15 листопада 2018 року
м. Харків
Справа № 640/7320/18
Провадження № 22-ц/818/1360/18
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: судді Тичкової О.Ю.,
суддів: Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,
за участю секретаря: Прокопчук І.В.,
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова, постановлену 14 серпня 2018 року о 14 годині 24 хвилин у складі судді Губської Я.В., -
встановив:
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 7 802 грн. 93 коп. матеріальних збитків та 10 000 грн. моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2018 року провадження у справі закрито на підставі п.3 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України).
Суд виходив з того, що з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже ухвалено судове рішення, що набрало законної сили.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування скарги зазначає, що позов, за наслідками розгляду якого вже набрало законної сили судове рішення, не є тотожним з позовом, поданим у квітні 2018 року. В позові у цивільній справі № 640/18108/17, за яким рішення суду вже набрало законної сили, він просив стягнути з ОСОБА_2 2 000 грн. франшизи і відшкодувати завдану ДТП моральну шкоду. У цивільній справі, що переглядається, він просить стягнути різницю вартості відновлювального ремонту і суми, сплаченої страховою компанією. Отже, у суду були відсутні підстави для закриття провадження у справі.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області Сащенка І.С. від 14 вересня 2018 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2018 року (а.с. 48).
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим законом.
Відповідно до пункту 8 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), що набув чинності 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» Апеляційний суд Харківської області ліквідовано та утворено Харківський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Харківську область, з місцезнаходженням у місті Харкові.
03 жовтня 2018 року вказану апеляційну скаргу ОСОБА_3 передано до Харківського апеляційного суду.
Згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду 24 жовтня 2018 року у справі визначено колегію судів Харківського апеляційного суду із головуючим суддею (суддею-доповідачем) Тичковою О.Ю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Згідно п.п. 1,4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору,тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-1133цс15, від 11 листопада 2015 року у справі № 6-342цс15.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої він просить ухвалити рішення, а підставою - є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
При вирішенні питання про тотожність підстав позовів суди повинні виходити перш за все з обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Як убачається із матеріалів справи, 26 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з дійсним позовом (а.с. 2-5). При цьому позов обґрунтовано тим, що 29 вересня 2017 року сталося ДТП за участю ОСОБА_1, який керував автомобілем Daewoo Nexia-2, державний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ 21051, державний номер НОМЕР_2. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2 Відповідач не відшкодував вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля. Тому ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 7 802 грн. 93 коп. різниці між вартістю відновлювального ремонту і страховим відшкодуванням, а також 10 000 гривень на відшкодування завданої йому моральної шкоди.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2018 року у цивільній справі № 640/18108/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто 2000 грн. франшизи, що не підлягає відшкодуванню страховиком, та 2 000 грн. моральної шкоди за фактом ДТП, що сталася 29 вересня 2017 року (а.с. 22-23).
Тобто у вказаних позовах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальних збитків відрізняються предмети позову при незмінності їх підстав. В частині відшкодування моральної шкоди позови ОСОБА_1 тотожні.
Суд першої інстанції в порушення процесуальних норм на зазначене уваги не звернув. Тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити частково, ухвалу суду про закриття провадження у справі в частині відшкодування матеріальних збитків належить скасувати з направленням справи в цій частині для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції. В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди ухвала суду підлягає залишенню без змін.
За змістом пункту 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 квітня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК (ч.1 ст.353 ЦПК України у редакції ЦПК України, що почала діяти з 15 грудня 2017 року), з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88ЦПК (стаття 141 ЦПК України у новій редакції).
На підставі викладеного, керуючись ст.367,368,374,379,381 - 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2018 року скасувати в частині закриття провадження щодо позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди.
В цій частині справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2018 року в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. В іншій частині постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 19 листопада 2018 року.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді А.В. Котелевець
Р.М. Піддубний