ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову
19 листопада 2018 року м. Київ № 640/18987/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація
нерухомості" Вітько Маріанни Мирсаєтівни
треті особи 1. ОСОБА_3
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рідний Край"
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Асад Девелопмент"
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року відкрито провадження у зазначеній справі.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- до набрання законної сили судовим рішення у даній справі заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Асад Девелопмент» (код ЄДРПОУ 42315161) вчиняти будь-які юридично значущі дії щодо об'єкта нерухомого майна - групи приміщень АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1371197280000), в тому числі, але не виключно: відчужувати, передавати у володіння, в користування третім особам, вносити до статутних капіталів юридичних осіб, передавати в іпотеку або будь-яким іншим чином обтяжувати об'єкт, тощо;
- до набрання законної сили судовим рішення у даній справі заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам (в тому числі, але не виключно, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям та будь-яким акредитованим суб'єктам реєстрацій прав, їх посадовим особам та державним реєстраторам), нотаріусам, іншим органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - групи приміщень АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1371197280000).
Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що підставою для подання позовної заяви послугувало те, що 17 липня 2018 року відповідачем було незаконно проведено державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на нерухоме майно щодо належного позивачу нерухомого майна, а саме групи приміщень АДРЕСА_1, право власності на які відразу ж було переоформлено (перереєстровано) за ТОВ «Рідний край» та згодом передані у власність ТОВ «АСАД ДЕВЕЛОПМЕНТ». Отже, предметом спору у даній справі є саме оскарження рішень державного реєстратора, на підставі яких право власності на нежитлові приміщення було зареєстровано за ТОВ «Асад Девелопмент». Наразі, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно саме ТОВ «Асад Девелопмент» є власником нежитлових приміщень та, як наслідок, володіє усіма правами вільно користуватися та розпоряджатися даними приміщеннями.
У зв'язку з цим, на думку позивача, існує цілком реальна ймовірність того, що після відкриття провадження за даним позовом, ТОВ «Асад Девелопмент» будуть вчинятися дії щодо термінового відчуження нежитлових приміщень на користь третіх осіб, що призведе до неможливості поновлення прав позивача на спірні приміщення (у разі задоволення вимог позивача). Разом з тим, вчинення ТОВ «Асад Девелопмент» будь-яких правочинів щодо передачі нежитлових приміщень у власність третіх осіб, може призвести до неефективності судового захисту прав позивача, оскільки останній з метою поновлення своїх порушених прав буде змушений ініціювати нові судові спори щодо оскарження подальших правочинів, що потребуватиме значних зусиль, часу та витрат. При цьому, відчуження нежитлових приміщень матиме вплив на майнові права та інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, зокрема ОСОБА_3, як іпотекодержателя вказаних приміщень, та осіб, які набудуть право власності на спірне майно в майбутньому.
Крім того, позивач посилається на те, що оскаржуване рішення відповідача містить очевидні ознаки протиправності та при задоволенні позовних вимог відновлення порушених прав позивача буде унеможливлене або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.
За правилами частини 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши та дослідивши додані до позову та заяви докази та надавши їм оцінку, суддя дійшов висновку про не обґрунтованість заяви про забезпечення позову та відповідно відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавець визначив, що перелік підстав для забезпечення позову є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому за відсутності передбачених вказаною статтею обставин прийняття рішення про забезпечення позову є неможливим.
За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст. 151 КАС України).
Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
З аналізу ст. 151 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі.
Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідача, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін.
Так, у своїй заяві позивач просить до набрання законної сили судовим рішення у даній справі заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Асад Девелопмент» вчиняти будь-які юридично значущі дії щодо об'єкта нерухомого майна, а також заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам (в тому числі, але не виключно, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям та будь-яким акредитованим суб'єктам реєстрацій прав, їх посадовим особам та державним реєстраторам), нотаріусам, іншим органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - групи приміщень АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1371197280000).
Однак, заявник не конкретизує, які саме наслідки невжиття заходів забезпечення, істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду, більш того заявляючи таке клопотання позивач не конкретизує, кому саме він просить заборонити вчиняти такі дії, що у свою чергу унеможливлює надсилання ухвали про забезпечення позову особам, яких це стосується. Наразі в матеріалах заяви відсутні докази того, що у випадку невжиття судом вказаних заходів забезпечення адміністративного позову виконання рішення у цій справі (а саме скасування рішень державного реєстратора) стане неможливим.
Також, заявник не надав належних та достатніх доказів, які свідчили б про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, адже згідно обставин, викладених у позові, припинення іпотеки та відчудження належного позивачу нерухомого майна на користь третіх осіб відбулось 17 липня 2018 року. Доказів вчинення чи можливості вчинення інших реєстраційних дій по відношенню до вказаного нерухомого майна станом на момент подання позовної заяви та під час судового розгляду позивачем суду не надано.
Також, з аналізу ч. 1 ст. 151 КАС України суд доходить висновків, що вищезазначеною правовою нормою передбачено можливість заборони іншим особам, які беруть участь у справі, і не надано суду прав поширювати заборону вчинення дій на невизначене коло осіб.
Разом з тим, забезпечення позову у формі заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Асад Девелопмент» вчиняти будь-які юридично значущі дії щодо об'єкта нерухомого майна взагалі випливають з цивільних правовідносин.
Крім того, суд не вбачає очевидної протиправності рішення відповідача. На переконання суду, очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, це прийняття ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.
Натомість, у цьому випадку Державний реєстратор відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" саме і наділено повноваженням на прийняття таких рішень.
Питання обґрунтованості чи необґрунтованості рішень державного реєстратора в теперішній час є спірним, і ще повинно бути ретельним чином досліджено та доведено. Разом з тим, суд при вивченні заяви про забезпечення позову та доданих до нього матеріалів доказів на її обґрунтування не може дійти висновку про очевидність протиправного рішення, без розгляду справи по суті.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вид забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням невідповідний/неспівмірний позовним вимогам.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 77, 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Патратій