Ухвала
12 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 757/62025/17-ц
провадження № 61-14426св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_4,
суб'єкт оскарження - державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчук Костянтин Петрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року у складі судді Цокол Л. І. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепа О. В., Іванченко М. М.
У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Шевченківський РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві) Савчука К. П.
В обґрунтування скарги заявник зазначала, що 03 серпня 2017 року державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Савчуком К. П. на виконання постанови Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, якою відкрито виконавче провадження № 54433147 про конфіскацію суми внесків на підтримку політичної партії у розмірі 468 946,50 грн, а також винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення 468 946,50 грн.
Постанова про відкриття виконавчого провадження від 03 серпня 2017 року не відповідає вимогам встановленим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не зазначено повного найменування стягувача, його місце знаходження та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Виконавче провадження відкрито не за місцем проживання боржника, що є порушенням частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Під час пред'явлення виконавчого документу до виконання не подано документів, зазначених у частині четвертій статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, скаржнику не надсилалися копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 серпня 2017 року та постанови про арешт майна боржника від 03 серпня 2017 року, що є порушенням вимог частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи наведене, заявник просив суд визнати дії старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті КиєвіСавчукаК. П. неправомірними щодо винесення постанови про арешт майна № 54433147; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 03 серпня 2017 року № 54433147, винесену державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті КиєвіСавчукомК. П. про конфіскацію суми внесків на підтримку політичної партії у розмірі 468 946,50 грн; скасувати постанову про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 54433147 від 03 серпня 2017 року, винесену державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті КиєвіСавчукомК. П.; зобов'язати державного виконавця Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Савчука К.П. відкликати із реєстраційних органів повідомлення про арешт всього майна, що належить боржнику.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року відмовлено у відкриті провадження у справі за скаргою ОСОБА_4
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скарга не підлягає розгляду в суді у порядку цивільного судочинства, оскільки оскаржуються постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника, постановлені на виконання судового рішення, ухваленого за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції постановив ухвалу із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.
У березні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року тапостанову Апеляційного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що висновки судів про те, що скарга не підлягає розгляду в суді у порядку цивільного судочинства, є помилковими, оскільки справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця повинні розглядатися місцевими загальними судами як адміністративними судами за загальними правилами Цивільного-процесуального кодексу України.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчука КостянтинаПетровича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт,за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 лютого 2018 рокупризначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак
С. О. Погрібний
Г. І. Усик