Справа № 354/560/15-ц
Провадження № 22-ц/4808/85/18
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Іванов А. П.
Суддя-доповідач Матківський
12 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого Матківського Р.Й.
суддів Василишин Л.В., Максюти І.О.
секретаря Мельник О.В.
з участю представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Шубака М.І., позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерко товариства «Дельта Банк», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Реєстраційна служба Яремчанського міського управління юстиції про припинення застави і зобов'язання внести відомості до Державного реєстру про припинення застави та за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Національний Банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» з апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2018 року, ухваленого суддею Івановим А.П.,
У серпні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом та після уточнення позовних вимог просив ухвалити рішення про припинення іпотечного договору №205-0021001/Zфкіп-08 від 11 лютого 2008 року, посвідченого 11 лютого 2008 року за реєстровим №146 на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно державного акту на право власності серії НОМЕР_1 від 23 березня 2005 року, виданого на підставі рішення Яблуницької сільської ради від 25 грудня 2003 року загальною площею 0,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: урочище «Горішків», с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, у зв'язку з виконанням зобов'язань за кредитним договором №205-0021001/ФК-08 від 11 лютого 2008 року.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що 11 лютого 2008 між ним та ТОВ «Укрпромбанк» був укладений кредитний договір №205-0021001/ФК-08, згідно якого по квитанції №7 від 11 лютого 2008 року отримав кошти в сумі 275 000,00 гривень.
Предметом іпотеки по іпотечному договору №205-0021001/Zфкіп-08 від 11 лютого 2008 року була належна йому на праві приватної власності згідно Державного акту на право власності серії НОМЕР_1 від 23 березня 2005 року, виданого на підставі рішення Яблуницької сільської ради від 25 грудня 2003 року земельна ділянка загальною площею 0,2000 га, яка розташована в урочищі «Горішків» с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, кадастровий № НОМЕР_2.
Під час укладення кредитного договору оригінал Державного акту на право власності на вказану земельну ділянку та технічна документація до нього залишились в ТОВ «Укрпромбанк» і долучені до кредитного договору.
Згідно п.2.5. кредитного договору з лютого 2008 року по листопад 2009 року вносив в касу ТОВ «Укрпромбанк» готівкові кошти для зарахування на позичковий рахунок, про що Банком видавались квитанції.
Відповідно до п.4.4.2. кредитного договору достроково повернув кредит 24 листопада 2009 року, а саме: по квитанції №5 вніс в касу ТОВ «Укрпромбанк» готівкові кошти в сумі 6733,62 гривень в рахунок погашення відсотків по кредиту, по квитанції №6 вніс готівкові кошти в сумі 252080,00 гривень. Всього сплачено за час користування кредитом 329 853,87 гривень.
Під час остаточного і повного погашення кредиту працівники ТОВ «Укрпромбанк» повернули йому оригінали Державного акту на право власності на земельну ділянку і технічну документацію до нього, при цьому повідомили, що будь-яких претензій щодо погашення кредиту до нього не мають, завірили, що подадуть нотаріусу, який посвідчував кредитний договір, лист про зняття заборони на земельну ділянку, яка була предметом іпотеки.
Вважає, що з 24 листопада 2009 року фактично припинено зобов'язання, забезпечене заставою. Разом з тим, із зазначеної дати по теперішній час від ТОВ «Укрпромбанк» не отримував жодних повідомлень ні по факту зняття заборони на земельну ділянку, яка була предметом іпотеки, ні по факту користування кредитом відповідно до п.4.3.5. договору, що фактично підтверджує припинення правовідносин між ними з приводу виконання цього кредитного договору із зазначеної дати.
З позовної заяви по цивільній справі №0917/2-306/2011 р., яка знаходилась в провадженні Яремчанського міського суду йому стало відомо, що з 01 липня 2010 року правонаступником ТОВ «Укрпромбанк» є ПАТ «Дельта Банк.
20 травня 2015 року на підставі п.1 ч. 1 ст. 593 ЦК України звернувся до ПАТ «Дельта Банк» із заявою припинити заставу по іпотечному договору №205-0021001/Zфкіп-08 від 11 лютого 2008 року на земельну ділянку загальною площею 0,2000 га, кадастровий № НОМЕР_2, яка розташована в с. Яблуниця Яремчанської міської ради та внести відповідні відомості до державного реєстру.
Однак, на даний час відповіді від ПАТ «Дельта Банк» на свою заяву не отримав, інформації про припинення застави на земельну ділянку, яка була предметом іпотеки також не отримав, тому змушений звернутися до суду для захисту своїх прав та законних інтересів, оскільки така бездіяльність Банку перешкоджає йому належним чином володіти, користуватися та розпоряджатися належною земельною ділянкою.
У вересні 2015 року представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 та просив звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, загальною площею 0,2000 га, яка розташована в урочищі «Горішків» с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, кадастровий № НОМЕР_2 і належить ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно Державного акту на право власності серії НОМЕР_1 від 23 березня 2005 року, виданого на підставі рішення Яблуницької сільської ради від 25 грудня 2003 року шляхом визнання права власності на нього за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11 лютого 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №205-0021001/ФК-08, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 275000 гривень з розрахунку 15,5 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 11 лютого 2008 року по 10 лютого 2018 року, які відповідач зобов'язався повернути в повному обсязі. На забезпечення виконання вказаного договору між сторонами був укладений договір іпотеки від 11 лютого 2008 року, відповідно до якого передано в іпотеку нерухоме майно, а саме земельну ділянку, загальною площею 0,2000 га, яка розташована в урочищі «Горішків» с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, кадастровий № НОМЕР_2 і належить ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно Державного акту на право власності серії НОМЕР_1 від 23 березня 2005 року, виданого на підставі рішення Яблуницької сільської ради від 25 грудня 2003 року. Відповідачем умови договору виконувалися не належно, в результаті чого на 28 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 496 138,36 гривень, тому Банк просив звернути стягнення на земельну ділянку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2015 року обидві справи об'єднано в одне провадження.
Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Припинено іпотечний договір №205-0021001/Zфкіп-08 від 11 лютого 2008, посвідчений 11 лютого 2008 р. за реєстровим №146 на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно Державного акту на право власності серії НОМЕР_1 від 23 березня 2005 року, виданого на підставі рішення Яблуницької сільської ради від 25 грудня 2003 року загальною площею 0,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: урочище «Горішків», с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області у зв'язку з виконанням зобов'язань за кредитним договором №205-0021001/ФК-08 від 11 лютого 2008 року.
Залишено без розгляду позовну вимогу про зобов'язання реєстраційну службу Яремчанського міського управління юстиції в Івано-Франківській області внести відомості до Державного реєстру про припинення права застави на земельну ділянку по іпотечному договору №205-0021001/Zфкіп-08 від 11 лютого 2008 року і належна ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно Державного акту на право власності серії НОМЕР_1 від 23 березня 2005 року, виданого на підставі рішення Яблуницької сільської ради від 25 грудня 2003 року загальною площею 0,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: урочище «Горішків», с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.
В задоволенні зустрічного позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Національний Банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності на земельну ділянку загальною площею 0,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: урочище «Горішків», с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області відмовлено.
На дане рішення представник ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, а позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задовольнити у повному обсязі.
Суд не врахував, що за обставинами справи 11 лютого 2008 між ним та ТОВ «Укрпромбанк» був укладений кредитний договір №205-0021001/ФК-08, згідно якого позивач отримав кредит в сумі 275 000,00 гривень.
Предметом іпотеки по даному іпотечному договору №205-0021001/Zфкіп-08 від 11 лютого 2008 року була належна позивачу на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 0,2000 га, яка розташована в урочищі «Горішків» с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, кадастровий № НОМЕР_2.
30 червня 2010 року між ТзОВ «Український промисловий банк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого передано права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінив ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях.
30 червня 2010 року ТОВ «Укрпромбанк» відступило свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі, за кредитним договором №75-0061004/ФК-08 ПАТ «Дельта Банк», що підтверджується договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 30 червня 2010 року та АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору.
Вважає, що недостатнє вивчення та аналіз доказів по справі стало підставою винесення необґрунтованого рішення.
Неодноразово в судових засіданнях представниками Банку надавалися пояснення з приводу того, що будь-які платіжні документи, зокрема квитанції про сплату боргу, не є частиною кредитної справи, а тому ні їх оригінали, ні дублікати не можуть у ній зберігатися. На вимогу суду АТ «Дельта Банк» надало в засідання як оригінал, так і копію кредитної справи по кредитному договору. Однак, надати оригінали квитанцій та виписок по рахунках для звірки з наданими боржником на той час не було можливим у зв'язку з тим, що Банк знаходиться в стані ліквідації. Дана процедура передбачає систематичні перевірки та моніторинг кредитної документації, що в свою чергу унеможливлює її вилучення та надіслання з м. Києва до регіонів, що судом не взято до уваги.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вислухавши представника апелянта, який вимоги скарги підтримав, позивача та його представника, які вимоги скарги заперечили, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведений факт сплати всієї суми кредиту за договором, тому зобов'язання за договором іпотеки повинні бути припинені.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» суд першої інстанції виходив з того, що Банк всупереч вимог ст. ст.12, 81 ЦПК України не надав доказів, які б вказували на наявність невиконаних відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 11 лютого 2008 року, а нарахована заборгованість не підтверджена.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За статтею 367 ЦПК, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 11 лютого 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» (правонаступник - ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №205-0021001/ФК-08, згідно з умовами якого Банк надав ОСОБА_2 як позичальнику кредитні кошти у розмірі 275 000 гривень з розрахунку 15,5 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 11 лютого 2008 року по 10 лютого 2018 року.
В рахунок забезпечення виконання даного договору, 11 лютого 2008 року між сторонами було укладено іпотечний договір №205-0021001/Zфкіп-08, згідно якого ОСОБА_2 передано в іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 0,2000 га, яка розташована в урочищі «Горішків», с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, кадастровий номер НОМЕР_2 і належить ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно Державного акту на право власності серії НОМЕР_1 від 23 березня 2005 року, виданого на підставі рішення Яремчанської сільської ради від 25 грудня 2003 року та накладено обтяження у вигляді заборони відчуження земельної ділянки.
Додатковим договором №1 до кредитного договору №205-0021001/ФК-08, 13 жовтня 2009 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 передбачено дострокове повне або часткове повернення кредиту (а.с. 95, т. 2).
ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Український промисловий банк» та Національний банк України 30 червня 2010 року уклали Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку( а.с. 35-37, т.1) .
На виконання умов Договору про передачу Активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30 червня 2010 року, від ТОВ «УКРПРОМБАНК» до ПАТ «Дельта Банк», серед інших, перейшло право вимоги за Кредитним договором №205-0021001/ФК-08 від 11 лютого 2008 року в тому числі і за договором забезпечення ( а.с.38).
За даними витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек, об'єктом обтяження є земельна ділянка розміром 0,2 га в м. Яремче, с. Яблуниця, участок Горішків, кадастровий номер НОМЕР_2, власником якої є ОСОБА_2 Іпотекодержателем зазначено ТзОВ «Український промисловий банк» (а.с.82-83, т.2).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 572 ЦК України, з якою кореспондуються положення статті 1 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Інститут забезпечення виконання зобов'язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін зобов'язання, насамперед інтересів кредитора, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання зобов'язання.
За змістом частини першої статті 589 ЦК України правовим наслідком невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, є виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави.
Ураховуючи, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, то у кредитора за договором залишається право вимоги до боржника, а боржник не звільняється від обов'язку розрахуватися з кредитором, відповідне право вимоги залишається навіть після спливу строку, встановленого договором для виконання зобов'язання, оскільки боржник може добровільно виконати зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України: від 15 травня 2017 року № 6-786цс17, від 05 липня 2017 року № 6-1840цс16.
Згідно довідки ПАТ «Дельта Банк» загальна заборгованість за кредитним договором, укладеним 11 лютого 2008 року на 02 вересня 2015 року становила 686 178, 02 гривень , з яких, зокрема, 252 080 гривень - заборгованість за кредитом, 247 912, 08 гривень - заборгованість за відсотками, 174 370, 24 гривень - пеня, сума за ставкою 3% річних - 11 815, 71 гривень (а.с. 31, т.1).
Матеріалами справи підтверджується вимога ТзОВ «Український промисловий банк» про дострокове повне виконання зобов'язань за кредитним договором №205-0021001/ФК-08 від 11 лютого 2008 року, адресована ОСОБА_2 про сплату 254 371, 65 гривень заборгованості по кредиту, 8 075,76 гривень простроченої заборгованості, 83, 53 гривень пені (а.с. 92).
Згідно квитанцій від 24 листопада 2009 року №6 (а.с. 146, т.1) ОСОБА_2 вніс на рахунок Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк» 252 080 гривень на погашення кредиту та 6 733, 62 гривень на погашення відсотків.
Крім того, матеріалами справи підтверджується сплата ОСОБА_2 288 618, 66 гривень заборгованості по кредиту, 46 585, 75 гривень - відсотків по кредиту та 167,93 гривень пені (а.с. 134-146).
Додатковим договором №1 від 13 жовтня 2009 року до основного кредитного договору №205-0021001/ФК-08 сторонами було передбачено дострокове повне або часткове повернення кредиту, і ОСОБА_2 повністю скористався даними умовам. Він 24 листопада 2009 року вніс на рахунок Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк» 252 080 гривень на погашення кредиту та 6733, 62 гривень на погашення відсотків.
Не дивлячись на сплату 24 листопада 2009 року ОСОБА_2 на рахунок Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк» 252 080 гривень на погашення визначеного позичальником тіла кредиту, ПАТ «Дельта Банк», після отримання за договором про передачу активів від 30 червня 2010 року кредитного зобов'язання по договору №205-0021001/ФК-08 з 01 липня 2010 року, знову почав нараховувати для ОСОБА_2 заборгованість по тілу кредиту у розмірі 252 080 гривень та інші платежі за умовами вже виконаного кредитного зобов'язання.
У наданих, у тому числі до попередніх цивільних справ, розрахунках заборгованості ПАТ «Дельта Банк» жодного разу не вказав сплачені ОСОБА_2 кошти у рахунок погашення кредиту, хоча й підтверджує факт оплати згідно поданих до суду квитанцій, оригінали яких було оглянуто судом першої інстанції.
Оглянутими апеляційним судом цивільними справами №0917/2-306/2011, № 354/574/13-ц встановлено, що ухвалою Яремчанського міського суду від 10 лютого 2012 року по справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку поданням заяви представником позивача про залишення позову без розгляду. Представник позивача у даній справі заяву про залишення позову без розгляду обґрунтував повним погашенням боргу позичальником ОСОБА_2
Ухвалою Яремчанського міського суду від 26 грудня 2013 року по справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в судове засідання. У обох випадках Банком була нарахована заборгованість у зв'язку із заборгованістю тіла кредиту на суму 252 080 гривень, яку ОСОБА_2 вже було сплачено 24 листопада 2009 року.
Відповідно до частини першої статті 559, частини першої статті 593 ЦК України з припиненням основного зобов'язання, забезпеченого заставою або порукою, припиняється порука і право застави.
У засіданні апеляційного суду представник апелянта не заперечив факту сплати позивачем ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору 24 листопада 2009 року на рахунок Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк» 252 080 гривень на погашення кредиту та 6733, 62 гривень на погашення відсотків, що підтверджено його оригіналами квитанцій, однак вважає, що така сплата не може встановлювати факт повного виконання зобов'язання, оскільки з 2008 по 2010 роки у Банку відсутня первинна бухгалтерська документація. Також представник підтвердив, що ПАТ «Дельта Банк» за договором про передачу активів від 30 червня 2010 року отримав право вимоги тільки по кредитному договору №205-0021001/ФК-08 від 11 лютого 2008 року, хоча у іпотечному договорі зазначено що виконанню підлягає також інший договір №206-0021001/ФК-08 від 11 лютого 2008 року на суму 462, 72 гривень. Також у іпотечному договорі помилково зазначено, що кредитний договір на 275 000 гривень має номер №205-00214001/ФКВ-08 від 11 лютого 2008 року, коли фактично між сторонами укладено кредитний договір №205-0021001/ФК-08 від 11 лютого 2008 року на суму 275 000 гривень, який і забезпечений іпотекою. Крім зобов'язань по кредитному договору №205-0021001/ФК-08 від 11 лютого 2008 року на суму 275 000 гривень, ОСОБА_2 іншого грошового зобов'язання перед Банком не має.
За таких обставин, суд першої інстанції, оцінюючи надані докази у їх сукупності, прийшов до правильного висновку про недоведеність Банком належними доказами заборгованості ОСОБА_2 по кредитному договору №205-0021001/ФК-08 від 11 лютого 2008 року, тому обґрунтовано визнав іпотеку припиненою.
Згідно ч.1 ст.17 ЗУ «Про іпотеку» іпотека припиняється припиненням основного зобов'язання.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення.
Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст судового рішення складено 19 листопада 2018 року.
Головуючий: Р.Й. Матківський
Судді: Л.В. Василишин
І.О. Максюта