16 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 200/11834/17 (2а/200/252/18)
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Мельник В.В.
перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2018 року про залишення адміністративного позову без розгляду у справі
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Харків Калешиної Олени Анатоліївни
про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Харків Калешиної Олени Анатоліївни про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишено без розгляду (а.с. 31-32).
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, 25 вересня 2018 року Позивачем подано апеляційну скаргу (а.с. 34-35).
Перевіривши апеляційну скаргу суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резулятивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи встановлено, що 12 квітня 2018 року у відкритому судовому засіданні проголошено ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду у справі №200/11834/17(2а/200/252/18) (а.с. 31-32).
Проте, апеляційну скаргу було подано 25 вересня 2018 року (а.с. 34-35), тобто з порушенням встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку.
Разом з апеляційною скаргою Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, в обгрунтування заявленого клопотання Позивачем зазначено лише, що оскаржувана ухвала від 12 квітня 2018 року з'явилась в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24 вересня 2018 року, тому, з урахуванням аргументів щодо часу, коли він дізнався про постановлення оскаржуваної ухвали, вважає що строк на апеляційне оскарження має бути поновлено.
Однак, наведені заявником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
Твердження заявника про те, що він дізнався про наявність оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 24 вересня 2018 року не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, який сплив з великим проміжком часу, оскільки визнання такої обставини поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження може порушити принцип правової визначеності та вплинути на ті відносини, які сформувалися після набрання оскаржуваною ухвалою суду законної сили.
Слід зазначити, що вищезазначена обставина, яку заявник зазначає як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження не є обставиною, яка є об'єктивно непереборною, не залежною від волевиявлення особи та пов'язаною з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, та обставиною яка підтверджена належними доказами.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що вирішення суддею питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.
Позивачем до заявленого клопотання не додано жодного доказу на підтвердження зазначених у ньому доводів.
Крім того, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. При цьому, пунктом 4 частини 5 цієї статті встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Проте, скаржником в апеляційній скарзі не зазначено дати отримання копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та не надано доказів що підтверджують цю дату, за наявності.
Вирішення питання стосовно наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження за ч. 2 ст. 295 КАС України, залежить від дати отримання заявником копії оскаржуваної ухвали, яка має підтверджуватись належними доказами.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених заявником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Приймаючи до уваги, що заявник просить поновити строк на апеляційне оскарження, з підстав, які на думку суду є неповажними, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом:
- подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження;
- зазначення в апеляційній скарзі дати отримання копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції;
- подання до суду апеляційної інстанції доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, за наявності.
Керуючись ст.ст. 169, 298 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2018 року про залишення адміністративного позову без розгляду у справі №200/11834/17(2а/200/252/18) - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом:
- подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження;
- зазначення в апеляційній скарзі дати отримання копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції;
- подання до суду апеляційної інстанції доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, за наявності.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя В.В. Мельник