Справа №348/1555/17
20 листопада 2018 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої судді Флоряк Д.В.,
секретаря Буратчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Михайлівський», уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТзОВ «Кредитно-інвестиційний центр», про захист прав споживачів та визнання права власності на грошові кошти,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, який в подальшому уточнив, до ПАТ «Банк Михайлівський», уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про захист прав споживачів та визнання права власності на грошові кошти та стягнення грошових коштів.
18.08.2017 року ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області по даній справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТзОВ «Кредитно-інвестиційний центр».
07.05.2018 року на адресу суд від відповідача по справі - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» поступило клопотання про закриття провадження по справі, оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Подану заяву обґрунтовано тим, що з 23.05.2016 в ПАТ «Банк Михайлівський» запроваджена тимчасова адміністрація, а з 13.07.2016 розпочата процедура ліквідації. Банк здійснює свою діяльністьна підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі-Закон №4452-УІ). Законом №4452-УІ встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами і цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин. Статтею 35 Закону №4452-УІ тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (ч. 2 ст. З Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відповідно до ст. З Закону № 4452-УІ Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Зі змісту п.17 ч.1 ст. 2 цього Закону уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від його імені та в межах повноважень виконує дії з забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або його ліквідації. Окрім того, Фонд є спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спори, які виникають у цих правовідносинах є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства. При цьому посилався на постанову ОСОБА_2 Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі № 820/11591/15 та просив суд звернути увагу на характер спірних правовідносин. Посилався на судову практику у згаданому питанні.
Сторони в дане судове засідання не з"явилися, про день та час судового розгляду повідомлені завчасно і належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.12.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-045-000001046, згідно п. 1 якого банк по ініціативі клієнта відкрив на його ім."я поточний рахунок №26205523799302 в гривнях для зберігання грошей клієнта та здійснює його розрахункове-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов Договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов"язується оплачувати послуги банку.
04.04.2016 року між позивачем ОСОБА_1 та ТзОВ «Кредитно-інвестиційний центр», як позичальником, був укладений договір № 980-045-000215471 «Капітал+» (Інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно). В той самий день він вніс на рахунок ТзОВ «Кредитно-інвестиційний центр» кошти в сумі 15700,00 грн., що підтверджується квитанцією №QS957501 від 04.04.2016 року.
Відповідно до ст. 1 даного Договору позивач ОСОБА_1 передав ТзОВ «Кредитно-інвестиційний центр» кошти в сумі 15700, 00 грн. на строк не більше 42 дні під 30,43% річних на умовах виплати процентів щомісячно, в дату, що відповідає даті підписання договору, а у випадку дострокового повернення коштів - не пізніше дня повернення коштів. Гроші та відсотки за користування позичальник повертає та нараховує відповідно на його поточний рахунок №26205523799302 відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський».
У подальшому, на підставі рішення Правління Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» та рішення від 13 червня 2016 року № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня по 22 червня 2016 року.
Також виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 13.06.2016 року № 991 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» з 23.06.2016 року до 22.07.2016 року включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 року № 1213 про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3
Згідно із зазначеним рішенням визначено уповноважених осіб Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», визначені, зокрема, ст.ст. 37,38,47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначену Законом № 4452-VІ, окім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року включно.
16 та 19 травня 2016 року ТзОВ «Кредитно-інвестиційний центр» повернуло на банківський рахунок в ПАТ «Банк Михайлівський» № 26205523799302 грошові кошти в сумі 15700,00 грн., а також відсотки за користування коштами 16.05.2016 року в сумі 126, 10 грн., 19.05.2016 року в сумі 31,52 грн. разом відсотків в сумі 157, 62 грн., що сумарно становить 15857.62 грн., що було передбачено договором.
Згідно з довідкою про стан рахунку №26205523799302 станом на 20.05.2016 року залишок коштів на даному рахунку становить 15857, 62 грн.
Позивач по справі ОСОБА_1 звертався до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію в ПАТ «Банк Михайлівський» із заявами про включення його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок фонду та надання довідки про стан рахунку, а також ним була подана заява в ПАТ «Банк Михайлівський» про включення його до переліку осіб, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду від 23.11.2016 року, однак останній відповіді так і не отримав, а також не отримав не доплачених грошових коштів.
26.01.2017 року позивачу ОСОБА_1 надійшла відповідь-повідомлення про нікчемність даного правочину.
За ч. 3 ст. 3 ЦПК Украйни провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, а саме у спорах фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень , дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно із п. 25 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори які виникають у цих правовідносинах є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.
Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на: правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій; публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
За змістом ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закону) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими ч. 2 ст. 4 Закону, серед яких, зокрема, ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюванихзакономінтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону.
Крім того, відповідно до ст. 6 Закону Фонд наділено повноваженнями видавати нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством, з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.
За змістом п. 17 ч. 1 ст. 2 цього Закону уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
За приписами ч. 1 ст. 54 Закону, рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб'єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.
Такого ж висновку дійшла ОСОБА_5 палата Верховного Суду у постанові від 12.04.2018 року (справа № 820/11591/15).
Нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом і застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Згідно зі ст. 1 Закону учасники у справі про банкрутство - цесторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цимЗаконом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Всі перелічені особи в той чи інший спосіб є учасникам певних правовідносин, у яких бере участь безпосередньо боржник.
Разом з тим правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку-боржника.
Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в них виникають відповідні права та обов'язки.
Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»вирішує виключно Фонд.
Відповідно до ст. 27 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону.
Отже, правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку-боржника і не породжують прав та обов'язків для банку.
Саме тому в ч. 8 ст. 36 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що дія Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на банки не поширюється.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються за участі банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг відшкодування вкладникам.
Наведене свідчить, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і не є спором у зв'язку з процесом ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Окрім того, ОСОБА_5 палата Верховного Суду у своїй постанові №820/11591/15 дійшла висновку, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин і відповідно до цього Закону Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду у цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Беручи до уваги викладене, а також вищевказані роз'яснення, суд вважає за доцільне закритти провадження по справі з огляду на те, що вирішення даного спору не належить до цивільної юрисдикції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Михайлівський», уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТзОВ «Кредитно-інвестиційний центр», про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 6, 26, 27, 36, 54 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. ст. 10, 12, 13, 19, 247, 255, 264, 265 ЦПК України, ст. 19 КАС, суд -
Ухвалив:
Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Михайлівський», уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТзОВ «Кредитно-інвестиційний центр», про захист прав споживачів та визнання права власності на грошові кошти - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 право звернення з позовом до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п"ятнадцятиднів з дня її проголошення до Івано-Франківського Апеляційного суду через Надвірнянський районний суд.
Суддя Флоряк Д.В.