ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
13 листопада 2018 року Справа № 916/542/18
м. Одеса, проспект Шевченка,29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.А. Мишкіної,
суддів: Л.В. Поліщук, І.Г. Філінюка
секретар судового засідання Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 - не з'явився,
від прокуратури - Тунік В.М. - прокурор відділу прокуратури області,
від РВ Фонду держмайна України по Одеській області - не з'явився,
від ТОВ «МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ» - не з'явився,
від ДП «АМПУ» - Шабаровський Б.В. - за ордером, договором
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Одеської області від 17 серпня 2018 року про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області
про зобов'язання вчинити певні дії
у справі №916/542/18
за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"
про стягнення заборгованості з орендної плати та пені в розмірі 1438952,58 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути майно
головуючий суддя суду першої інстанції: Д'яченко Т.Г., судді Цісельський О.В., Невінгловська Ю.М.
дата і місце постановлення ухвали: 17.08.2018р., м. Одеса, господарський суд Одеської області
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 13.11.2018р. згідно ст.233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
26.03.2018р. заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхт клуб «Одеса-2009», в якому просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість за договором оренди нерухомого майна від 20.09.2005р. в розмірі 1 162 880,45 грн. та пеню в розмірі 276 072,13 грн.; розірвати договір оренди державного нерухомого майна укладений 20.09.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Яхт клуб «Одеса-2009»; зобов'язати ТОВ «Яхт клуб «Одеса-2009» повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області передане у строкове платне користування за договором оренди від 20.09.2005р. державне нерухоме майно згідно переліку.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.03.2018р. відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України".
У зв'язку з постановленням ухвали від 15.05.2018р. про заявлення самовідводу судді Власової С.Г., ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2018р. справу прийнято до провадження суддею Д'яченко Т.Г.
14.06.2018р. від ТОВ «Яхт клуб «Одеса-2009» до суду першої інстанції надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_1.
14.06.2018р. до господарського суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Яхт клуб «Одеса», 3-і особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДП «АМПУ» та Прокуратура Одеської області, про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.06.2018р. позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.07.2018р. позовну заяву ОСОБА_1 від 20.07.2018р. вх. №ГСОО 1588/18 повернуто на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.2018р. справу №916/542/18 прийнято до колегіального розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді: Цісельський О.В., Невінгловська Ю.М.
13.08.2018р. ОСОБА_1 знов звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в якому просив суд встановити нікчемність договору від --.--.--" р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2005р., укладеного в усній формі між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" (правонаступником якого є ТОВ "Морський клуб ТЦФ"), на виконання якого 01.03.2013р. Фондом державного майна України по Одеській області та ТОВ "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" (правонаступником якого є ТОВ "Морський клуб ТЦФ"), підписано акт приймання-передачі до Договору від --.--.--" р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2005р., укладеного з ТОВ "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009", з підстав недотримання сторонами вимог закону про письмову форму та нотаріальне посвідчення договору; застосувати до договору від --.--.--" р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2005р., укладеного з ТОВ "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" наслідки недійсності нікчемного правочину в порядку, передбаченому статтею 1213 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовувалися наступним: ОСОБА_1 вважає, що заявлені ДП «АМПУ» до ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009», правонаступником якого є ТОВ «МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ», позовні вимоги впливають на його права та обов'язки, як особи, на захист порушених прав якої прийнято рішення у справі №916/4494/15. У цій справі ОСОБА_1 звернувся з позовом до РВ ФДМУ в Одеській області, 3-і особи: ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009» і ДП «АМПУ», внаслідок чого господарським судом Одеської області 14.12.2015р. прийнято рішення, яким встановлено, що станом на 27.07.2015р. на обліку у РВ ФДМУ відсутні діючі договори оренди державного нерухомого майна, укладені з ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009». Також вказаним рішенням зобов'язано РВ ФДМУ в Одеській області здійснити передачу майна на підставі акту приймання - передачі згідно до договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005р., оскільки цей договір визнано поновленим на строк і умовах, передбачених ним же.
Крім того, ОСОБА_1 вважає доведеним, що за відсутності нотаріального посвідчення укладеного в усній формі між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" (правонаступником якого є ТОВ "Морський клуб ТЦФ") Договору від --.--.--» р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2005р., на виконання якого 01.03.2013р. між Фондом державного майна України по Одеській області та ТОВ "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" (правонаступником якого є ТОВ "Морський клуб ТЦФ") підписано акт приймання-передачі до Договору від --.--.--» р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2005р., укладеного з ТОВ "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009", вказаний Договір від --.--.--» р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2005р. є нікчемним, а, відповідно, у позивача відсутні підстави вимагати від відповідача, учасником якого є ОСОБА_1, виконання будь-яких умов вказаного нікчемного правочину.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2018р. позовну заяву ОСОБА_1 від 13.08.2018р. вх. №ГСОО 1836/18 повернуто на підставі п.2 ч.5 ст. 174 ГПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що виходячи з аналізу суб'єктного складу, позовні вимоги гр. ОСОБА_1, як фізичної особи, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, що в силу вимог п.1 ч.1 ст.175 ГПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі. Первісні позовні вимоги заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, а вимоги гр. ОСОБА_1, заявлені ним як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №916/542/18, провадження в якій вже відкрито, повинні розглядатись за правилами цивільного судочинства, і враховуючи правила об'єднання позовних вимог та відсутність підстав для застосування положень ст. 173 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовна заява гр. ОСОБА_1 підлягає поверненню, відповідно до п.2 ч.5 ст. 174 ГПК України, оскільки до позовів третіх осіб із самостійними вимогами застосовуються норми ч.5 ст.180 ГПК України відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України.
Не погоджуючись зі вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду Одеської області.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилався на те, що ОСОБА_1, як учасник ТОВ «МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ» і власник його корпоративних прав, вважає, що заявлені ДП «АМПУ» до ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009», правонаступником якого є ТОВ «МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ», позовні вимоги впливають на його права та обов'язки, як особи, на захист порушених корпоративних прав якої прийнято рішення у справі №916/4494/15.
На думку скаржника, мова йде про упущену вигоду - доходи, які ОСОБА_1, як учасник ТОВ «МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ», що є стороною орендаря у договорі оренди нерухомого майна від 20.09.2005р., міг би отримати за звичайних обставин, якби його корпоративне право не було порушено, у зв'язку з невиконанням рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі №916/4494/15, яке набрало законної сили.
Скаржник також зазначив, що судом не встановлювались і не досліджувались обставини, викладені у рішенні господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі №916/4494/15.
Крім того, апелянт вважає, що спір виник саме з корпоративних відносин, оскільки предмет спору - це стягнення заборгованості за договором, що визнаний поновленим саме за позовом ОСОБА_1 як учасника відповідача.
Скаржник зауважив, що господарський суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права та помилково вдався до з'ясування питань юрисдикційної належності поданого позову третьої особи, оскільки не розглянув даний спір, як такий, що виник з корпоративних відносин між товариством з обмеженою відповідальністю та його учасниками, що виключає можливість його розгляду судом загальної юрисдикції.
На думку ОСОБА_1, враховуючи предметну та суб'єктну юрисдикцію господарських судів, встановлену ст.20 ГПК України, та беручи до уваги, що у даній справі спір виник з правочину, визнаного поновленим рішенням господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі № 916/4494/15 для захисту (відновлення) саме порушеного ДП «АМПУ» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області корпоративного права ОСОБА_1, як учасника ТОВ «МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ», та у зв'язку з невиконанням до цього часу учасниками даного господарського спору рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі №916/4494/15 і не передачею відповідачу на підставі акту прийому-передачі майна, що є предметом договору на умовах визнаного поновленим договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ з іноземними інвестиціями „Морський клуб ТЦФ", правонаступником якого є ТОВ «МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ». Скаржник вважає доведеним, що подана позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у справі №916/3245/18 підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки виник з корпоративних відносин, поданий ОСОБА_1 саме на захист порушених корпоративних прав як учасником Товариства, а не просто як фізичною особою.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018р. поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 27.09.2018р.; роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 27.09.2018р. подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.09.2018р. призначено справу до розгляду на 11.10.2018р.
27.09.2018р. до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Морський клуб ТЦФ», в якому останній просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу господарського суду від 17.08.2018р. скасувати та передати справу №916/542/18 на розгляд до господарського суду Одеської області, оскільки ТОВ «Морський клуб ТЦФ» визнає повністю вимоги учасника ТОВ «Морський клуб ТЦФ» ОСОБА_1 та вважає даний спір підвідомчим господарським судам, адже останній вимагає захисту свого корпоративного права участі в управлінні товариством, так як ДП «АМПУ» вимагає стягнення заборгованості за визнаним поновленим договором оренди державного нерухомого майна від 20.09.2005р.
01.10.2018 від прокуратури Одеської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки спірні відносини не є корпоративними.
01.10.2018р. ДП «Адміністрація морських портів України» подало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити оскаржувану ухвалу без змін, оскільки справа за позовною заявою останнього не відноситься до юрисдикції господарських судів.
Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.
Згідно із ч.6 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03.10.2018р. в газеті «Голос України» опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч.5 ст.31 ГПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
На виконання положень абз.2 ч.6 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ч. 5 ст. 31 ГПК України, матеріали справи №916/542/18 передані до Південно-західного апеляційного господарського суду.
25.10.2018р. апеляційна скарга зареєстрована відповідальним працівником відділу документообігу (канцелярії) Південно-західного апеляційного господарського суду (вх. №567/18).
У відповідності до вимог ч.1 ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 25.10.2018р., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді М.А. Мишкіної, суддів: Л.В. Поліщук, І.Г. Філінюка.
Ухвалою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018р. прийнято справу №916/542/18 до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді М.А. Мишкіної, суддів: Л.В. Поліщук, І.Г. Філінюка; розгляд справи розпочато спочатку та призначено справу до розгляду.
07.11.2018р. РВ ФДМУ по Одеській області надало суду відзив на скаргу, в якому просило відмовити у її задоволенні, а ухвалу - залишити без змін, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
У судове засідання 13.11.2018р. представники ОСОБА_1, РВ Фонду держмайна України по Одеській області та ТОВ «МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ» не з'явилися і судова колегія, враховуючи думку представників прокуратури і ДП "Адміністрація морських портів України" та те, що явка учасників процесу не визнавалася обов'язковою, ухвалила розглянути скаргу за відсутністю наведених представників.
У судовому засіданні 13.11.2018р. представник прокуратури просив суд у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
У судовому засіданні 13.11.2018р. представник ДП "Адміністрація морських портів України" просив суд у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, залишивши оскаржувану ухвалу без змін.
Дослідивши матеріали справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2018р. заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхт клуб «Одеса-2009», в якому просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість за договором оренди нерухомого майна від 20.09.2005р. в розмірі 1 162 880,45 грн. та пеню в розмірі 276 072,13 грн.; розірвати договір оренди державного нерухомого майна укладений 20.09.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Яхт клуб «Одеса-2009»; зобов'язати ТОВ «Яхт клуб «Одеса-2009» повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області передане у строкове платне користування за договором оренди від 20.09.2005р. державне нерухоме майно згідно переліку.
13.08.2018р. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в якому просив суд встановити нікчемність договору від --.--.--" р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2005р., укладеного в усній формі між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" (правонаступником якого є ТОВ "Морський клуб ТЦФ"), на виконання якого 01.03.2013р. Фондом державного майна України по Одеській області та ТОВ "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" (правонаступником якого є ТОВ "Морський клуб ТЦФ"), підписано акт приймання-передачі до Договору від --.--.--" р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2005р., укладеного з ТОВ "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009", з підстав недоотримання сторонами вимог закону про письмову форму та нотаріальне посвідчення договору; застосувати до договору від --.--.--" р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2005р., укладеного з ТОВ "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" наслідки недійсності нікчемного правочину в порядку, передбаченому статтею 1213 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно з ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, норми господарського процесуального законодавства чітко вказують на право фізичних осіб звертатися до господарського суду з позовами саме у випадку, коли їх справа віднесена до юрисдикції господарського суду.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
При цьому позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред'явлення позову, на що безпосередньо вказують положення ч.5 ст.49, ч.4 ст.180 ГПК України, відповідно до яких до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1,3,4 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Згідно з ч.1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до пп.14.1.90 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Спір між сторонами за первісним позовом виник щодо орендних платежів, що підлягають сплаті за умовами договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005р., та штрафних санкцій і розірвання вказаного договору оренди, тобто щодо виконання господарських зобов'язань, і не стосується прав і обов'язків ОСОБА_1 як учасника товариства.
Позов ОСОБА_1, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про встановлення нікчемності договору від --.--.--» р. про внесення змін до договору оренди від 20.09.2005р., з підстав недотримання сторонами вимог закону про письмову форму та нотаріальне посвідчення договору, та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину в порядку, передбаченому ст.1213 ЦК України немає підстав вважати таким, ініціювання якого шляхом звернення до господарського суду спрямоване на захист корпоративних прав ОСОБА_1, зокрема, права на участь в управлінні Товариством, яке реалізується учасником в інших формах (наприклад, участь у загальних зборах учасників).
Скаржник помилково вважає, що у зв'язку із судовим рішенням у справі №916/4494/15 в нього як учасника Товариства виникли особливі підстави для звернення до господарського суду з позовом, у тому числі як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, проте у статусі фізичної особи, а його мотиви в обґрунтування цього сприймаються як такі, що мають штучний характер.
Колегія суддів з цих підстав відхиляє аргумент скаржника щодо його звернення до суду як учасника ТОВ «МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ», а не фізичної особи, адже така позиція суперечить положенням ч.2 ст.4 ГПК України, оскільки суб'єктами звернення до господарського суду з позовом можуть бути фізичні особи, які не є підприємцями.
Також, судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги й посилання апелянта на те, що у даному випадку йдеться про упущену вигоду - доходи, які ОСОБА_1, як учасник ТОВ «МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ», що є стороною орендаря у договорі оренди нерухомого майна від 20.09.2005р., міг би отримати за звичайних обставин, якби його корпоративне право не було порушено, у зв'язку з невиконанням рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі №916/4494/15, з огляду на те, що обставини, встановлені у рішенні господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі №916/4494/15, ніяким чином не впливають на висновок про те, з яких відносин виник спір з цієї справи.
Крім того, відхиляються судом апеляційної інстанції й зауваження скаржника щодо того, що господарський суд першої інстанції помилково вдався до з'ясування питань юрисдикційної належності поданого позову третьої особи, оскільки з'ясування питання підвідомчості спору є першочерговим при надходженні позовної заяви до суду і вирішенні судом питання про можливість відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.5 ст.49, ч.5 ст.180 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Викладене свідчить, що позовні заяви третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору мають подаватися із дотриманням загальних правил пред'явлення позову, яким згідно ст.4 ГПК України є звернення до суду належної юрисдикції щодо справи.
На підставі вищевикладеного, судова колегія повністю погоджується з висновком місцевого суду щодо того, що позовна заява ОСОБА_1, як фізичної особи, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки подана з порушенням правил суб'єктної юрисдикції, що в силу вимог п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Однак, колегія суддів не може погодитись та вважає нелогічним та суперечливим наступний висновок суду першої інстанції відносно того, що, враховуючи правила об'єднання позовних вимог та відсутність підстав для застосування положень ст. 173 ГПК України, позовна заява ОСОБА_1 як заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, повертається відповідно до п.2 ч.5 ст. 174 ГПК України, виходячи з наступного.
Дійсно, відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до ч.4 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст. 180 ГПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Проте суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим судом не враховано норми ч.4 ст. 180 ГПК України відносно того, що перш за все, позовна заява подається з додержанням саме загальних правил пред'явлення позову, насамперед, щодо дотримання правил предметної та суб'єктної юрисдикції.
Лише у тому разі, коли таки правила дотримані, законодавець вимагає відповідності позову третьої особи вимогам статей 162, 164, 172, 173 ГПК України.
Таким чином, до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 ГПК України у разі, коли дотримано правила визначення предметної юрисдикції спору та суб'єктної юрисдикції.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судом першої інстанції помилково застосовано п.2 ч.5 ст.174 ГПК України у сукупності із нормами ч.4 ст.173, ч.2 ст.180, ч.5 ст.149 ГПК України, що призвело до постановлення помилкової ухвали про повернення позовної заяви ОСОБА_1, поданої ним як третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору, що є підставою для її скасування.
Згідно з ч.3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.5 ст. 174 ГПК України - скасуванню, а матеріали позовної заяви ОСОБА_1 вх. №1836/18 від 13.08.2018р. - направленню до господарського суду Одеської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви та вступу третьої особи із самостійними вимогами у справу.
Керуючись ст.ст. 232,233,236,240,269,270,275,280,281-283,286-288 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 17.08.2018р. у справі №916/542/18 скасувати.
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 вх. №1836/18 від 13.08.2018р. направити до господарського суду Одеської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви та вступу третьої особи із самостійними вимогами у справу.
Постанова в порядку ст. 282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст. 286,287 ГПК України.
Повна постанова складена 19 листопада 2018 року.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя І.Г. Філінюк