Cправа № 165/478/18
Провадження № 2-а/165/59/18
16 листопада 2018 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Ушакова М.М.,
за участю секретаря судових засідань Лубаєвської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нововолинську в залі суду адміністративну справу за адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 - Колєсов М.Г. звернувся в суд з адміністративним позовом до Львівської ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою Львівської митниці ДФС №5841/20900/17 від 06 лютого 2018 року позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500,00 грн. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку із порушенням митним органом порядку притягнення особи за порушення митних правил, а також порушенням норм матеріального права. Відповідачем винесено постанову без з'ясування всіх обставин справи та наданих позивачем доказів, зокрема не враховано те, що ОСОБА_1 проходив службу в районі проведення антитерористичної операції у складі окремого загону спеціального призначення «Азов», військова частина НОМЕР_1 , отримав бойове поранення та перебував на лікуванні у Луцькому військовому госпіталі. Після одужання у зв'язку із перебування біля кордону із Польщею, наявністю закордонного паспорта та необхідністю слідування для продовження військової служби у складі підрозділу, отримав наказ від командира військового підрозділу перегнати придбаний волонтерами у Республіці Польща автомобіль марки «Dodge Caravan» реєстраційний номер НОМЕР_2 у військовий підрозділ ОЗСП “Азов», с.Урзуф Донецької області для виконання завдань, пов'язаних із несенням служби. 14 лютого 2015 року під час перетину кордону у митному пропуску «Устилуг» Волинської митниці ДФС позивач повідомив митний орган про мету ввезення автомобіля в Україну, а саме про його доставку в зону антитерористичної операції, та надав довідку про те, що автомобіль переганяється для ОЗСП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військова частина НОМЕР_1 , будь-яких інших документів на право володіння чи розпорядження автомобілем позивач не мав і не надавав під час перетину кордону. На підставі даної довідки та свідоцтва про реєстрацію автомобіля, який був оформлений на польську фірму, ОСОБА_1 був пропущений на територію України і зазначений автомобіль ОСОБА_1 було доставлено до вказаної військової частини, де автомобіль було переобладнано для виконання військових завдань та використання в подальшому. Зазначає, що під час експлуатації автомобіль був пошкоджений і під час переміщення лінії зіткнення залишився на непідконтрольній Україні території, тобто був втрачений під час бойових дій. Посилається на те, що автомобіль не ввозився позивачем для транзиту та доставки до органу доходів та зборів.
Крім того посилається на те, що митний орган не мав законних підстав пропускати вищевказаний автомобіль на митну територію України в митному режимі «транзит», оскільки належні документи на автомобіль для оформлення на позивача в даному митному режимі митниці ним не надавались, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, оскільки порушення митних правил сталося саме внаслідок недотримання порядку пропуску транспортного засобу на митну територію України з боку митного органу і заздалегідь передбачало наслідки у вигляді не вивезення автомобіля.
Також посилається на те, що відповідач порушив порядок притягнення особи за порушення митних правил, зокрема не допитав усіх осіб, які мали відношення до ввезення даного автомобіля, не встановив усіх обставин справи.
Вважає, дану постанову незаконною, оскільки в оскаржуваній постанові про порушення митних правил не зазначено на підставі чого остання винесена, а передумовою та підставою для провадження в справі повинен бути протокол про порушення митних правил, яким фіксується факт вчинення правопорушення, який відсутній у матеріалах справи на момент розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови. Просить позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак від його представника Колєсова М.Г., через канцелярію суду, надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав наведених у позові, просить позов задовольнити.
Представник відповідача Львівської митниці ДФС в судове засідання не з'явився, належний чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, подав до суду 19 червня 2018 року відзив, просив відмовити повністю в задоволенні позову в зв'язку з їх безпідставністю. В обґрунтування посилається на те, що у паспорті гр. ОСОБА_1 відсутня відмітка про перебування його на консульському обліку в консульській установі України за кордоном. Відповідно до Закону україни «Про Гуманітарну допомогу», тільки Рішення Мінсоцполітики про визнання автомобіля гуманітарною допомогою є підставою для його митного оформлення зі звільненням від оподаткування та сплати митних платежів та в подальшому доставик у військові частини та взяття на відповідний облік. Відповідач посилається на те, що рішення про визнання в тому числі транпортних засобів для потреб АТО приймаються в індивідуальному порядку щодо кожного транспортного засобу на підставі оформлених у встановленому порядку документів.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 124 Конституції України, яка є нормою прямої дії, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
В матеріалах адміністративного позову протокол про порушення митних правил відсутній. Представник позивача у позові посилався на відсутність даного протоколу на момент розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови. Відповідач протокол про порушення митних правил до суду направив, як додаток до відзиву.
Отже, як вбачається із матеріалів позову в порушення вимог ст.494 МК України примірник протоколу про порушення митних правил позивачу протягом трьох робочих днів надісланий не був.
Судом встановлено, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС начальника УПМП та МВ Скоромним Я.І. в справі про порушення митних правил №5841/20900/17 від 06 лютого 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено штраф у розмірі 8500,00 грн. Відповідно до зазначеної постанови гр. ОСОБА_1 14.02.2015 року через митний пункт Волинської митниці ДФС ввіз на митну територію України автомобіль марки «Dodge Caravan», VIN-код НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України, згідно автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» зазначений автомобіль з митної території України, станом на 16.11.2017 року гр.. ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим ніж «транзит» поміщений не був (а.с.6-7).
Частиною 1 статті 381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.
При цьому, згідно з гл.55 р. ХІІ МК України поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України.
Відповідно до статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 95 Митного кодексу України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема. Для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно ч.1 ст.460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118 до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.
Крім цього, відповідно до п. 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657, обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені і тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Таким чином законодавець чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за порушення митних правил, зокрема передбачене ст.470 МК України. Такими умовами відповідно є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, при цьому обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність.
Як встановлено із довідки командира Окремого загону спеціального призначення «Азов» військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 13.02.2014 року вих. №111 с.Урзуф Донецької обл., адресованої начальникові Головного управління ДФС у Волинській області, ОСОБА_1 , бійцю ОЗСП «Азов» в/ч НОМЕР_1 , видано довідку про те, що ОСОБА_1 буде гнати автомобіль Крайслер Додж (№WPR14599) для потреб ОЗСП «Азов» в/ч НОМЕР_1 , через Устилузьку митницю, VIN. CODE 2B4GH2539SR160390 (а.с.9).
Із довідки командира ППСМОП «Азов» ГУМВС України в Київській області від 09.11.2014 року вих. №177 с.Урзуф Донецької обл., виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що останній дійсно проходиться службу в полку патрульно-постової служби міліції особливого призначення «Азов», гр.. ОСОБА_1 перебуває в зоні антитерористичної операції з 27.06.2014 року (а.с.10).
Із виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №Э393 вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні патології хребта та спинного мозку КЗ «ДОКЛМ» у військовому госпіталі м. Луцька в період з 18.01.2015 року по 23.01.2015 року (а.с.11).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 виданим 11.06.2015 року (а.с.13).
Крім того із оскаржуваної постанови судом встановлено, що ОСОБА_1 у своїх поясненнях вказав, що автомобіль марки «Dodge Caravan», VIN-код НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ввозився на територію України для потреб АТО. Як зафіксовано у постанові ОСОБА_1 додав довідку про підтвердження мети ввезення даного автомобіля, довідку №54 про тимчасову непрацездатність від 22.01.2015 року видану КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова», виписку із медичної карти амбулаторного хворого №Э393, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 (а.с.6-7).
Враховуючи вищенаведене судом встановлено, що автомобіль марки «Dodge Caravan», VIN-код НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ввезено ОСОБА_1 , як військовослужбовцем за наказом командира окремого загону спеціального призначення «Азов» військової частини НОМЕР_1 на митну територію України для потреб ОЗСП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в/ч НОМЕР_1 , тобто для виконання завдань, пов'язаних із захистом суверенітету та територіальної цілісності України, тобто в інтересах та на користь держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини, події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. У відповідності до вимог ст.192 МК України, до найближчого органу доходів і зборів про обставини, події (аварії або дії обставин непереборної сили), місцезнаходження товарів і транспортних засобів не звертався.
Так, пунктом 5 розділу VIIІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657 визначено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не виконав вимог ч.1 ст.192 МК України, а тому був правомірно притягнутий до відповідальності за ч.3 ст.470 МК України.
В той же час, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 діяв не у власних інтересах, а перевозив транспортний засіб в зону проведення АТО для потреб військової частини, тобто виконував наказ командира військової частини; вчинив вищевказане порушення митних правил в результаті сприяння обороні України та забезпеченню безпеки держави.
Відповідно до ст.ст.73, 76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тому, в даному випадку, оскаржувана постанова Львівської митниці ДФС від 06 лютого 2018 року у справі про порушення митних правил №5841/20900/17 підлягає скасуванню, оскільки така не була прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та митним законодавством України, як цього вимагає диспозиція п.1 ч.3ст.2 КАС України та без з'ясування всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Суд вважає, що розгляд справи про порушення митних правил у відсутності позивача обмежує його право а на участь у розгляді справи, що є на думку суду порушенням вимог ч.ч.1, 4 ст.526 МК України.
Крім того представник позивача ОСОБА_1 - Колєсов М.Г. звернувся із заявою про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил №5841/20900/17 від 06 лютого 2018 року була прийнята за відсутності позивача ОСОБА_1 та направлена позивачу рекомендованим відправленням через поштовий зв'язок. Вказує, що відповідно до роздруківки відстеження руху поштового відправлення лист митниці із оскаржуваною постановою був вручений позивачу особисто 15 лютого 2018 року, саме з часу оскаржуваної постанови позивачу стало відомо про зміст оскаржуваної постанови та виявилось можливим її оскаржити встановленим порядком. Тому вважає, що можливість оскарження винесеної щодо ОСОБА_1 постанови про накладення стягнення у справі про порушення митних правил була отримана 15 лютого 2018 року і з того часу 10-ти денний строк на оскарження спливає 25 лютого 2018 року.
Відповідно до ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За положенням ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною 2 ст.123 КАС України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Під час вивчення справи з'ясовано, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, яка оскаржується, була винесена 06 лютого 2018 року та отримана позивачем засобами поштового зв'язку 15.02.2018 року (а.с.18-19). Адміністративний позов до суду подано представником позивача 24 лютого 2018 року.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про необхідність поновлення строку для звернення до суду, оскільки такий пропущено з поважних причин.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 , будучи бійцем ОЗСП «Азов» військової частини НОМЕР_1 діяв не у власних інтересах, а за наказом командира військової частини у якій служив перевозив транспортний засіб - автомобіль марки «Dodge Caravan», VIN-код НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в зону проведення АТО для потреб військової частини, вчинив вищевказане порушення митних правил в результаті сприяння обороні України та забезпеченню безпеки держави, а також те, що автомобіль знищений у зоні проведення АТО, знаходиться на непідконтрольній території України та враховано вкрай складні умови для фіксації фактів знищення автомобільної техніки під час військових дій, а також те, що командир ОЗСП «Азов» в/ч 3057 12 лютого 2014 року звертався до начальника головного управління ДФС у Волинській області про те, що боєць ОЗСП «Азов» в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 буде гнати зазначений автомобіль для потреб ОЗСП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військової частини НОМЕР_1 через Устилузьку митницю, тобто напередодні - 14 лютого 2015 року ввезення на митну територію України вказаного автомобіля через митний пропуск Волинської митниці ДФС, суд вважає, що постанову Львівської митниці ДФС №5841/20900/17 від 06 лютого 2018 року необхідно скасувати та справу направити на новий розгляд.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд вважає, що вищезазначені процесуальні порушення є формальною підставою для скасування спірної постанови на підставі вимог п.4 ч.1ст. 531 МК України.
Враховуючи, що усунення вищезазначених процесуальних порушень можливо під час нового розгляду справи, суд вважає за необхідне частково задовольнити позов та скасувати постанову Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 5841/20900/17 від 06 лютого 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн. і надіслати справу на новий розгляд до Львівської митниці ДФС.
У відповідності до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язання з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України, оскільки обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 72, 77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286, 295, 297 КАС України, ст.ст.90, 95, 192, 458, 460, 470, 487, 522 МК України, суд, -
вирішив:
Поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Адміністративний позов задоволити часткового.
Скасувати постанову Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 39420875) в справі про порушення митних правил №5841/20900/17 від 06 лютого 2018 року за якою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень і надіслати справу на новий розгляд до Львівської митниці ДФС.
Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст.286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд Волинської області.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя М.М. Ушаков