Провадження № 2/537/51/2018
Справа № 537/2424/17
07.11.2018 року Крюківський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді Хіневич В.І. , за участю секретаря судового засідання Головньової Л. М. , позивача - ОСОБА_1, представника позивача КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» - адвоката ОСОБА_2, представника відповідача Кременчуцької міської ради - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» до Кременчуцької міської ради Полтавської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання незаконним розпорядження та додаткової угоди,
встановив:
До суду звернулися позивачів ОСОБА_1, Комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» з позовною заявою відповідно до якої, просили суд визнати незаконним додаткову угоду від 05.08.2015 року, укладену між Кременчуцькою міською радою та ОСОБА_7, про продовження дії контракту від 01.07.2014 року про призначення директора комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» до 30.09.2018 року; визнати незаконним розпорядження Кременчуцької міської ради № 214-КВ від 05.08.2015 року щодо продовження терміну дії контракту до 30.09.2018 року з директором КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» ОСОБА_7.
В обґрунтування позовної заяви зазначили, що 18.11.2010 року між Кременчуцькою міською радою та ОСОБА_9 було укладено контракт, відповідно до якого її призначено директором КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» з 18.11.2010 року по 31.12.2011 року. Умовами контракту передбачено його продовження, шляхом укладання додаткових угод. Таким чином, 05.12.2011 року, шляхом підписання додаткової угоди, строк дії контракту з ОСОБА_9 продовжено до 31.12.2013 року.У період дії контракту, розпорядженням голови Кременчуцької міської ради Бабаєва О.М. № 340-КВ від 23.12.2013 року ОСОБА_9 була надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 24.12.2013 року по 18.05.2016 року. У зв'язку з тимчасовою відсутністю основного працівника - ОСОБА_9, розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 354-КВ від 30.12.2013 року на посаду директора тимчасово призначено ОСОБА_11 Контракт з ним укладено з 08.01.2014 по 18.05.2016 року включно, але до фактичного виходу з відпустки основного працівника. Розпорядженням першого заступника голови Кременчуцької міської ради ОСОБА_12 № 153-КВ від 19.06.2014 року ОСОБА_11 достроково звільнено з посади директора комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг». 01.07.2014 року, після звільнення ОСОБА_11, між Кременчуцькою міською радою та ОСОБА_7 укладено контракт про призначенняйого на посаду директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на строк з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року.17.09.2014 року секретарем Кременчуцької міської ради ОСОБА_8 укладено додаткову угоду з ОСОБА_7, за якою змінено термін дії контракту до 30.09.2015 року.05.08.2015 року шляхом підписання ще однієї додаткової угодисекретарем Кременчуцької міської ради ОСОБА_8 з ОСОБА_7, вищевказанийконтракт продовжено до 30.09.2018 року. Розпорядженням Кременчуцької міської ради за підписом секретаря міської ради ОСОБА_8 № 214-КВ від 05.08.2015 року повноваження ОСОБА_7 на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» продовжено до 30.09.2018 року.31.08.2015 року маючи намір на дострокове переривання відпустки, ОСОБА_9 направила до Кременчуцької міської ради письмову заяву, в якій просила дозвіл приступити до виконання обов'язків на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» з повним робочим днем, проте в даній вимозі їй було відмовленоз мотиву зайняття посади іншою особою. В подальшому ОСОБА_13 ще декілька разів письмово зверталась з тією самою вимогою до Кременчуцької міської ради, однак їй було відмовлено, в наслідок чого останньою булоподано позов до суду.Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 08.02.2016 року дії Кременчуцької міської ради щодо відмови у дозволі ОСОБА_9 приступити до виконання обов'язків директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» визнані незаконними.Після поновлення на роботі ОСОБА_9, контракт між Кременчуцькою міською радою та ОСОБА_7 розірвано, останнього звільнено з посади директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на підставі п.6 ч.1 ст.40 КЗпП України. ОСОБА_7 звернувся до суду з метою оскарження незаконного звільнення з посади. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 04.11.2016 року його поновлено на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», стягнено на його користь грошові кошти за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.У зв'язку з вищевикладеним позивач ОСОБА_1, який був призначений на посаду директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» згідно з укладеним контрактом від 28.11.2016 року за розпорядженням міського голови Малецького В.О. № 593-КВ від 28.11.2016 року, вважає, що Кременчуцькою міською радою, допущене грубе порушення Конституції України, Кодексу законів про працю в Україні та Закону України «Про відпустки», оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 було неправомірно призначено одночасно на одну й ту саму посаду на постійній основі. У зв'язку з цим, позивач просить визнати розпорядження Кременчуцької міської ради за підписом секретаря міської ради ОСОБА_8 № 214-КВ від 05.08.2015 року про продовження дії контракту з ОСОБА_7, а також додаткову угоду до контракту від 01.07.2014 року про продовження строку контракту на постійній основі до 30.09.2018 року, незаконними. Вважає, що рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 04.11.2016 року неправомірно стягнено з КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на користь ОСОБА_7 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на роботі з розрахунку 461 грн. 52 коп. за один день середнього заробітку, а всього в сумі - 105746грн. 78 коп.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, та представник КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» - адвокат ОСОБА_2 позов підтримали, просили його задовольнити, посилалися на обставини зазначені в позовній заяві, просили судові витрати покласти на них.
Представники відповідача Кременчуцької міської ради - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 позов визнали в повному обсязі, в судовому засіданні підтримали вимоги позивача та доповнили, що жодна з сторін - ні ОСОБА_9, ні Кременчуцька міська рада Полтавської області до закінчення дії контракту не поставила вимогу про припинення трудових відносин, а отже вони фактично тривали. Відмовляючи ОСОБА_9, при написанні нею неодноразових заяв щодо переривання відпустки по догляду за дитиною, у зв'язку з тим, що вказана посада зайнята ОСОБА_7, Кременчуцька міська рада Полтавської області в особі секретаря Івка В. М. діяла в супереч нормам чинного законодавства.
У судове засідання відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином шляхом направлення судових повісток на їх адресу та публікацією оголошення про виклик відповідачів на веб-порталі Судова влада України.
При цьому, 15.03.2018 року відповідачем ОСОБА_7надано до суду клопотання про приєднання до справи доказів, а саме ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 02.03.2017 року з посиланням на текст даної ухвалив частині того, що правило ч. 2 ст. 39-1 КзпП України не розповсюджується на контрактну форму працевлаштування, на яке посилається в своїй позовній заяві позивач, що трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладаються на невизначений строк.
09.10.2017 року ухвалою Апеляційного суду Полтавської області апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу суду від 09.06.2017 року про відкриття провадження - відхилено, ухвала Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.06.2017 року залишена без змін.
08.12.2017 року ухвалою Апеляційного суду Полтавської області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.06.2017 року - відмовлено.
15.03.2018 року ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука провадження у цивільній справі № 537/2424/17 зупинено до вирішення питання про відвід.
19.03.2018 року ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука в задоволенні заяви ОСОБА_7 про відвід судді Хіневича В. І. від розгляду цивільної справи №537/2424/17 за позовом ОСОБА_1, КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» до Кременчуцької міської ради Полтавської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання незаконним розпорядження та додаткової угоди відмовлено.
22.03.2018 року ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука провадження у цивільній справі № 537/2424/17 поновлено.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Європейський суд з прав людини у п. 23 рішення у справі "Проніна проти України" (Заява N 63566/00) від 18 липня 2006 року нагадав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, розпорядженням голови Кременчуцької міської ради Бабаєва О.М. № 554-Р від 16.11.2010 року ОСОБА_9 було призначено директором КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг». З нею укладено строковий трудовий договір (контракт) з терміном повноважень з 18.11.2010 року по 31.12.2011 року.
Частиною 2 стаття 23 КЗпП України встановлено, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Частиною 3 статті 21 КЗпП України передбачено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін ( в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в том числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
За змістом статті 65 ГК України, положень Постанови КМУ №597 від 02 серпня 1995 року, при прийнятті на роботу керівника комунального підприємства з ним обов'язково укладається контракт.
Умовами контракту від 16.11.2010 року, укладеного між Кременчуцькою міською радою та ОСОБА_9, передбачено, що зміни до нього вносяться шляхом підписання додаткових угод. Таким чином, 05.12.2011 року додатковою угодою строк дії контракту було продовжено до 31.12.2013 року.
У період дії контракту, ОСОБА_9 за розпорядженням голови Кременчуцької міської ради № 340-КВ від 23.12.2013 року була надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 24.12.2013 року по 18.05.2016 року включно.
Відповідно до частини 3 статті 24 Конституції України, рівність прав жінки і чоловіка забезпечується правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовимдоговором у фізичної особи.
Одним із видів відпусток є соціальні відпустки, зокрема, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 Закону України «Про відпустки») та відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 Закону України «Про відпустки»), про що зазначено в пункті 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про відпустки».
За час перебування ОСОБА_9 у відпустці, вимоги про припинення трудових відносин з її боку, та з бокуКременчуцької міської ради не надходило.
На період відпустки основного працівника ОСОБА_9. по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 354-КВ від 30.12.2013 року тимчасово призначено ОСОБА_11 Контракт з ним укладено з 08.01.2014 по 18.05.2016 року включно, але до фактичного виходу з відпустки основного працівника.
Частиною 3 статті 2 Закону України «Про відпустки» передбачено, що право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.
ОСОБА_9, маючи намір на дострокове переривання відпустки,31.08.2015 року направилаписьмову заявудо секретаря міської ради ОСОБА_8 з вимогою дозволити їй перервати відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і стати до роботи з повним робочим днем. В подальшому нею були направлені ще декілька заяв того самого змісту.
У відповідь, на адресу ОСОБА_9, за підписом першого заступника міського голови ОСОБА_12 та секретаря міської ради ОСОБА_8, направлено листи, в яких останній повідомлялося, про неможливість надання дозволу приступити до роботи на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», оскільки строк дії контракту закінчився 31.12.2013 року, а заяви про продовження його дії від неї не надходило. Окрім того, ОСОБА_9 пропонувалося розглянути питання щодо зайняття вакантної посади на інших підприємствах.
Відповідно до статті 181 КЗпП України відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки, або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розпочинається з дати, зазначеної в заяві про її надання. Жінка, яка повністю використала своє право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має стати до роботи наступного дня після дня, в якій дитині виповниться три роки (лист Міністерства праці та соціальної політики України (далі Ї Мінпраці) від 22 листопада 2010 р. № 235/06/186-10).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про відпустки» за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
Відповідно до частини 3 статті 184 КЗПП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Таким чином, трудове законодавство не тільки зазначає перелік підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, але й встановлює юридичні гарантії забезпечення прав працівника від незаконного звільнення, однією з яких є передбачена частиною третьою статті 40, частини 2 статті 41 КЗпП України заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності. Дана правова позиція викладена ВСУ у справі № 6-33 цс 14.
З вище викладеного вбачається, що кінцевою датою повного використання ОСОБА_9 права на відпустку по догляду за дитиною до досягнення трьох років - є 18.05.2016 року включно. Посада директора комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» відповідно до закону повинна була зберігатися за ОСОБА_9 до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до 18.05.2016 року включно, саме ця дата і є кінцевим терміном дії контракту з ОСОБА_9
В поясненнях наданих суду, позивач ОСОБА_1, та відповідач - Кременчуцька міська рада посилаються на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.02.2016 року, за яким дії Кременчуцької міської ради щодо відмови у дозволі ОСОБА_9 приступити до виконання обов'язків директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» визнані незаконними, проте суд не може прийняти дане рішення як належний доказ, оскільки його виконання зупинено ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 14.07.2016 року.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням першого заступника голови Кременчуцької міської ради ОСОБА_12 № 153-КВ від 19.06.2014 року ОСОБА_11 достроково звільнено з тимчасової посади директора комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг». На його місце, за розпорядженням Кременчуцької міської ради №154-КВ від 19.06.2018 року, яке також було підписано першим заступником міського голови ОСОБА_12, виконання обов'язків директора комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» покладено на заступника директора з комерційних питань ОСОБА_7 на строк з 20.06.2014 року до заповнення вакансії директора.
01.07.2014 року між Кременчуцькою міською радою та ОСОБА_7 укладений контракт з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року про призначення його на посаду директора комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг». На підставі контракту головою Кременчуцької міської ради Бабаєвим О.М. видане розпорядження № 174-КВ від 01.07.2014 року, за яким ОСОБА_7 було призначено на вказану посаду.
З вище викладеного вбачається, що ОСОБА_7, був обізнаний, усвідомлював та передбачав наслідки, при укладенні строкового трудового договору про призначення на посаду директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг»на період відпустки основного працівника ОСОБА_9
16.09.2014 року, між ОСОБА_7 та Кременчуцькою міською радою було укладено додаткову угоду про продовження дії контракту до 30.09.2015 року. Секретарем міської ради ОСОБА_8 було підписане розпорядженням № 240-КВ, відповідно до якого термін дії контракту з ОСОБА_7 продовжено до 30.09.2015 року.
05.08.2015 року шляхом укладення ще однієї додаткової угоди, термін дії контракту з ОСОБА_7 продовжено до 30.09.2018 року. Розпорядженням секретаря Кременчуцької міської радиІвка В.М. № 214-КВ від 05.08.2015 року строковий трудовий договір з ОСОБА_7, який перебував на посаді директора «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», продовжено до 30.09.2018 року.
Представником відповідача Кременчуцької міської ради було акцентовано увагу на невідповідність повноважень посадових осіб Кременчуцької міської ради при прийнятті на роботу ОСОБА_7 та продовженні строку його дії шляхом підписання додаткових угод.
Згідно ч. 1 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Пунктом 20 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Відповідно до п.10 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.
Розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 31.07.2014року №232-Р «Про тимчасовий розподіл обов'язків між секретарем міської ради, першим заступником міського голови, заступниками міського голови та керуючим справами виконкому міської ради», визначено, що на секретаря міської ради ОСОБА_8 покладено виконання обов'язків до моменту початку повноважень Кременчуцького міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, тобто до 24.11.2015 року (Розпорядження виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 339-Р від 24.11.2015 року), в частині призначення на посади та звільнення з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста.
З вище викладено вбачається, що відповідач ОСОБА_8 на момент укладення додаткових угод з ОСОБА_7, мав повноваження на призначення на посаду та звільнення з посади директора комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» ОСОБА_7
09.02.2016 року розпорядженням міського голови Малецького В.О. № 53-КВ строковий трудовий договір, укладений з ОСОБА_7 у формі контракту, розірвано на підставі п.6 ч.1 ст. 40 КЗпПУкраїни. 09.02.2016 року його звільнено з посади директора комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» .
04.11.2016 року рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука ОСОБА_7 поновлено на роботі та стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнено моральну шкоду. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 02.03.2018 року дане рішення суду залишено без змін.
Посилання позивача ОСОБА_1 на неправомірність стягнених коштів з КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на користь ОСОБА_7 за час вимушеного прогулу, за рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 04.11.2016 року, яке ухвалою Апеляційного суду від 02.03.2018 року, залишено без змін, суд вважає такими, що не стосуються предмету спору.
Відповідач ОСОБА_7, не погоджуючись з заявленимивимогамиОСОБА_1, посилався на окремі норми закону, викладені в ухвалі Апеляційного суду Полтавської області від 02.03.2018 року.
Щодо даних заперечень, суд зазначає наступне, ОСОБА_7 було вибірково обрано вигідні саме для нього посилання на норми закону. Перегляд рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 04.11.2016 року судом апеляційної інстанції проводився в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.З ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 02.03.2018 року вбачається, що судом розглядалося питання щодо неправомірного звільнення ОСОБА_7 з посади. Зазначено, що роботодавцем - Кременчуцькою міською радою при звільненні працівника, в даному випадку ОСОБА_7, на підставі п.6 ч.1ст.40 КЗпП України, незапропоновано іншу вакантну роботу, що існувала на день звільнення, з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, відповідно до ч.2 ст.40 КЗпП України. Крім того при звільненні ОСОБА_7 було порушено вимоги п.24 «Положення про порядок укладання контрактів з керівниками підприємств, установ, організацій, дочірніх підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука», затвердженого розпорядженням міського голови від 31.07.2007 року № 49-Р.Саме ці висновки суду були вирішальними при прийнятті рішення про поновлення на роботі ОСОБА_7.
Норми, що встановлюють обмеження на звільнення працівників (наприклад, стаття 184 КЗпП України, яка обмежує можливість звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу жінок-матерів), підлягають переважному застосуванню перед ст. 40 і 41 КЗпП України.
Законодавством України передбачена можливість розірвання трудового договору з працівником з мотиву прийняття на посаду на строк повноважень цієї особи, тобто - за строковим трудовим договором. Даний висновок суду узгоджується з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.03.2018р., у справі № 813/6512/15, де зазначено, що за приписами частини третьої статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Отже, зазначені норми чітко встановлюють гарантію обмеження звільнення для жінок, які мають дітей віком до трьох років та передбачає можливість такого звільнення лише у випадку повної ліквідації підприємства й за умови обов'язкового працевлаштування.
В пункті 2 статті 36 КЗпП України чітко зазначено, що підставою припинення трудового договору є: закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Відповідно до пункту 10 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №170 від 19.03.1994 року зі змінами від 27.06.2000 року, у контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.
Суд зазначає, що при укладенні контракту з ОСОБА_7, та підписання додаткових угод до нього, Кременчуцькою міською радою в особі секретаря Кременчуцької міської ради ОСОБА_8 було допущено порушення законодавства в частині визначення строку дії контракту, а саме не правильно зазначено його кінцевий термін дії, не вказано посилання найого припинення у разі, закінчення відпустки по догляду за дитиною та виходом на роботу основного працівника ОСОБА_9, оскільки остання має переважні гарантії працевлаштування, як жінка яка має дитину до трьох років.
Отже,обидва працівники: ОСОБА_9 та ОСОБА_7, були призначені на одну й ту саму посаду- директора комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на постійній основі. Згідно штатного розпису передбачено лише одну посаду, яку відповідно до встановлених обставин обіймала ОСОБА_9 При виході на роботу ОСОБА_9, на період відсутності якої було прийнято на роботу за строковим трудовим договором (контрактом) ОСОБА_7, При цьому, дія строкового трудового договору (контракту) з ОСОБА_7 скінчилася саме тоді, коли ОСОБА_9 02.11.2015 року приступила до виконання своїх обов'язків, шляхом переривання відпустки по догляду за дитиною та виходом на роботу на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» та він підлягав звільненню, у зв'язку із закінченням строку трудового договору за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
На підставі викладеного суд вважає, дії секретаря Кременчуцької міської ради ОСОБА_8 щодо видання розпорядження Кременчуцької міської ради № 214-КВ від 05.08.2015 року щодо продовження терміну дії контракту до 30.09.2018 року з директором КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» ЛеошкомДмитром Васильовичем та укладення додаткової угоди з ОСОБА_7 від 05.08.2015 року є такими, що порушили право ОСОБА_9 на працю гарантовані останній Конституцією України і діючими законами України у сфері трудових відносин.
Отже, додаткова угода від 05.08.2015 року до контракту від 01.07.2014 року, укладеного між Кременчуцькою міською радою та ОСОБА_7, щодо продовження терміну дії контракту про виконання повноважень директора комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» до 30.09.2018 року, та розпорядження секретаря Кременчуцької міської ради ОСОБА_8 № 214-КВ від 05.08.2015 року про продовження повноважень ОСОБА_7.є незаконними та підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1, КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» до Кременчуцької міської ради Полтавської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання незаконним розпорядження та додаткової угоди - задовольнити.
Визнати незаконним додаткову угоду від 05.08.2015 року, укладену між Кременчуцькою міською радою та ОСОБА_7, про продовження дії контракту від 01.07.2014 року про призначення директора комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» до 30.09.2018 року.
Визнати незаконним розпорядження Кременчуцької міської ради № 214-КВ від 05.08.2015 року щодо продовження терміну дії контракту до 30.09.2018 року з директором КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» ОСОБА_7.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом трядцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.І.Хіневич
Повний текст рішення суду виготовлено 16.11.2018 року