Провадження №2/155/728/18
Справа №155/1122/18
07 листопада 2018 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Адамчук Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ П'ЯТИДЕСЯТНИКІВ «СПАСІННЯ» до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, -
Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ П'ЯТИДЕСЯТНИКІВ «СПАСІННЯ» звернулася з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно, зокрема, складське приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Свій позов обґрунтовує тим, що 04 лютого 2018 року на членському зібранні Церкви Християн Віри Євангельської П'ятидесятників селища Мар'янівка Горохівського району Волинської області, було вирішено придбати у відповідача ОСОБА_3 належне йому складське приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_1, для гаража автотранспорту і господарських потреб згідно з статутною діяльністю церкви. Вказане приміщення складу знаходилось на балансі ТОВ «Горохів-насіння» та було передано відповідачу в рахунок виділення частки учаснику в статутному капіталі. За досягнутою спільною згодою, за придбаний склад для відповідача було сплачено 81578 (вісімдесят одну тисячу п'ятсот сімдесят вісім) гривень 00 копійок. Таким чином, між позивачем - релігійною організацією «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ П'ЯТИДЕСЯТНИКІВ «СПАСІННЯ» та відповідачем ОСОБА_3 було досягнуто усіх істотних умов договору щодо купівлі-продажу вищевказаного приміщення складу.
Однак, після придбання вищевказаної нерухомості позивач, не може отримати документ про право власності на придбане майно, оскільки попередній власник, тобто, ОСОБА_3, не оформив всіх правовстановлюючих документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу складського приміщення. З огляду на це, державним нотаріусом Горохівської державної нотаріальної контори 06 липня 2018 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. За таких обставин позивач не може у повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
В даний час позивач вже володіє цією спорудою, має намір провести поточний необхідний ремонт з дотриманням усіх вимог, а також провести благоустрій навколо приміщення складу. У зв'язку з наведеним просить визнати за позивачем право власності на вищевказане нерухоме майно.
Представник позивача, Лотоцький М.Й., в судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмову заяву в якій просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач, ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, однак в своїй заяві до суду позов визнав повністю, не заперечує щодо визнання за позивачем права власності на нерухоме майно. Справу просить слухати у його відсутність.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Витягом до Протоколу від 25 вересня 2015 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Горохів-насіння» стверджується, що відповідача ОСОБА_3 було виключено з числа учасників Товариства та передано належну йому частку в розмірі 21800 гривень, що становить 8,27% статутного капіталу Товариства.
Згідно з актом приймання-передачі майна від 03 лютого 2016 року ОСОБА_3 було передано з балансу ТОВ «Горохів-насіння» в рахунок виділення частки учасника в статутному капіталі приміщення складу площею 967,8 кв. м., балансовою вартістю 7450 гривень, що розташований в АДРЕСА_1.
Відповідно до протоколу №1 членського зібрання церкви ХВЄП селища Мар'янівка Горохівського району від 04 лютого 2018 року, було вирішено придбати у ОСОБА_3 складське приміщення для гаража автотранспорту і господарських потреб згідно з статутною діяльністю церкви.
Технічною документацією на виробничий будинок (приміщення складу), який розташований в АДРЕСА_1 стверджується, що вказане складське приміщення відповідає всім будівельним та технічним нормам.
Постановою державного нотаріуса від 06 липня 2018 року було відмовлено ОСОБА_3 у посвідченні договору купівлі-продажу приміщення складу, що розташований в АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що нотаріусу не подані документи необхідні для посвідчення договору відчуження в повному обсязі, в тому числі відсутній кадастровий номер земельної ділянки на якій розміщена дана будівля.
Згідно з довідкою Міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №В-68/0-0.191-23/135-18 від 15 серпня 2018 року, земельна ділянка на якій розташований об'єкт нерухомого майна, приміщення складу, зав адресою село Цегів, вулиця Річна, 22/1 Горохівського району Волинської області, знаходиться за межами населених пунктів Цегівської сільської ради. Ділянці не присвоювався кадастровий номер та в національну кадастрову систему ділянка не вносилася. Земельна ділянка у власність та користування не передавалася, відповідно перебуває у землях запасу Цегівської сільської ради.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права або інтересу і суд може захистити порушене право способом передбаченим договором або законом.
Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст.328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.334 ЦК України - право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.207 ЦК України зазначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах та підписаний сторонами.
В ст.638 ЦК України зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», роз'яснено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, судом встановлено, що позивачем, релігійною організацією «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ П'ЯТИДЕСЯТНИКІВ «СПАСІННЯ», було придбано у відповідача приміщення складу, яке розташоване в АДРЕСА_1, проте, через відсутність всіх необхідних правовстановлюючих документів договір купівлі-продажу вказаного майна нотаріально посвідчено не було. Однак, сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, тобто розрахунок за придбане нерухоме майно, а тому суд позов задовольняє.
Поряд з цим, відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Так як визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд таке визнання приймає і постановляє рішення про його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 77, 78, 141, 206, 247, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.41 Конституції України, ст.ст.220, 317, 328, 334, 392, 638, 655 ЦК України, п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за релігійною організацією «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ П'ЯТИДЕСЯТНИКІВ «СПАСІННЯ» право власності на складське приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення виготовлено 16 листопада 2018 року.
Головуючий: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Голова Горохівського районного суду Адамчук Г.М.