15 листопада 2018 року
м. Харків
Справа № 627/486/18 (категорія: інші)
Провадження № 22ц/818/146/18
Харківський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача: Кіся П.В.,
суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б.,
за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу заапеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 09 серпня 2018 року у складі судді Харченка С.М.
у цивільній справі № 627/486/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3
про відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
05.05.2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 09 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2просить ухвалу суду від 09.08.2018 року скасувати і направити справу для продовження розгяду.
Обґрунтовуючи скаргу ОСОБА_2вказує, що 09.08.2018 року в судовому засіданні підтримала своє клопотання про відвід судді Харченко С.М., однак у задоволенні зазначеного клопотання їй було відмовлено і в залі суду їй стало погано тому вона не була присутня при проголошенні ухвали про відвід судді, але в канцелярії суду вона залишила клопотання на отримання копії ухвали суду.
Таким чином на думку, ОСОБА_2, суд першої інстанції неправильно тлумачить норми процесуального права та, на її думку, погане самопочуття можна вважати поважною причиною залишення зали судового засідання.
Позивач ОСОБА_4 в судове засідання апеляційного суду не зявилася, в поданій телефонограмі просила розглянути справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_3 апеляційну скаргу просила відхилити, а ухвалу суду залишити без змін, появнивши, що дійсно 09.08.2018 року при розгляду справи в Богодухівському районному суді Харківської області після видалення головуючого судді Харченко С.М. до нарадчої кімнати для вирішення клопотання позивача про його відвід, ОСОБА_2 деякий час знаходилась у залі, а потім залишила його. Жодних ознак хвороби чи поганого самопочуття ОСОБА_2 не виявляла.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції посилався на положення ч.6 ст.223 ЦПК України та поведінку позивача, яка залишила залу судового засідання під час підготовчого засідання.
Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону з огляду на таке.
Відповідно до ч.1ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.05.2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 02.07.2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 прийнято до свого провадження суддею Харченко С.М. та призначено підготовче судове засідання на 02.08.2018 року. (а.с.57).
02.08.2018 року підготовче судове засідання відкладено на 09.08.2018 року у зв'язку з відсутністю сторін. (а.с. 65).
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 09 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
В обґрунтування зазначеної ухвали суд першої інстанції посилався на те, що у підготовчому судовому засіданні під час розгляду справи позивач без поважних причин залишила судове засідання, , а тому відповідно до ч.6 ст.223 ЦПК України є всі підстави для залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Відповідно до ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Частиною 1ст.257 ЦПК України передбачено перелік обставин за яких суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.
Разом з тим, під час постановлення такої ухвали суд першої інстанції має виходити із положень ч.1 ст.257 ЦПК України, які визначають загальні підстави для залишення позову без розгляду.
Таким чином, суд першої інстанції не врахував положення ч.1 ст.257 ЦПК України, і помилково застосував до правовідносин ч.6 ст.223 ЦПК України.
Посилання суду першої інстанції на ч.6 ст.223 ЦПК України є безпідставними, оскільки вказана норма регулює питання наслідків неявки в судове засідання учасника справи під час розгляду справи по суті, а не під час підготовчого провадження.
Процесуальний закон у випадках залишення представником позивача зали судового засідання надає право суду як розглянути справу за відсутності такого представника (ч. 3 ст. 223 ЦПК України), так і залишити позов без розгляду, але виключно у випадку повторної неявки представника позивача. Разом з тим, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що судом повторність неявки позивача (його представника) взагалі не мотивована.
Також матеріали справи свідчать, що й для мотивування такого висновку суд не мав законни х підстав, оскільки порушив встановлений процесуальним законом порядок розгляду справи.
Так, судове засідання 09 серпня 2018 року суд розпочав з вирішення клопотання ОСОБА_2 про відвід судді. При цьому, як вбачається з матеріалів справи і підтверджується поясненями відповідача ОСОБА_3, головуючий видалився до нарадчої кімнати о 15 годині 38 хвилин де знаходився 50 хвилин, не повідомивши учасників розгляду справи про орієнтовний час його проголошення, а позивач ОСОБА_2 під час знаходження судді в нарадчій кімнаті залишила залу судового засідання і подала до канцелярії суду заяву з проханням видати їй копію ухвали щодо вирішення судом її клопотання про відвід судді.
Після виходу із нарадчої кімнати о 16 годині 27 хвили головуючий оголосив ухвалу про відмову у задоволенні відводу і, отримавши від секретаря судового засідання інформацію про те, що сторони залишили залу судового засідання, знову видалився до нарадчої кімнати після виходу з якої проголосив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому поза увагою суду залишилася та обставина, що за будь-яких обставин в цей день суд у такому ж складі не міг розглядати справу по суті спору, оскільки за умовами змісту ст.40 ЦПК України, яка регулює порядок вирішення заявленого відводу чи самовідводу, суд мав би прийняти одно з двох можливих рішень: або задовольнити відвід, або визнати його його необгрунтованим і вирішити питання про зупинення провадження у справі та передати вирішення питання про відвід для його розгляду іншим суддею у порядку, визначеному частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Отже, навіть за умови недоведеності посилання ОСОБА_2 на раптове, начебто, погіршення стану її здоровя, як причину залишення зали судового засідання, у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки вона перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 09 серпня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до статті 389 ЦПК України, не підлягає.
Повне судове рішення складено 15 листопада 2018 року.
Головуючий - П.В. Кісь
Судді: І.В. Бурлака
В.Б. Яцина