20 листопада 2018 року справа №263/10805/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 05 вересня 2018 р. (складене в повному обсязі 05 вересня 2018 року в м. Маріуполь Донецької області) у справі № 263/10805/18 (головуючий І інстанції Скрипниченко Т.І.) за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Донецької області Депатраменту патрульної поліції України, інспектора управління патрульної поліції у м. Маріуполь лейтенанта поліції Стовба Олександра Івановича про скасування постанови серії ЕАВ №519036 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 05.08.2018,-
ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Донецької області Депатраменту патрульної поліції України, інспектора управління патрульної поліції у м. Маріуполі лейтенанта поліції Стовба Олександра Івановича про скасування постанови серії ЕАВ №519036 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 05.08.2018 року (арк. справи 1-4).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 вересня 2018 р. у справі № 263/10805/18 у задоволенні позову було відмовлено (а.с.29-32).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не встановив будь-яких порушень з боку відповідача, та прийшов до висновку, що дії відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення та складанні постанови відносно ОСОБА_2 відповідають діючому законодавству.
Позивач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовну заяву у повному обсязі (арк. справи 41-44).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що рухався по проспекту Будівельників в напрямку вул. Бахмутської, під'їжджаючи до перехрестя із бульваром Шевченка, впевнився, що на світлофорі горить «зелений» сигнал та не зупиняючись продовжив рух далі, проте згодом його наздогнали працівники поліції, зазначаючи, що проїхав перехрестя на «жовтий» сигнал світлофора, що на його думку, не відповідає дійсності. Також зазначив, що коли приблизився до лінії стоп перед світлофором то для нього горів зелений сигнал, позаду були автомобілі, які рухалися за ним, тому він відповідно до вимог ПДР України не зупинився та продовжив рух, щоб уникнути аварійної ситуації. Будь-який рух на жовтий сигнал не починав.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Як встановлено судами першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.08.2018 року інспектором управління патрульної поліції у м. Маріуполі лейтенантом поліції Стовба Олександром Івановичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №519036.
Вказаною постановою ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ 21213, державний номер НОМЕР_1, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за вчинення порушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що водій, керуючи транспортним засобом проїхав на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, що є порушенням п. 8.7.3.г Правил дорожнього руху.
Не визнаючи себе винним у вчиненні вказаного правопорушення, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських визначає Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року (далі - Закон № 580-VIII).
За приписами ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань припиняє виявлені адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху. Підпунктом 8.7.3 г визначено, що жовтий сигнал забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
За приписами ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частиною 1 статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
Пунктом 4 розділу Інструкції встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132 1, частинами шостою і одинадцятою статті 133 1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Законом України «Про Національну поліцію» та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, передбачена можливість застосовувати відеофіксацію обставин правопорушення, в тому числі використовувати відеорегістратори.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (п. 6 Інструкції). Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (п. 8 Інструкції).
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, зазначене спростовує посилання позивача про поверховий розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання відповідачем постанови із порушенням вимог Закону.
Згідно частини 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи наявний диск з відеофайлами з відеореєстратора, закріпленого у службовому автомобілі та з нагрудного відеореєстратора інспектора з фактом вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2.
Відповідно до відеозапису, наданого Управлінням патрульної поліції в м. Маріуполі Донецької області Департаменту патрульної поліції, вбачається, що дійсно ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21213, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по проспекту Будівельників, на перехресті із бульваром Шевченка проїхав на жовтий сигнал світлофору, перетнув стоп лінію та продовжив рух на жовтий сигнал, який змінив червоний сигнал. При цьому автомобілі, які рухалися позаду усі зупинилися перед світлофором. Таким чином здійснив рух на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, оскільки повинен був у відповідності до п. 8.10 ПДР України зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія).
Після цього працівники поліції на службовому автомобілі, прослідували за транспортним засобом позивача та одразу його зупинили. Повідомили водію про порушення ним правил дорожнього руху, яке полягало у проїзді перехрестя на «жовтий» сигнал світлофора.
Щодо доводів позивача, що відповідно до вимог ПДР України він не зупинився та продовжив рух, щоб уникнути аварійної ситуації та будь-який рух на жовтий сигнал не починав, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.8.10. ПДР України у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Положеннями п. 8.11. ПДР України передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається з відеозапису, транспортний засіб позивача під'їжджаючи до перехрестя зі світлофором рухався на безпечній швидкості, мав можливість зупинитись на «жовтий» сигнал світлофору, не вдаючись до екстреного гальмування. Крім того, відповідно до пункту 8.7.3 г ПДР України (який вказаний в постанові), сигнал світлофора мають такі значення: жовтий сигнал забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Тобто, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за порушення проїзду, а ні за початок руху на заборонений жовтий сигнал, що підтверджується відеозаписом з відеореєстратора.
Таким чином, колегія суддів не вбачає порушення розгляду справи про адміністративне правопорушення з боку відповідача.
Аналіз матеріалів справи свідчить про дотримання працівниками поліції порядку прийняття постанови з роз'ясненням суті скоєних адміністративних правопорушень, наданням (роз'ясненням) позивачу його прав, можливості подання заперечень (клопотань).
З урахуванням викладеного, постанова у справі про адміністративне правопорушення складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так, як відповідачем надано достатньо доказів правомірності своїх дій та підтвердження наявності в діях позивача правопорушення, зокрема, підтверджується постановою, відеозаписом.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно зі ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 05 вересня 2018 р. у справі № 263/10805/18 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 05 вересня 2018 р. у справі № 263/10805/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 20 листопада 2018 року.
Головуючий суддя Л.В. Ястребова
Судді Е.Г. Казначеєв
Г.М. Міронова