15 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 904/2526/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Жукова С.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
учасники справи:
позивач - Національний банк України,
представник позивача - Амелін А.О.,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
третя особа - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
представники третьої особи в судове засідання не з'явилися,
розглянувши касаційну скаргу Національного банку України
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.2018
у складі колегії суддів: Чус О.В. (головуючий), Березкіна О.В., Пархоменко Н.В.
та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2018
у складі судді Панна С.П.
у справі за позовом Національного банку України
до ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2018 року Національний банк України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 09.06.2018 № 18-0016/31872, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) на користь Національного банку України заборгованість за кредитним договором від 03.03.2009 №19, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") у розмірі 1 799 129 083,05 грн; залучити ПАТ КБ "Приватбанк" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; здійснювати розгляд справи у закритому судовому засіданні.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на приписи статей 543, 554 Цивільного кодексу України, порушення ПАТ КБ "Приватбанк" умов кредитного договору в частині своєчасного та повного повернення кредитору наданих кредитних коштів та укладений між позивачем та ОСОБА_2, в забезпечення зазначеного кредитного договору від 03.03.2009 №19, договір поруки від 27.05.2016 № 19-1/П.
23.06.2018 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України, відмовлено Національному банку України у відкритті провадження у справі. Позовну заяву повернуто заявнику.
Суд першої інстанції, з посиланням пункт 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що спір щодо договору поруки, укладеного для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи, відноситься до юрисдикції господарських судів. Однак, з урахуванням того, що місцем проживання ОСОБА_2 є місто Женева, Швейцарія, Національному банку України необхідно звернутися з позовом до суду за місцем проживання даної особи.
21.08.2018 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2018 у справі №904/2526/18 змінено в частині викладення її мотивувальної частини. В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2018 у справі № 904/2526/18 залишено без змін.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовна заява Національного банку України не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства та, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України, у відкритті провадження у справі позивачу слід відмовити; спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
При цьому апеляційний господарський суд зазначив, що суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі не у зв'язку з порушенням позивачем встановлених Господарським процесуальним кодексом України правил підвідомчості, а у зв'язку з недотриманням територіальної юрисдикції, визначеної статтями 27 - 30 Господарського процесуального кодексу України, що не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не свідчить про те, що спір у даній справі не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. До того ж, порушення позивачем правил територіальної юрисдикції (підсудності) має наслідком передачу справи з одного суду до іншого в порядку, визначеного статтею 31 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про необхідність відмовити позивачу у відкритті провадження у справі, однак неправильно застосував норми Господарського процесуального кодексу України, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2018 у справі № 904/2526/18 слід змінити у викладенні її мотивувальної частини.
07.09.2018 Національним банком України подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2018 у справі №904/2526/18 повністю, направити справу до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі; розгляд справи здійснювати за участю уповноваженого представника Національного банку України, повідомленого належним чином про час і місце судового засідання.
Скаржник посилається на порушення судами пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України та, як наслідок, пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України. Національний банк України стверджує, що спір у даній справі про стягнення заборгованості з поручителя - фізичної особи ОСОБА_2 за договором поруки, укладеним для забезпечення виконання господарського зобов'язання, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Скаржник також посилається на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц. У додаткових поясненнях до касаційної скарги, які надійшли до Верховного Суду 08.11.2018, Національний банк України також посилається на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18.
16.10.2018 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі №904/2526/18 Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2018, повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 15.11.2018.
17.10.2018 до Верховного Суду від представника відповідача - ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому заявник просить відкрити касаційне провадження та передати справу № 904/2526/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки позивач оскаржує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі з підстав порушення суб'єктної та предметної юрисдикції.
26.10.2018 до Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу Національного банку України без задоволення, а прийняті у справі судові рішення у даній справі - без змін. Відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції у відповідності до пункту 1 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 175, частин першої, четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України та із врахуванням висновків Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц зробив висновок про законність відмови у відкритті провадження судом першої інстанції, оскільки у даному випадку спір за позовною заявою, пред'явленою лише до фізичної особи, що не є підприємцем, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
У судовому засіданні представники учасників справи підтримали свої позиції, викладені в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу.
Частиною шостою статті 302 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Відповідно до положень частини четвертої статті 303 Господарського процесуального кодексу України про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що Національний банк України оскаржує прийняті у справі постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2018 з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної та суб'єктної юрисдикції, а також з огляду на клопотання представника відповідача - ОСОБА_2, Суд дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Справу № 904/2526/18 Господарського суду Дніпропетровської області разом із касаційною скаргою Національного банку України на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2018 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
2. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Погребняк