Справа № 826/16725/17 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.
19 листопада 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙДЗЕН КАПІТАЛ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙДЗЕН КАПІТАЛ" (представник Бєлкін Л.М., довіреність №0112/16-3 від 01.12.2016 року) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (представник Марченко В.М., довіреність №100/21223 від 09.07.2018 року) про визнання протиправним та нечинним (в частині) рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "КАЙДЗЕН КАПІТАЛ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та нечинним (в частині) рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.13 р. №816 "Про затвердження Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з частиною другою ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, позивач посилається на частину 2, 3 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідально до частини першої ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2, 3 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Проаналізувавши положення вказаної статті, колегія суддів зазначає, що особа має право оскаржити нормативно-правовий акт не лише тоді, коли до неї застосовано цей акт, а й на майбутнє - щоб запобігти такому застосуванню, але за умови, що така особа є суб'єктом відповідних правовідносин.
Під нормативно-правовим актом у контексті цієї статті слід розуміти рішення суб'єкта владних повноважень, яке містить норми права, що поширюють свою дію на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Дійсно, вказані нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності, але за умови дотримання суб'єктом відповідних правовідносин строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При застосуванні наслідків, передбачених наведеною нормою, визначенню підлягає початок перебігу строку звернення до суду, тобто день, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, і відповідно з якого слід обчислювати строк звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 05.12.2016 року №1195 зупинено дію ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами позивачем у зв'язку з несплатою фінансової санкції, що була застосована до нього при проваджені цього виду професійної діяльності, протягом трьох місяців з дати винесення постанови про накладення санкції.
У якості підстави прийняття такого рішення відповідач посилається на пп. 1 п. 4 розділу ІІ Порядку зупинення дії та анулювання ліцензій на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 року №816, зареєстрованим Міністерством юстиції України 01.06.2013 року за №862/23394.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що позивач став суб'єктом відповідних правовідносин (провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльність з торгівлі цінними паперами) у 2012 році, отримавши ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку.
Таким чином, позивач не був позбавлений права оскаржити рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 року №816 з моменту його прийняття, щоб запобігти його застосуванню відносно себе.
Предметом адміністративного позову у даній справі є визнання протиправним та нечинним (в частині) рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 року №816 "Про затвердження Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)", в той час як адміністративний позов подано лише 15 грудня 2017 року, що підтверджується відбитком штемпелю вхідної кореспонденції суду першої інстанції (а.с.4), тобто із пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду.
Питання щодо визнання причин пропуску строків звернення до адміністративного суду поважними судом першої інстанції не розглядалось, а з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними не вбачається, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Згідно з п. 8 частини першої ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року скасовується, а позовна заява залишається без розгляду.
Твердження щодо обґрунтувань суті та підстав позову, а також заперечення відповідача по суті позову не оцінюються судовою колегією у зв'язку із залишенням позову без розгляду.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
Керуючись статтями 310, 315, 319, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙДЗЕН КАПІТАЛ" - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року - скасувати.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙДЗЕН КАПІТАЛ" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та нечинним (в частині) рішення - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку