Справа № 352/1399/18
Провадження № 2/352/984/18
15 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Гургули В.Б.
секретаря Кукули О.С.
розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом,-
Позивачка звернулась в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом.
Заявлений позов обґрунтувала тим, що мати її чоловіка (свекруха) ОСОБА_6 померла 09 червня 2004 року. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме: земельну ділянку площею 0,6300 га в урочищі "Левина" та право власності на земельну ділянку площею 0,6900 га в урочищі "задній Крічман", загальною площею 1,32га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, згідно державного акту від 22.03.2002 року II-ІФ № 030468, розташованої за адресою: с. Пшеничники Пшеничниківської сільської ради Тисменицького району, Івано-Франківської області. На випадок своєї смерті мати чоловіка залишила заповіт, який посвідчений 16.11.1999 року секретарем виконавчого комітету Пшеничниківської сільської ради, згідно якого після її смерті все належне їй майно вона заповіла позивачці. Після смерті свекрухи позивачка, як єдиний спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом з матір'ю на час відкриття спадщини. Спадкоємець за законом першої черги, син ОСОБА_7, помер 02.08.2010 року, а тому позивачка після смерті чоловіка є єдиним спадкоємцем за законом першої черги. З огляду на те, що правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки відсутні, вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом у нотаріальному порядку, що підтверджується відмовою державного нотаріуса Тисменицької районної державної нотаріальної контори. Просила визнати за нею право власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом після померлої матері.
Позивачка у підготовче засідання не з'явилася, у поданій суду заяві позов підтримала, просила його задовольнити, справу просила слухати у її відсутності.
Відповідачі у підготовче засідання не з'явилися, подали суду заяви, в яких позов визнали, проти його задоволення не заперечували, просили справу розглянути у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності з вимогами ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Встановлено, що свекруха позивачки ОСОБА_6 була власником земельної ділянки площею 0,6300 га в урочищі "Левина" та земельної ділянки площею 0,6900 га в урочищі "задній Крічман", загальною площею 1,32га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: с. Пшеничники Пшеничниківської сільської ради Тисменицького району, Івано-Франківської області, що підтверджується копією державного акту на земельні ділянки від 22.03.2002 року. Однак оригінали вказаних правовстановлюючих документів відсутні.
Після смерті ОСОБА_6 09.06.2004 року позивачка, яка являється єдиним спадкоємець за заповітом посвідченим 16.11.1999 року секретарем виконавчого комітету Пшеничниківської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, прийняла спадщину відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Спадкоємець за законом першої черги чоловік ОСОБА_7 помер 02.08.2010 року. Відповідачі, які є у справі, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 спадщину не прийняли і на неї не претендують.
Вказані обставини, які відповідачами не заперечувались, підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, що визначені п. 1 ч.2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
Згідно із приписами ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
З огляду на те, що відсутність правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки позбавляє позивачку можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку, за нею слід визнати право власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом після померлої матері чоловіка (свекрухи).
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 15, 16, 386, 1223, 1268 ЦК України, ст.. 81 ч.1 п. г ЗК України, керуючись ст. ст. 200, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, у порядку спадкування за заповітом, посвідченим 16.11.1999 секретарем виконавчого комітету Пшеничниківської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, після смерті ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку площею 0,6300 га, в урочищі "Левина" та право власності на земельну ділянку площею 0,6900 га, в урочищі "задній Крічман", загальною площею 1,32га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Пшеничники Пшеничниківської сільської ради Тисменицького району, Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_8, місце реєстрації: вул. Франка, 31, с. Пшеничники, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77407, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1.
Відповідачі: ОСОБА_9, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.
ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.
ОСОБА_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Суддя В.Б. Гургула