18 квітня 2018 р. справа № 804/174/38/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
15 лютого 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №174/38/18 (провадження № 2-а/174/7/2018) на виконання ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22.01.2018 року (а.с. 18-19).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року, після усунення недоліків позовної заяви, позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі № 804/174/38/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 11 років, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи із 29 грудня 2017 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 11 років, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи із 29 грудня 2017 року;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи із 29 грудня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час строкової військової служби, яка відбувалася у військовій частині НОМЕР_2 з 28.06.1987 року по 18.05.1989 року, з 20 жовтня 1987 року по 06 листопада 1987 року він був відряджений у м. Чорнобиль для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку із чим позивач отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам які працювали в зоні відчуження не менше 14 календарних днів, вік виходу на пенсію, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зменшується на 8 років, при цьому, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки понад передбачений цією статтею. 09.07.2017 року позивачу виповнилося 49 років, проте, як зазначає позивач, на момент виникнення права на призначення пенсії він не знав про своє право на достроковий вихід на пенсію. У серпні 2017 року він отримав довідку з Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/8397 про період участі на ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в якій зазначено, що позивач був відряджений у м. Чорнобиль, та в складі військової частини НОМЕР_2 приймав участь в обладнанні мостової переправи через річку Прип'ять у м. Чорнобиль, тому, позивач звернувся до Кам'янського управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо надання консультації визначення права на призначення пенсії, проте, йому було повідомлено про неможливість призначення пенсії у зв'язку із тим, що не було зазначено кількість відпрацьованих днів на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У грудні 2017 року позивач подав пакет документів для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте, відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із тим, що із поданих документів не можливо встановити кількість відпрацьованих днів в зоні відчуження. Отже, враховуючи, що позивач з даним рішенням не згоден, вважає дії відповідача протиправними в частині відмови у призначенні пенсії з 29.12.2017 року, тому, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.
13.04.2018 року відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що ОСОБА_1 28.12.2017 року звернувся до управління із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» та Вільногірський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області позивачу відмовив у задоволенні вищезазначеної заяви, враховуючи, що згідно із довідкою від 19.06.2017 № 10564/07/37, виданою галузевим архівом Міністерства оборони України, по перевірених наказах командира військової частини НОМЕР_2 по стройовій частині за період з 20 жовтня по 20 листопада 1987 року відображено відрядження «Лихолат» (ініціали відсутні) у м. Чорнобиль з 20 жовтня 1987 (наказ № 252) по 06 листопада 1987 року ( наказ № 266). Відповідач зазначає, що згідно витягу із історичного формуляру: «Войсковая часть 75110 принимала участие в ликвидации последствий аварии на ЧАЕС в полном составе. С 29 апреля 1986 года по 10 ноября 1988 года личный состав части оборудовал и содержал мостовую переправі через р. Припять в г. Чорнобыль. Выезды команд для содержания переправи и их возвращение в пункт постоянной дислокации в г. Киев отражались в приказах командира полка по строевой части». В «Журнале учета доз радиоактивного облучения» в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 не значиться. Місце дислокації в/ч 75110-м. Київ. Отже, враховуючи, що із поданих документів неможливо встановити кількість днів перебування у зоні відчуження на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призначити пенсію ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ, управління немає підстав, тому, у задоволенні позовних вимог просить суд відмовити повністю.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року, відповідачем 16.04.2018 року подано копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Керуючись приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у письмовому відзиві на позов, дослідивши письмові докази та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах справи, а саме: копія паспорту ОСОБА_1 (а.с. 7); копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с. 8); копія військового квитка ОСОБА_1 (а.с. 9); копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (а.с. 10); копія листа від 27.10.1998 року (а.с. 11); копія архівної довідки № 179/1/8397 від 10.08.2017 (а.с. 12); копія довідки від 22.05.2016 року (а.с. 13); копія довідки від 28.12.2017 року № 116 (а.с. 14); копія листа від 10.01.2018 року (а.с. 15); копія заяви від 28.12.2017 року; копія рішення Вільногірського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 02 січня 2018 року; копія листа "Про розгляд документів" від 20.11.2017 № 32603/02/29.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час строкової військової служби, яка відбувалася у військовій частині НОМЕР_2 з 28.06.1987 року по 18.05.1989 року, з 20 жовтня 1987 року по 20 листопада 1987 року був відряджений у м. Чорнобиль для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 12).
З матеріалів справи вбачається, що 29.04.1999 року ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (Категорія 2) (а.с. 10).
Відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, а саме, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - зменшення віку на 8 років.
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки понад передбачений цією статтею.
Згідно із статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком №1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що підтверджується довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/8397 від 10.08.2017 року, що по перевірених наказах командира військової частини НОМЕР_2 по стройовій частині за період з 20 жовтня по 20 листопада 1987 року відображено відрядження Лихолат (ініціали відсутні) в м. Чорнобиль з 20 жовтня 1987 року (наказ № 252) по 06 листопада 1987 року (наказ № 266). Згідно витягу із історичного формуляру: /далі мовою оригіналу російською/ «Войсковая часть 75110 принимала участие в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС в полном составе. С 29 апреля 1986 года по 10 ноября 1988 года личный состав части оборудовал и содержал мостовую переправі через р. Припять в г. Чорнобыль. Выезды команд для содержания переправы и их возвращение в пункт постоянной дислокации в г. Киев отражались в приказах командира полка по строевой части». В «Журнале учета доз радиоактивного облучения» в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 не значиться. Місце дислокації в/ч 75110-м. Київ (а.с. 12).
Також, судом встановлено, що 28.12.2017 року позивач отримав довідку уточнюючу особливий характер роботи, умови праці необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах про час роботи в особливо шкідливих умовах за Списком № 1 № 116 (а.с. 14).
Відповідно до статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсії регулюється порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України " 22-1 від 25.11.2005 (далі-Порядок № 22-1).
Відповідно до п.п. "ґ" п. 7 зазначеного Порядку № 22-1, документами, що засвідчують особливий статус особи, а саме позивача, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.19988 року № 11, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2017 року позивач звернувся до Кам'янського управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, надав пакет документів для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та щодо надання консультації з призначення пенсії.
Позивачем було подано копію посвідчення ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС та довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 10.08.2017 №179/1/8397, в якій зазначено номер частини, в складі якої позивач приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, населений пункт та об'єкт, де проводились роботи.
Проте, відповідач листом Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 10.01.2018 року № 1031/13/37 повідомив, що ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із тим, що згідно наданих документів неможливо встановити кількість днів перебування у зоні відчуження на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 15).
Згідно із пунктом 1 статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ОСОБА_1 встановлено статус учасника ліквідації 2-ї категорії.
Відповідно до вимог статті 15, вищевказаного Закону, статус визначено на підставі документів військової частини, в складі якої позивач проходив строкову військову службу, а саме, на підставі довідки № 51/1/7757 від 27.10.1998 року (а.с. 11).
Згідно із положеннями частини 3 статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Отже, довідка про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідно до статті 15 зазначеного Закону, є підставою для визначення права статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Наведені норми права дають підстави вважати, що єдиним документом, який підтверджує статус громадянина, що є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користуватися пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у Постанові від 21 листопада 2006 року, якою залишено у силі ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 травня 2006 року та постанова Апеляційного суду Харківської області від 26 грудня 2005 року, а також, правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2013 року, у справі № К/800/49829/13, відповідно до якої, було скасовано постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року та залишено в силі постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2013 року.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової, або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Згідно із статтею 48 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 11 років, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" такою, що підлягає задоволенню.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 11 років, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також, нарахувати та виплатити пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 11 років, починаючи із 29 грудня 2017 року.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для повного встановлення обставин справи щодо ухвалення законного судового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується оригіналом квитанції № 0.0.943461300.1 від 19.01.2018 року, яка наявна в матеріалах справи (а.с. 2).
Отже, судовий збір у сумі 704,80 грн. підлягає поверненню позивачу.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 9, 72 - 77, 90, 139, 246 - 247, 249, 255, 295, 297Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вільногірського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 02 січня 2018 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26; код ЄДРПОУ 21910427) призначити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 11 років, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи із 29 грудня 2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26; код ЄДРПОУ 21910427) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 11 років, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи із 29 грудня 2017 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26; код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 704,80 грн. (сiмсот чотири гривнi 80 копiйок).
Копію рішення направити всім сторонам по справі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу, безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.П. Павловський