Справа № 161/15139/18
Провадження № 1-кс/0158/841/18
15 листопада 2018 року м. Ківерці
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю скаржника - ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці скаргу ОСОБА_3 по кримінальному провадженні № 42017030000000113 від 04.04.2017 року на постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання щодо визнання потерпілим від 05.09.2018 року, -
ОСОБА_3 звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області із скаргою на постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання щодо визнання потерпілим від 05.09.2018 року.
Скаргу мотивує тим, що 04.09.2018 він звернувся до слідчого в ОВС СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_4 із заявою (клопотанням) про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 42017030000000113 від 04.04.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
Зазначає, що 19.09.2018 року в приміщенні прокуратури слідчим в ОВС прокуратури Волинської області ОСОБА_4 йому було вручено постанову про відмову у задоволенні клопотання від 05.09.2018 року.
Вважає зазначену вище постанову слідчого в ОВС прокуратури Волинської області ОСОБА_4 незаконною і такою, що істотно обмежує його права, так як йому заподіяна моральна шкода, а саме формування стосовно нього негативної суспільної думки, підрив професійного авторитету та ділової репутації, а тому просить скасувати дану постанову та зобов'язати слідчого в ОВС СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_4 визнати його потерпілим у кримінальному провадженні №42017030000000113 від 04.04.2017 року.
В судовому засіданні ОСОБА_3 подану скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Слідчий ОВС прокуратури Волинської області ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги скарги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення скаржника, думку прокурора, дослідивши матеріали скарги та додані докази, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вимогами ст. 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, що кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Як вбачається із вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим та такі рішення можуть бути оскаржені особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно ч.ч. 2, 5 ст. 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Слідчим суддею встановлено, що вищевказана заява ОСОБА_3 про залучення до провадження як потерпілого слідчим ОВС прокуратури Волинської області, в порядку ст. 55 КПК України розглянута та винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42017030000000113 від 04.04.2017 року, хоча ухвалою слідчого судді Рожищенського районного суду Волинської області від 27.03.2017 зобов'язано уповноважених осіб прокуратури внести відомості до ЄРДР, на підставі поданої ОСОБА_3 заяви від 04.04.2017 року, про вчинене кримінальне правопорушення.
Згідно до Рекомендацій Rec (2006) 8 Комітету Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року під поняттям "потерпілий" слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, які є порушенням норм кримінального права держав-членів.
Зважаючи на ту обставину, що слідчим, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження №42017030000000113 винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим, в якій не вказано на наявність очевидних та достатніх підстав, щоб вважати що останньому завдано шкоди, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення скарги заявника, зобов'язавши слідчого залучити ОСОБА_3 до вказаного кримінального провадження як потерпілого, в порядку ст. 55 КПК України.
Керуючись ст.ст. 55, 110, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити.
Постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_4 від 05.09.2018 року про відмову у задоволенні клопотання щодо визнання потерпілим по кримінальному провадженні № 42017030000000113 від 04.04.2017 року - скасувати.
Зобов'язати слідчого в ОВС СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_4 визнати ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 42017030000000113 від 04.04.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали суду виготовлено 19.11.2018 року