Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 листопада 2018 р. Справа№0540/7209/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87400, Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Тітова, 72-а, 5, ЄДРПОУ 42171919) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно тексту адміністративного позову просить суд: визнати протиправною бездіяльність Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, щодо невиплати пенсії, з вересня 2014 року; зобов'язати Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України поновити виплату пенсії та виплатити заборгованість за період з вересня 2014 року по теперішній час.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та отримувачем пенсії за віком. 23 листопада 2017 року позивачем надано до управління заяву про виплату пенсії за фактичним місцем проживання, по теперішній час пенсійні виплати не поновлено, виплату заборгованості не проведено. Рішення про припинення пенсійних виплат або про відмову у їх призначенні відповідачем не надано.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання позивачем вказаної ухвали. Позивач недоліки позовної заяви усунув у встановлений судом строк.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
В установлений судом строк, відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що позивач перебуває на обліку в управлінні як особа, переміщена з району проведення антитерористичної операції. З вересня 2018 року виплата пенсії позивачу поновлена та виплачується поточна пенсія. Окрім іншого зазначено, що виплата пенсії за минулий період буде проведена у жовтні 2018 року. Просив суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку із тим, виплату пенсії позивачу поновлено.
Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач є особою, переміщеною з тимчасово окупованої території, що підтверджується довідкою про взяття на облік особи переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО №0000305632 від 22.08.2017 року.
22 серпня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення пенсійної справи та виплату пенсії за фактичним місцем проживання.
Розпорядженням управління №691 від 29.08.2018 року ОСОБА_2 взято на облік з виплатою з 01.08.2014 року.
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб'єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу правомірності невиплати виплати такого виду страхової виплати, як пенсія.
При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Конституції України (ст.ст.3, 19, 46), Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (ст.ст.5, 49), Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (ст.ст.1, 4, 7, 12), постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05.11.2014 за №637 (п.1), "Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи", затвердженого 01.10.2014 постановою Кабінету Міністрів України №509 (п.1, п.7-1), та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Відповідачем не надано до суду доказів наявності обставин передбачених ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для припинення виплати позивачу пенсії та відповідного рішення територіального органу Пенсійного фонду України або рішення суду.
Звідси, суд вважає, що відповідачем не проведено виплату пенсії позивачу у порушення вимог ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
За таких обставин, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону №1058-IV щодо виплати пенсії пенсіонерам, які мають вищу юридичну силу.
Судом встановлено, що жодних змін у вказаний Закон з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались.
Так, статтею 46 Закону № 1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Враховуючи те, що припинення виплати пенсії позивачу сталося внаслідок протиправних дій органу Пенсійного фонду України, у зв'язку з чим позивач має право на виплату йому пенсії за минулий час без обмежень будь-яким строком.
Відповідно до статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Оскільки Україна, як правова держава, гарантує своїм громадянам право на соціальний захист, яке реалізується в тому числі і у щомісячному отриманні пенсіонерами належної їм пенсії, тому заборгованість, що утворилась не з вини пенсіонера повинна бути йому сплачена.
При цьому, суд ще раз акцентує свою увагу на тому, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно положень ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом з матеріалів справи, встановлено, що позивачем заявлено вимогу про поновлення пенсійних виплат за період з вересня 2014 року, проте на підставі наданих відповідачем документів, виявлено факт не виплати пенсійних виплат позивачу за період з серпня 2014 року.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії позивача є протиправною, отже позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії позивачу саме з серпня 2014 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем при зверненні до адміністративного суду був сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87400, Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Тітова, 72-а, 5, ЄДРПОУ 42171919) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з серпня 2014 року.
Зобов'язати Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України поновити виплату пенсії та виплатити заборгованість ОСОБА_1 за період з серпня 2014 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87400, Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Тітова, 72-а, 5, ЄДРПОУ 42171919) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 16 листопада 2018 року.
Суддя Буряк І. В.