Ухвала
Іменем України
08 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 2605/17656/12
провадження № 61-39020ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: СтупакО. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,
стягувач - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»,
боржник - ОСОБА_4,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2018 року у складі судді Семенюк Т. А.,
У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал) звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження за правом грошової вимоги до ОСОБА_4, у якій заявник також просив видати дублікат виконавчого листа.
Заяву обґрунтовано тим, що 11 травня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладений договір про відступлення права вимоги № UB-OP/17-062, за умовами якого останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників банку, в тому числі й ОСОБА_4
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 березня 2018 року заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал про заміну сторони виконавчого провадження задоволено частково. Замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» на ТОВ «ФК «Кредит-Капітал. В іншій частині заяви відмовлено.
Не погодившись із указаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.
Крім того, апелянт звернулась до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на положення статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 березня 2018 року визнано неподаною та повернуто її заявнику.
06 серпня 2018 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2018 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2018 року заявнику поновлено строк на касаційне оскарження, а зазначену касаційну скаргу залишено без руху для усунення виявлених недоліків до 28 вересня 2018 року, але не більше десяти днів із дня отримання ухвали, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 352,40 грн.
У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги, яке обґрунтоване тим, що заявник отримала ухвалу Верховного Суду від 27 серпня 2018 року лише 29 вересня 2018 року, тому просить його поновити.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Перевіривши доводи указаного клопотання заявника, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення.
Крім того, до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про звільнення судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтоване тим, що заявник є споживачем фінансових послуг, тому відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не зобов'язана платити судовий збір, також тим, що вона є матір'ю трьох неповнолітніх дітей та перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
Ураховуючи категорію справи та вимоги, які були предметом розгляду, посилання заявника на частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», щодо звільнення її від сплати судового збору, є безпідставними, оскільки спір виник з договірних правовідносин, зокрема кредитного договору, в якому заявник є відповідачем (боржником) у справі.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_4 на момент звернення із цією касаційною скаргою була членом багатодітної сім'ї та перебувала у скрутному матеріальному становищі, Верховний Суд, керуючись положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір», вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дійшов висновку про наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 352,40 грн у цій справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.
Разом із тим, як зазначено у частині п'ятій статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо її незаконності та неправильності.
Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зі змісту статей 185, 357 ЦПК України вбачається, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги ОСОБА_4, апеляційний суд, керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, правильно виходив із того, що у визначений судом строк заявник вимоги ухвали суду не виконала, судовий збір за подання апеляційної скарги не сплатила.
Доводи касаційної скарги про те, що заявник звільна від сплати судового збору відповідно до положень частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки зазначена норма застосовується лише до позивачів, а заявник у цій справі є відповідачем (боржником).
Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд при вирішенні її клопотання про звільнення від сплати судового збору не врахував, що вона є матір'ю трьох неповнолітніх дітей та незаконно стягнув з неї судовий збір є необґрунтованими, оскільки апеляційний суд врахував факт наявності у заявника неповнолітніх дітей, що вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення. Разом з тим питання про звільнення від сплати судового збору або відмову у його задоволені є дискреційним повноваженням суду.
Отже, оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись частиною першою статті 127, пунктом 5 частини другої, частинами п'ятою і шостою статті 394 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на усунення недоліків задовольнити.
Поновити ОСОБА_4 строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 352,40 грн.
У відкритті касаційного провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні та про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2018 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик