Постанова від 20.11.2018 по справі 812/1844/17

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року справа №812/1844/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченко І.В., Блохіна А.А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 р. у справі № 812/1844/17 (головуючий І інстанції К.Є. Петросян), яке складено в повному обсязі 15 січня 2018 року у м.Сєвєродонецьку Донецької області, за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,-

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі- відповідач, апелянт) в якому просили суд визнати незаконним та скасувати рішення від 13.09.2017 №0017511304 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтуванні позову зазначили, що згідно розділу IV Положення про виконавчі дирекції відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08.10.2013 №45, саме Луганське обласне відділення Фонду наділене повноваженнями щодо здійснення оперативного розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Луганського обласного Відділення Фонду, здійснення розрахунків по коштах, які направляється на фінансування заходів по соціальному страхуванню та господарську діяльність.

На підставі зазначеного, Луганське обласне відділення Фонду відповідно до затвердженого на рік кошторису отримувало від Виконавчої дирекції Фонду кошти для виплати застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, та забезпечення поточної діяльності і утримання Луганського обласного відділення Фонду та його відокремлених підрозділів, розвитку їх матеріально-технічної бази та сплати відповідних податків та зборів до Державного бюджету України. У подальшому згідно доручень Луганського обласного відділення Фонду вказані кошти розподілялись та спрямовувались на рахунки міських, міжміських дирекції, відкритих у банківських установах, з яких останні сплачували податки в ЄСВ за працюючих осіб.

Крім того, відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільняються від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції. Підприємство позивача знаходиться у м. Краматорську, яке на час прийняття спірного рішення, включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015, а, отже, позивача звільнено від обов'язків платника єдиного внеску. Окрім того, позивач вважає, що обов'язок КУ «Донецький обласний контактний центр» щодо повноти та своєчасності сплати єдиного внеску за період липень 2014 року по травень 2016 року, ним виконано повністю, оскільки відповідні кошти надійшли до державного бюджету своєчасно.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 13.09.2017 №0017501304 про застосування до Жовтневої міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 14373,20 грн (чотирнадцять тисяч триста сімдесят три грн 20 коп).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач перебуває на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція (м.Сєвєродонецьк), яка на даний час триває. А отже, позивач на період проведення антитерористичної операції є звільненим від обов'язків платника єдиного внеску, а також від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, звернувся з апеляційною скаргою у якій зауважив на безпідставності посилань позивача на звільнення його від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 через включення місцезнаходження позивача до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, оскільки норма Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до якої платники ЄСВ звільняються від виконання своїх обов'язків, включена до цього Закону нормою Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, яка з 1 січня 2016 року втратила чинність на підставі пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII. Крім цього, підставою для звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску є подання останнім заяви до фіскального органу за місцем обліку зі стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків сплати зобов'язань та документальним підтвердженням посилань.Крім того, апелянт зазначає, що у позивача відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, що підтверджував настання обставин непереборної сили (форс-мажору).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. При таких обставинах суд розглянув справу у відсутність осіб, які не з'явились.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Луганське обласне відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зареєстровано за адресою: 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, проспект Центральний, буд.17 та має у своїй структурі відокремлений підрозділ - Жовтневу міжрайонну виконавчу дирекцію Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с. 10-17).

Рішенням ГУ ДФС у Луганській області від 13.09.2017 №0017511304 на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Жовтневої міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застосовано штраф у розмірі 4540,70 грн за період з 21.08.2014 до 24.12.2014 (10% до 01.01.2015) та 6880,75 грн за період з 21.01.2015 до 01.10.2015 (20% з 01.01.2015), а також нараховано пеню у розмірі 2951,75 грн, всього 14373,20 грн (а.с.6). Вказане рішення отримано позивачем 18.09.2017.

На виконання п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105 та наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про припинення Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, шляхом приєднання, створення комісії з реорганізації Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та затвердження персонального складу цієї комісії» від 22.05.2017 №252-ос, 29.05.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено державну реєстрацію припинення Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с. 10-17, 26-27).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.05.2017, 03.05.2017 утворено юридичну особу - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, про що до реєстру внесено запис № 13831020000004580, яка є правонаступником Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с. 22-24).

Передавальним актом від 11.08.2017 визначено, що правонаступництво щодо майна, усіх прав та обов'язків Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності після його реорганізації шляхом приєднання переходить правонаступнику - управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (а.с.18-21).

Отже, судом встановлено, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області є правонаступником реорганізованого Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Не погодившись з оскарженим рішенням, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області надіслало скаргу від 27.09.2017 №08-08-1188/СД на рішення відповідача до Державної фіскальної служби України (а.с.60-61).

Рішенням ДФС України від 31.10.2017 №24713/5/99-99-11-02-02-25 про результати розгляду скарги, рішення ГУ ДФС у Луганській області від 13.09.2017 №0017511304 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.30-31).

Позивач не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду за захистом свого порушеного права.

Суд перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Спірні правовідносини регулюються Законами України: "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Згідно з ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Разом з цим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території про ведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014р.

На час вирішення даної справи, Президентом України не прийнято Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто, період проведення АТО триває.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону №2464-VІ, а сааме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

" 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Законом України від 02.03.2015 №2191 "Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII "Прикінцеві та перехідніположення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (ВідомостіВерховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону Українивід 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911 від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону №1669, у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.

Таким чином, положення пп.8 п.4 ст.11 Закону №1669 були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", тоді як змін безпосередньо до цього Закону щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було. Тобто, на теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пункту 9-4 розділу VIII не прийнято.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до цього переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м.Сєвєродонецьк, де зареєстрований позивач, на території якого розташований податковий орган, де позивач перебуває на обліку.

Таким чином, позивач перебуває на обліку у контролюючому органі, розташованому на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція (м. Сєвєродонецьк де зареєстрований позивач). Отже, позивач на період проведення антитерористичної операції є звільненим від обов'язків платника єдиного внеску, а також відвідповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що на час прийняття відповідачем спірного рішення населений пункт, в якому знаходиться позивач, включений до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності, із врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, проведення антитерористичної операції триває.

Доводи апелянта про неподання позивачем до податкового органу за місцем обліку заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску суд до уваги не приймає, оскільки як закріплено у абзаці другому пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ така заява подається у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції (станом на теперішній час антитерористична операція триває, строк подання такої заяви не сплинув).

З аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати, є факт перебування такого платника на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція.

Крім того, суд зазначає, що з вищенаведеної норми вбачається, що відповідальність за невиконання обов'язків платника ЄСВ, не застосовується незалежно від наявності заяви.

Також в наведеній нормі Закону 2464, який є спеціальним щодо правовідносин зі сплати ЄСВ не передбачено отримання сертифікату ТПП для підтвердження наявності сертифікату.

До такого висновку також дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18.

Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України вбачається, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Частиною 5 ст.291 КАС України встановлено, що рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:

1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;

2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року було зупинено провадження у справі та визначено, що зазначена справа є типовою.

Суд апеляційної інстанції вважає, що приймаючи спірне рішення від 13.09.2017 №0017511304 про застосування до Жовтневої міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 14373,20 грн., відповідач перевищив межі повноважень, визначених Законами України, та діяв необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Суд апеляційної інстанції застосовуючи частину 2 статті 77 КАС України, яка передбачає, що, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вважає, що з цього приводу податковий орган не надав доказів спростовуючи зазначений факт.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статями 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 р. у справі № 812/1844/17 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 р. у справі № 812/1844/17- залишити без змін.

Повний текст постанови складений та підписаний 20 листопада 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно в порядку передбаченому ч.5 ст.291 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В. Сіваченко

А.А.Блохін

Попередній документ
77995150
Наступний документ
77995153
Інформація про рішення:
№ рішення: 77995151
№ справи: 812/1844/17
Дата рішення: 20.11.2018
Дата публікації: 23.11.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю