справа № 2-1467/10/16
05 лютого 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Колесник С.А.,
при секретарі Хомінській Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -
Позивач 18.11.2009р. звернувся до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб з ОСОБА_2, посилаючись на наступне. 23.10.1993 року між ним та відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстровано у Київському відділу РАГС міського управління юстиції м.Харкова, актовий запис №895. Під час шлюбу у подружжя народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з подружжям. Під час сумісного проживання в сім»ї відбувалися сварки, не розуміння одне одного, що призвело до втрати взаємних почуттів. Подальше сумісне життя, збереження сім»ї та примирення позивач вважає неможливим. Фактичні шлюбні стосунки припинені з вересня 2009 року. Витрати, пов"язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах ЗАГС просила покласти на нього.
Відповідач ОСОБА_2, в свою чергу, подала до суду зустрічну позовну заяву, якою просила розділити сумісно набуте за час шлюбу з ОСОБА_1 майно та визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1. При цьому, посилалася на те, що між нею та ОСОБА_1 23.10.1993 року був укладений шлюб. За час шлюбу подружжям була придбана квартира АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_1, відповідно до договору купівлі-продажу від 04.10.1999 року.
Позивач у судове засідання з"явився, позовну заяву підтримав, зустрічну позовну заяву - визнав.
Відповідач у судовому засіданні зустрічну позовну заяву підтримала, первісний позов визнала.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні заяви підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Сторони зареєстрували шлюб 23 жовтня 1993 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого Київським відділом запису актів громадянського стану м.Харкова, актовий запис №895 (а.с.4).
Під час шлюбу у подружжя народилася донька ОСОБА_3, 28.07.1994р.н., яка проживає з батьками. За час сумісного проживання в сім»ї відбувалися сварки, не розуміння одне одного, що призвело до втрати взаємних почуттів. Подальше сумісне життя, збереження сім»ї та примирення позивач вважає неможливим. Фактичні шлюбні стосунки припинені з вересня 2009 року. Подружжя не веде сумісного господарства. На підставі викладеного, позивач вважав, що при таких обставинах сім"я розпалася остаточно і збережена бути не може, відновлювати подружні відносини з дружиною він не має наміру.
Суд вважає, що в наданні сторонам строку для примирення немає підстав, оскільки встановлено, що подальше сумісне життя та збереження шлюбу неможливо.
Судові витрати при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу необхідно присудити з позивача, врахувавши, що він проти цього не заперечує.
Таким чином, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, встановивши, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам обох сторін, вважає за необхідне позов в частині розірвання шлюбу задовольнити.
Крім того, судом достовірно встановлено, що в період шлюбу за договором купівлі-продажу від 04.10.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр № 1357, ОСОБА_1 купив квартиру під № 127, що знаходиться в будинку № 39 по вулиці Астрономічній у м.Харкові (а.с.15).
Згідно зі ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із подружжя не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по Ѕ частині кожному квартири АДРЕСА_2, а тому доводи ОСОБА_2 в цій частині знайшли своє повне підтвердження, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги та в порядку поділу спільного майна подружжя визнає за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 60,70,71, 110, 112 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 23 жовтня 1993 року Київським відділом запису актів громадянського стану м.Харкова, актовий запис №895.
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку поділу майна подружжя на 1/2 частину квартири №127 (сто двадцять сям) по вулиці Астрономічній,39 у м.Харкові.
Стягнути з ОСОБА_1 при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито на користь держави в сумі 17 (сімнадцять) гривень, ОСОБА_2 - від витрат звільнити.
Стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 44 грн. 27 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя-