючого судді Цуренка В.А.
секретар судового засідання Оршевська С.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Глибока справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, вказавши в позові, що 30 листопада 2008 року він позичив громадянину ОСОБА_3 20 тис. доларів США під 10% місячних на термін до 28 грудня 2008 року, про що останній написав розписку. Відповідач свої зобов'язання не виконав і 30 грудня 2008 року написав розписку у якій просив відстрочити термін грошового зобов'язання до 15 січня 2009 року, проте і в зазначений термін кошти не повернув. Тому 24 липня 2009 року між ними було укладено договір позики грошей, де було встановлено термін повернення коштів до 31 липня 2009 року, 05 серпня між ними було укладено аналогічний договір, в якому було встановлено термін повернення - 31 серпня 2009 року. Проте відповідач і у вказаний термін кошти не повернув. Договорами передбачено стягнення пені у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення та виплати заборгованості із урахування індексу інфляції. Просить суд стягнути з відповідача на його користь 397285,87 грн., з яких: 160200 грн. - сума основного боргу, 166918,07 - відсотки за договором позики грошей, 1281,80 грн. - інфляційні, 68886 грн. - пеня, а також судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні пiдтримав у повному обсязi та в своїх поясненнях пiдтвердив обставини, які викладенi в позовнiй заявi. Просив суд позовні вимоги задовольнити.
Вiдповiдач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляд справи, про що свідчать розписки в повідомленнях, причину неявки в судове засідання не повідомив і не просив суд відкласти розгляд справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника позивача та, дослiдивши матерiали справи, суд дiйшов висновку, що позовнi вимоги пiдлягають частковому задоволенню.
Так, згідно розписки від 30 листопада 2008 відповідач ОСОБА_3 отримав від позивача ОСОБА_2 20 тис. дол.. США під 10% місячних і зобов'язався повернути кошти до 28 грудня 2008 року.
Розпискою від 30 грудня 2008 року підтверджується, що термін повернення коштів отриманих 30 листопада 2008 року відстрочено до 15 січня 2009 року.
Згідно договорів позики від 24 липня 2009 року та від 05 серпня 2009 року термін повернення коштів відстрочено спочатку до 31 липня 2009 року, а потім до 31 серпня 2009 року.
Як вбачається із довідки НБУ від 13 жовтня 2009 року курс української гривні по відношенню до долара США: за 100 дол. США - 801 грн.0000 коп.
Згiдно ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншої сторони (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.
Відповідно до ч. 2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку.
Однак п.5 розд. VІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим законом.
Відповідно до п.6 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою.
Фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти, пеня (п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. В інших випадках надання грошових коштів на умовах позики із сплатою процентів не допускається.
Згідно ст. 1050 ЦК позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, якщо ним несвоєчасно повернуто суму позики.
Згідно ч. 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому позовні вимоги про стягнення пені не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, а вимоги про стягнення процентів частково знайшли своє підтвердження при розгляді справи. В даному випадку розмір процентів за 147 днів (з 01 вересня 2009 року - останньої дати відстрочення платежу до 25 січня 2001 року) становить 1935,99 грн. (160200,00грн.:100% * 3%:365 днів*147 днів).
Не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні також і вимоги про стягнення суми заборгованості із урахуванням індексу інфляції, оскільки, як встановлено судом, позику було надано в іноземній валюті, а саме в розмірі 20 тис. дол. США. Проте офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики визначає рівень знецінення національної грошової одиниці, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже, визначення в договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних із знеціненням боргу, визначеного в іноземній валюті.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
На пiдставi викладеного, ст.ст. 526, 610-612, 1046-1050 ЦК України, ст..ст.1,4, п.5 розд. VІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»керуючись ст.ст. 3-11, 15, 57-60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 суму боргу 160 200, 00 грн., відсотки від простроченої суми в розмірі 1935,99 грн. та судові витрати: судовий збір в розмірі 1621,36 грн. і витрати на ІТЗ в розмірі 120,00 грн., а всього стягнути 163 877 (сто шістдесят три тисячі вісімсот сімдесят сім) гривень, 35 копійок.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Чернівецької області, через Глибоцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.