Справа №2а-398/10/16
29 січня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Колесник С.А.
при секретарі Хомінській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду у Київському районі м.Харкова про зобов»язання вчинення дій по призначенню та нарахувань до пенсії, -
У грудні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов»язати УПВУ в Київському районі м.Харкова нараховувати і сплачувати позивачу належні йому пенсії як інваліду ЧАЕС 3-ї групи відповідно до Закону в розмірі, не меншому ніж - державна пенсія 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду здоров»ю - 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 08.09.2009 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що з 08.09.2009 року Управлiння пенсiйного фонду Укрaїни в Київському районi м.Харкова повинно було привести належнi йому основну i додаткову пенсiї, якi він отримує як громадянин, який постраждав внаслiдок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, iнвалiд ЧАЕС 3-ї групи, у відповідності до статей 50 i 54 Закону Укрaїни «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року (надалi Закон), i нараховувати i виплачувати належнi йому пенсiї як iнвалiдy ЧАЕС 3-ї групи в розмiрi не меншому нiж: - державна пенсiя - 6 мiнiмальних пенсiй за віком; - додаткова пенсiя -50 процентiв мiнiмальної пенсiї за віком. При цьому, мiнiмальна пенсiя за віком повинна була розраховуватися виходячи iз розмiру, встановленому ч.1 ст.28 Закону Укрaїни «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» № 1051 - 1 від 09.07.2003 року. Цей обов'язок у вiдповідача виник пiсля прийняття Конституцiйним ОСОБА_2 Укрaїни рiшення № 19-pп/2009 від 08.09.09 року по справi № 1-27/2009 за конcтитyцiйним поданням 59 народних депутатів Укрaїни щодо відповідності Конституції Укрaїни (конституційності) пункту 10 Постанови Кабiнету Miнicтpiв Укрaїни "Деякi питання соцiального захисту окремих категорiй громадин", який передбачав обмеження максимального розмiру пенсiй призначених (перерахованих) вiдповiдно до Закону Укрaїни "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" 12 мiнiмальними розмiрами пeнсії за віком, встановленої згiдно з абзацом першим частини першої cтaттi 28 Закону Укрaїни "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування".
Конституцiйний Суд Укрaїни встановив, що відповідно до Конституції України основи соцiального захисту, форми i види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами Укрaїни (пункт 6 чаcтини першої cтaттi 92). Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходiв щодо забезпечення прав i свобод людини i громадянина, забезпечувати проведення полiтики, зокрема, у сферi соцiального захисту. 3азначене свiдчить, що Кабiнет Мiнiстрiв України не наділений повноваженнями щодо встановлення розмірів пенсій. Таким чином, Кабiнет Miнicтpiв Укрaїни втрутився у сферу виключної компетенцiї законодавця всупереч положенням частини другої статтi 6, частини другої статтi 8, частини другої статтi 19, пункту 3 частини першої статті 85, пункту 6 частини першої ст..92 Конституції України. Проте, відповідач продовжує виплачувати йому пенсії в розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України. Позивач вважає таку діяльність протиправною, у зв»язку з чим був змушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві (а.с.14).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду заперечення в якому просив розглядати справу у відсутність його представника, проти позовних вимог позивача заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, в запереченнях посилався на наступне.
Пенсiя по iнвалiдностi, яка настала у зв'язку з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи призначається на пiдставi ЗУ "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" №796 вiд 28.02.91, а не за нормами ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" вiд 09.07.03р.
Вiдповiдно до ч.7 ст. 54 Закону №796 - порядок обчислення пенсiї по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання визначається Кабiнетом Miнicтpiв України.
На пiдставi цiєї норми управлiння при нapaxyвaнні основної та додаткової пенсiї позивачу застосовувало норми Постанови КМУ "Про пiдвищення розмiрiв пенсiй та iнших соцiальних виплат окремим категорiям пенсiонерiв, фiнансування яких здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету" вiд 3 сiчня 2002 року №1, п.б ч.1 якої визначає, що розрахунок розмiру пенсiї проводиться iз розмiру 19 грн. 91 коп.
Із положення частини 3 статтi 28 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхvвання" випливає, що мiнiмальний розмiр пенсiї за віком, встановлений абзацом першим частини першої цiєї статтi, застосовується виключно для визначення розмiрiв пенсiй, призначених згiдно з цим Законом.
Вiдповiдно до ч.5 ст.54 Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" (796-12) порядок обчислення пенсiї по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання, i пенсiї у зв'язку з втратою годувальника внаслiдок Чорнобильської катастрофи визначається Кабiнетом Miнicтpiв Укрaїни рiшення якого (є обов'язковими для виконання Miнicтeрствами та iншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб»єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності, а саме: Станом на 01.01.2008р. постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.02.2002р. №1. Починаючи з 28.05.08р. постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008р. №530. Починаючи з 16.07.08 постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року №654.
01.01.08 року Законом Укрaїни "Про державний бюджет на 2008 piк" були внесені зміни до Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи", якими ст. 54 викладена наступним чином - у вcix випaдках розмiри пенсiй для iнвалiдiв, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
для учасникiв лiквiдацiї наслiдкiв aвapiї на Чорнобильськiй АЕС у 1987-1990 роках:
- по 1 групi iнвалiдностi - 160 процентiв прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- по 2 групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- по 3 групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
Рiшенням Конституцiйного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституцiї України (є неконституцiйними), положення пункту 28 роздiлу ІІ «Внесення змiн до деяких законодавчих aктiв Укрaїни» Закону Укрaїни "Про Державний бюджет Укрaїни на 2008 piк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів Укрaїни". Таким чином, до 22.05.08р. управління діяло на підставі діючої ст..54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пiсля винесення рiшення Конституцiйним ОСОБА_2 Укрaїни вiд 22.05.08 управлiння керувалося дiючими Постановою Кабiнету Miнicтpiв, що регулювали питання призначення та виплати пенсiї особам, постраждалим внаслiдок Чорнобильської катастрофи.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи захворювання, яке пов'язано з ліквідацією аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії А №040430 (а.с.4).
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова та отримує пенсію, як інвалід 3-ї групи, яка настала внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.11).
Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова станом на 25.12.2009 року отримує пенсію в розмірі 1316,25 (а.с.11)
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року № 796 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » (надалі Закон № 796).
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3-й групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 3-ї групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Положення даних норм співпадає з приписом п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого Постановою КМУ від 30.10.1997 року №523.
Згідно зі ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до вимог ч. З ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додатково: пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
За змістом абзацу третього ст.1 вказаного Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд приходить до висновку, що визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомог.
Тобто, суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України № від 03 01.2002 року та №654 від 16.07.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Також суд не бере до уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлена в розмірі : з 1 січня 498 гривень з 1 листопада - 573 гривень.
Для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2009 року та з 1 листопада 2009 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частин першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність дій відповідача щодо виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії в розмірах, які не відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та діючому законодавству.
Таким чином позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними, а тому позов підлягає задоволенню.
На пiдставi вищевикладеного, керуючись ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ вiд 28 лютого 1991 року зi змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17 листопада 2005 року № 3108 - IV, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування», ст.ст. 8-14, 71, 155, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України суд, -
Адмiнiстративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду у Київському районі м.Харкова про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду у Київському районі м.Харкова щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду у Київському районі м.Харкова здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, п.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, визначених ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.09.2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду у Київському районі м.Харкова здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 3-ої групи інвалідності, відповідно до ст. ст. 50, п.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.09.2009 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
ОСОБА_2Колесник
Повний текст постанови виготовлено судом 03 лютого 2010 року.