24 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 128/6124/14-ц
провадження № 61-935св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерман-Центр»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Вінницькій області,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 24 листопада 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів: Медвецького С. К., Оніщука В. В., Сала Т. Б.,
У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся з позовом, уточненим у березні 2017 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман-Центр» (далі - ТОВ «Джерман-Центр»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Вінницькій області, про захист прав споживача.
В обґрунтування позову зазначив, що 12 березня 2010 придбав у ТОВ «Джерман-Центр» автомобіль марки Volkswagen Touareg 3.0 TDI V6 2009 року випуску за 572 046 гривень. Одночасно з підписанням договору купівлі-продажу сторонами підписано угоду про гарантійні зобов'язання від 12 березня 2010 року, у якій погоджено перелік гарантійних зобов'язань, процедуру звернення покупця за гарантійним ремонтом і гарантійний термін.
Позивач зазначає, що у квітні 2010 року виявив недолік в роботі автомобіля, який полягає у несправності системи відкриття/закриття задніх дверей багажного відділення, з приводу чого він звернувся до дилерського підприємства і оформив заявку на ремонт від 22 квітня 2010 року, проте відповідні ремонтні роботи не були виконані. 12 березня 2012 року він звернувся до ТОВ «Джерман-Центр» з вимогою про безоплатне усунення недоліків автомобіля, серед яких зазначив про несправність системи відкриття/закриття задніх дверей багажного відділення, системи постачання теплого повітря у салон, ходової і рульової систем автомобіля, проте відповідач відмовив йому у безоплатному проведенні ремонтних робіт з посиланням на закінчення гарантійного терміну.
Позивач вважає, що, оскільки заявка на гарантійний ремонт від 22 квітня 2010 року не виконана дилерським підприємством, автомобіль вважається таким, що перебуває в ремонті, а гарантійний строк - таким, що збільшився на відповідний період і триває досі.
Так як недоліки автомобіля за своїм характером є істотними та унеможливлюють його належну і безпечну експлуатацію, ОСОБА_4 на підставі статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» просив розірвати укладений з ТОВ «Джерман-Центр» договір купівлі-продажу транспортного засобу від 12 березня 2010 року і повернути йому сплачені за автомобіль грошові кошти у розмірі, визначеному із урахуванням підвищення ціни на транспортні засоби, в сумі 2 257 017,60 гривень.
Також позивач вважає, що за непроведення гарантійного ремонту системи відкриття/закриття задніх дверей багажного відділення за заявкою від 22 квітня 2010 року відповідач повинен сплатити йому неустойку відповідно до статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» в розмірі одного відсотка від вартості товаруу сумі 2 087 967,90 гривень, а також на підставі статті 1212 ЦК України повернути безпідставно сплачені за проведення ремонтних робіт кошти у розмірі 13 271,76 гривень.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 2 жовтня 2017 року, ухваленим у складі судді Бондаренко О. І., позов ОСОБА_4 задоволено.
Розірвано договір купівлі-продажу транспортного засобу № 22 від 12 березня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Джерман-Центр».
Стягнено з ТОВ «Джерман-Центр» на користь ОСОБА_4 грошові кошти за придбаний автомобіль в сумі 2 257 017,60 гривень.
Стягнено з ТОВ «Джерман-Центр» на користь ОСОБА_4 неустойку за прострочення виконання гарантійного ремонту автомобіля в сумі 2 087 967,90 гривень.
Стягнено з ТОВ «Джерман-Центр» на користь ОСОБА_4 безпідставно отримані кошти в сумі 13 271,76 гривень. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені недоліки автомобіля марки Volkswagen Touareg 3.0 TDI V6 2009 року випуску є істотними і унеможливлюють його безпечне використання, що свідчить про обґрунтованість вимог про розірвання договору і повернення сплачених за автомобіль коштів. Оскільки дилерське підприємство не виконало гарантійного ремонту за заявкою від 22 квітня 2010 року, суд першої інстанції дійшов висновку про продовження гарантійного терміну у зв'язку із формальним перебуванням транспортного засобу в ремонті, тому стягнув на користь позивача передбачену Законом України «Про захист прав споживачів» за прострочення гарантійного ремонту неустойку і сплачені за ремонтні роботи грошові кошти.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 24 листопада 2017 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 2 жовтня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_4 у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що встановлені недоліки транспортного засобу не є істотними, не унеможливлюють його використання за призначенням і їх наявність не є підставою для розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу з одночасним поверненням сплачених за договором коштів. Також апеляційний суд дійшов висновку, що механізм відкриття/закриття задніх дверей багажного відділення був відрегульований дилерським підприємством у день звернення 22 квітня 2010 року, тому гарантійний строк не є продовженим і немає підстав для стягнення на користь позивача неустойки та коштів, сплачених за ремонтні роботи після закінчення гарантійного терміну.
У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення апеляційного суду Вінницької області від 24 листопада 2017 року скасувати і залишити в силі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 2 жовтня 2017 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції, на думку заявника, дійшов помилкового висновку про проведення 22 квітня 2010 року регулювальних робіт механізму відкриття задніх дверей багажного відділення і усунення зазначеного недоліку, оскільки такі посилання жодними доказами не підтверджені.
Зазначив, що у останній день гарантійного строку він звернувся до відповідача з письмовою вимогою про усунення недоліків транспортного засобу, у якій детально їх описав і просив повідомити про час і місце передачі автомобіля для проведення гарантійного ремонту, у проведенні якого відповідач йому неправомірно відмовив.
Посилається на те, що несправність системи відкриття/закриття задніх дверей багажного відділення входить до переліку недоліків, які підлягають гарантійному ремонту, оскільки у даному випадку мали місце не регулювальні роботи, необхідність яких виникла внаслідок природного зносу, а несправність електроприводу відкриття і закриття задніх дверей багажного відділення.
Заявник вказує, що висновком судової автотехнічної експертизи підтверджено невідповідність придбаного ним автомобіля марки Volkswagen Touareg 3.0 TDI V6 2009 року випуску вимогам ДСТУ 2322-93 «Автомобілі легкові відремонтовані. Загальні технічні умови» та ДСТУ 3549-10 «Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану і методи контролювання», тобто існування істотних недоліків, що не враховано судом апеляційної інстанції.
Помилковим вважає відмову у стягненні на його користь неустойки і коштів, витрачених на ремонт, оскільки заявка на гарантійний ремонт від 22 квітня 2010 року не виконана на момент розгляду справи, тому гарантійний строк є продовженим і ремонт повинен відбуватися безоплатно, а за порушення строку проведення ремонту системи відкриття/закриття задніх дверей багажного відділення відповідач зобов'язаний сплатити неустойку.
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
У квітні 2018 року Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Вінницькій області подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило про обґрунтованість її доводів. Вважає, що ТОВ «Джерман-Центр» неналежним чином виконувало підписану з позивачем угоду про гарантійні зобов'язання від 12 березня 2010 року і порушило права ОСОБА_4 як споживача, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Також у квітні 2018 року ТОВ «Джерман-Центр» подало відзив на касаційну скаргу, у якому послалося на безпідставність її доводів. Зазначило, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів і встановлення на їх підставі нових обставин, що не відноситься до повноважень касаційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Апеляційним судом встановлено, що 12 березня 2010 року між ТОВ «Джерман-Центр» та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 22, відповідно до умов якого позивач придбав у відповідача автомобіль марки Volkswagen Touareg 3.0 TDI V6 2009 року випуску (кузов НОМЕР_1) вартістю 572 046 гривень. Цього ж дня транспортний засіб переданий покупцю відповідно до акта приймання-передачі.
Також 12 березня 2010 року сторонами підписано угоду про гарантійні зобов'язання, яка регулює гарантійні зобов'язання продавця товару і є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Пунктом 5.2 договору купівлі-продажу автомобіля та пунктом 6.3 угоди про гарантійні зобов'язаннявстановлено дворічний гарантійний термін на автомобіль, який починає перебіг з моменту його передачі.
Згідно з пунктами 4.2, 4.3 угоди про гарантійні зобов'язаннявсі вимоги покупця розглядаються після пред'явлення ним товару для виявлення недоліку, оригіналу сервісної книжки на товар та копії паспорта покупця. Датою звернення покупця з вимогою вважається дата передачі дилерському підприємству товару та оформленої належним чином заяви з додаванням документів згідно з пунктом 4.2 цієї угоди. У випадку, коли покупець не надав дилерському підприємству товар, оформлену належним чином заяву та комплект документів згідно з пунктом 4.2 цієї угоди, звернення покупця не може бути розглянуто та вирішено.
Відповідно до підпункту 5.3.2 угоди в порядку гарантійного ремонту не виконуються регулювальні роботи на капоті, дверях, кришках багажного відділення та інші регулювальні роботи, необхідність яких виникла внаслідок природного зносу.
Пунктом 5.1 угоди передбачено, що гарантійні зобов'язання припиняються, якщо покупець одразу після виявлення незначного недоліку, недоліку або істотного недоліку не звернувся до дилерського підприємства або продовжував експлуатацію товару, що призвело до погіршення технічного стану товару або погіршення стану незначного недоліку, недоліку або істотного недоліку; покупець не надав негайно дилерському підприємству можливість усунути виявлений незначний недолік або недолік.
Із заявки про гарантійний ремонт № Г3002001 від 22 квітня 2010 року суд апеляційної інстанції встановив, що 22 квітня 2010 року ОСОБА_4 звернувся до ТОВ «Джерман-Центр» з вимогою про усунення недоліку автомобіля, який полягає у тому, що двері багажного відділення не відчиняються. Вказаний недолік усунений у день звернення шляхом проведення регулювальних робіт.
12 березня 2012 року ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку звернувся до ТОВ «Джерман-Центр» з вимогою про безоплатне усунення недоліків автомобіля в порядку гарантійного ремонту. У вимозі зазначив, що під час експлуатації автомобіля періодично не спрацьовує механізм відчинення п'ятих дверей, відтак він вимушений відкривати їх у ручному режимі, відповідно до ілюстрацій 40 та 41 інструкції 3.3 «Догляд та обслуговування».
23 березня 2012 року ТОВ «Джерман-Центр» листом повідомило позивача про закінчення строку гарантійного обслуговування і відсутність підстав для проведення безоплатного ремонту.
8 травня 2012 року ОСОБА_4 повторно звернувся до ТОВ «Джерман-Центр» з вимогою про усунення недоліків автомобіля в порядку гарантійного ремонту.
15 травня 2012 року ТОВ «Джерман-Центр» листом повідомило позивача про можливість усунення зазначених ним недоліків у порядку проведення гарантійного ремонту після їх підтвердження сервісним центром. Також вказало, що ОСОБА_4 не надав одночасно із вимогою автомобіль для огляду, тому товариство не має можливості виявити і підтвердити зазначені позивачем істотні недоліки.
Також апеляційним судом встановлено, що у період гарантійного строку позивачем виявлено недолік у роботі системи подачі повітря до салону автомобіля та системи клімат-контролю, у зв'язку з чим він звертався до відповідача з вимогою про усунення недоліків в роботі цих систем.
21 липня 2012 року ТОВ «Джерман-Центр» демонтовано вентилятор з автомобіля.
З висновку судової автотехнічної експертизи № 148Е-03/16 від 26 жовтня 2016 року апеляційним судом встановлено, що система клімат-контролю автомобіля Volkswagen Touareg 3.0 TDI V6 номер кузова № НОМЕР_1 перебуває у непрацездатному та функціонально непридатному стані; експлуатація автомобіля Volkswagen Touareg 3.0 TDI V6 номер кузова НОМЕР_1 з непрацездатною та функціонально непридатною системою клімат-контролю, яка забезпечує вентиляцію салону, не відповідає вимогам п. 31.4 Правил дорожнього руху і правилам технічної експлуатації, які стосуються безпеки дорожнього руху, тому стан зазначеного автомобіля не відповідає вимогам ДСТУ 2322-93 «Автомобілі легкові відремонтовані. Загальні технічні умови» та ДСТУ 3649-10 «Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану і методи контролювання». Наявність стуків у деталях передньої та задньої підвіски свідчать про невідповідність автомобіля Volkswagen Touareg 3.0 TDI V6 номер кузова № НОМЕР_1 технічним вимогам до деталей підвіски, зазначеним у ДСТУ 2322-93 «Автомобілі легкові відремонтовані. Загальні технічні умови», що може бути небезпечним для інших учасників дорожнього руху. Електропривід відкриття та закриття задніх дверей багажного відділення перебуває у несправному технічному стані, який не відповідає вимогам нормативно-технічної і конструкторської документації, для встановлення причин несправного технічного стану необхідно провести роботи з діагностування системи в цілому, а при необхідності провести розбирання з діагностуванням деталей. Даний процес передбачає необхідність офіційного звернення власника автомобіля на спеціалізоване підприємство для проведення відновлювального ремонту, а такі дії виходять за межі експертного дослідження експерта-автотехніка, що унеможливлює процес з виявлення причин несправного стану механізму відкриття/закриття дверей багажного відділення. Під час випробування системи клімат-контролю марки автомобіля Volkswagen Touareg 3.0 TDI V6 номер кузова № НОМЕР_1, яка забезпечує подачу теплого повітря в салон, при огляді внутрішнього простору корпусу вентилятора виявлено відсутність вентилятора в зборі (електродвигуна та крильчатки), що свідчить про несправний стан системи клімат-контролю у цілому, що є причиною непрацездатності кліматичної системи (неподачі теплого повітря в салон автомобіля). Виявлені несправності можливо усунути шляхом відновлювального ремонту в умовах спеціалізованої станції технічного обслуговування автомобілів Volkswagen Touareg. У системі рульового керування автомобіля Volkswagen Touareg 3.0 TDI V6 номер кузова НОМЕР_1 технічних несправностей не виявлено. На втулках переднього стабілізатора поперечної стійки виявлено сліди експлуатаційного зношення зі зміною форми кола в форму «еліпса», а також підвищений люфт та стук. Передній сайлентблок правого нижнього важеля передньої правої підвіски має розрив гуми, а також підвищений люфт, верхня шарова опора передньої правої підвіски має підвищений люфт, правий трос стоянкової гальмівної системи має підвищений люфт та стук в кронштейні кріплення на балці задньої підвіски. Несправності та дефекти в деталях передньої та задньої підвіски є причиною виникнення сторонніх шумів під час експлуатації представленого на експертизу автомобіля. Передній сайлентблок правого нижнього важеля передньої підвіски має підвищений люфт та стук, правий трос стоянкової та гальмівної системи має підвищений люфт та стук в кронштейні кріплення на балці задньої підвіски; технічною причиною виникнення таких несправностей можуть бути дефекти та недоліки, обумовлені експлуатацією автомобіля протягом останнього часу. Виявлені несправності можливо усунути шляхом відновлювального ремонту в умовах спеціалізованої станції технічного обслуговування автомобілів Volkswagen Touareg.
Суд апеляційної інстанції оцінив пояснення експерта ГардерманаВ. Д. і встановив, що виявлені під час експертизи недоліки можуть бути усунені під час відновлювального ремонту на спеціалізованій станції. Оцінивши пояснення експерта Кожушаного В. М., апеляційний суд встановив, що несправності системи постачання повітря в салон автомобіля та системи клімат-контролю виникли через відсутність вентилятора.
З повідомленням про недоліки у роботі системи вентиляції повітря та клімат-контролю в автомобілі ОСОБА_4 звернувся до ТОВ «Джерман-Центр» засобами поштового зв'язку 12 березня 2012 року; автомобіль для огляду з метою підтвердження наявності цього недоліку у день звернення - 12 березня 2012 року - не надав.
21 липня 2012 року, поза межами гарантійного строку, прибувши до ТОВ «Джерман-Центр» для проведення планового технічного обслуговування ОСОБА_4 замовив придбання вентилятора та здійснив передплату на суму 1 300 гривень.
Дане замовлення відповідач прийняв та замовив вентилятор у імпортера і 18 січня 2013 року його доставлено. Заказ-наряд на заміну вентилятора за зверненням позивача відкрито 1 серпня 2013 року та закрито в зв'язку з його виконанням 8 серпня 2013 року.
Також апеляційним судом встановлено, що у визначеному чинним законодавством порядку позивач у межах гарантійного строку за усуненням зазначених ним недоліків не звертався, автомобіль для огляду не надавав і користувався ним протягом усього часу. З позовною заявою позивач звернувся у грудні 2014 року, за спливом майже двох років після закінчення гарантійного терміну.
Оцінивши подані сторонами докази, висновок експертизи та показання експертів, суд апеляційної інстанції встановив, що зазначені позивачем недоліки є такими, що можуть бути усунені шляхом проведення сервісного ремонту; усунення цих недоліків потребує не більше 14 календарних днів; ці недоліки не роблять товар суттєво іншим, ніж передбачено договором; ці недоліки не перешкоджали та не перешкоджають позивачу користуватися автомобілем.
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (стаття 673 ЦК України).
Згідно зі статтею 675 ЦК України строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк), може бути встановлений договором або законом. Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
За змістом статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів» виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
Статтею 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Аналогічне положення передбачає стаття 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
У разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми (стаття 708 ЦК України).
Пунктом 12 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з наведених нижче ознак: а) він взагалі не може бути усунений; б) його усунення потребує понад 14 календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Відповідно до положень угоди про гарантійні зобов'язання від 12 березня 2010 року істотним вважається недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення і не може бути усунений.
Відповідно до пункту 1 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 721 від 29 грудня 2004 року, істотний недолік - це такий недолік, що робить неможливим або недопустимим використання дорожнього транспортного засобу відповідно до його призначення, або такий, що може представляти загрозу для життя споживача чи інших людей, або такий, для усунення якого необхідно великі витрати праці й часу та який проявляється неодноразово після усунення.
Системний аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що для встановлення істотності недоліку товару необхідно наявність таких ознак: неможливість чи недопустимість використання товару за призначенням; виникнення недоліку з вини виробника (продавця, виконавця); повторний прояв недоліку з незалежних від споживача причин після його усунення, а також наявність хоча б однієї з таких ознак: він взагалі не може бути усунений; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Встановивши з поданих сторонами доказів, що недоліки автомобіля марки Volkswagen Touareg 3.0 TDI V6 не перешкоджають його використанню за призначенням, можуть бути усунені повністю шляхом проведення сервісного ремонту у строк, менш ніж 14 днів і не роблять товар суттєво іншим, ніж передбачено договором, тобто ці недоліки не є істотними, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність передбачених положеннями ЦК України і Закону України «Про захист прав споживача» підстав для розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу від 12 березня 2010 року і повернення сплаченої за автомобіль грошової суми.
Гарантійним строком є строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг (стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Згідно зі статтею 675 ЦК України строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк), може бути встановлений договором або законом.
Гарантійні зобов'язання і гарантійний термін експлуатації дорожнього транспортного засобу встановлюються виробником або продавцем (пункт 2 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 721 від 29 грудня 2004 року).
Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів» при виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті. Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.
Статтею 676 ЦК України визначено, що гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу.
Стаття 688 ЦК України зобов'язує покупця повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Системний аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що гарантійний строк збільшується на строк перебування товару в ремонті, протягом якого споживач не має неможливості використовувати товар за його призначенням.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (стаття 1212 ЦК України).
Набутим або збереженим за відсутності правової підстави майно вважається у разі його набуття за відсутності положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Оскільки при зверненні ОСОБА_4 до ТОВ «Джерман-Центр» щодо несправності системи відкриття/закриття задніх дверей багажного відділення 22 квітня 2010 року цей недолік усунено у день звернення шляхом проведення регулювальних робіт, про що свідчить також те, що транспортний засіб на ремонт позивач відповідачу не передавав і протягом усього часу до дня пред'явлення позову продовжував ним користуватися, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати гарантійний строк продовженим на період фактичного невиконання ремонта за заявкою № Г3002001 від 22 квітня 2010 року.
Встановивши, що грошові кошти у розмірі 13 271,76 гривень сплачені позивачем за ремонтні роботи, проведені поза межами гарантійного строку на умовах угоди після гарантійного обслуговування за системою «Куланц», до якої ОСОБА_4 приєднався за власним рішенням, суд апеляційної інстанції правильно зазначив про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, яка регулює порядок повернення безпідставно набутого майна, і обґрунтовано відмовив у задоволенні вимоги про стягнення сплачених за ремонт коштів.
Частиною дев'ятою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунені протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк. За кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
Порядок пред'явлення покупцем вимоги з гарантійного ремонту визначений положеннями законодавства та угодою про гарантійні зобов'язання від 23 березня 2010 року.
Претензії споживача щодо виявлених недоліків у дорожньому транспортному засобі подаються за вибором споживача на один із пунктів сервісної мережі, вказаний у сервісній книжці, виконавцю або продавцю за місцем купівлі дорожнього транспортного засобу, або виробнику. Претензії розглядаються у разі дотримання таких умов: претензії подано у письмовій формі із зазначенням прізвища, імені, по батькові та місця проживання споживача, згідно з вимогами цього положення; на момент подання претензії не закінчився гарантійний термін; пред'явлено документ, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу споживачем, та сервісну книжку (пункт 28 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 721 від 29 грудня 2004 року).
Згідно з пунктами 4.2, 4.3 угоди про гарантійні зобов'язання всі вимоги покупця розглядаються після пред'явлення останнім наступного: товару, оригіналу сервісної книжки на товар та копії паспорта. Датою звернення покупця з вимогою, вважається дата передачі дилерському підприємству товару та оформленої належним чином заяви з додаванням вказаних документів. У випадку, коли покупець не надав дилерському підприємству товар та оформлену належним чином заяву і комплект документів, звернення покупця не може бути розглянуто та вирішено.
Пунктом 29 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 721 від 29 грудня 2004 року, встановлено, що виконавець зобов'язаний протягом трьох діб розглянути претензію за участю споживача та скласти в двох примірниках рекламаційний акт, де зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові власника; марка транспортного засобу, тип, модель, версія, ідентифікаційній номер і номер його двигуна; державний номер транспортного засобу; пробіг від початку експлуатації; найменування організації, яка продала транспортний засіб і дата продажу; перелік заявлених власником недоліків. Рекламаційний акт підписується власником транспортного засобу та представниками виконавця.
Системний аналіз положень Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів і угоди про гарантійні зобов'язання від 23 березня 2010 року дає підстави для висновку, що для безоплатного усунення недоліку транспортного засобу у порядку гарантійного ремонту власник транспортного засобу зобов'язаний вчинити визначену сукупність дій у певний строк, зокрема, в межах гарантійного строку надати транспортний засіб для огляду, оформити заявку встановленого зразку, скласти рекламаційний акт на підтвердження виявлення недоліка і передати товар на ремонт з оформленням наряду-замовлення.
Встановивши, що при зверненні до ТОВ «Джерман-Центр» щодо несправності системи відкриття/закриття задніх дверей багажного відділення ОСОБА_4 не подав претензію встановленого зразка і рекламаційний акт на підтвердження виявлення відповідного недоліка сторони не складали, так як відповідна несправність усунена у день звернення шляхом проведення регулювальних робіт, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для віднесення вказаних робіт до робіт з гарантійного ремонту та обґрунтовано відмовив у стягненні пені, передбаченої статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
Касаційний суд відхиляє доводи заявника про порушення ТОВ «Джерман-Центр» положень угоди про гарантійні зобов'язання від 23 березня 2010 року у зв'язку з невиконанням гарантійного ремонту за заявкою № Г3002001 від 22 квітня 2010 року, що є підставою для стягнення з відповідача неустойки, з наступних підстав.
Пунктом 5.1 угоди про гарантійні зобов'язання від 23 березня 2010 року визначено, що гарантійні зобов'язання припиняються у разі, якщо покупець відразу після виявлення незначного недоліку, недоліку або істотного недоліку не звернувся до дилерського підприємства і продовжував експлуатацію транспортного засобу, що призвело до погіршення технічного стану товару або погіршення стану виявленого недоліку.
Згідно із закріпленим у статті 688 ЦК України правилом покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо якості товару у розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Стаття 3 ЦК України відносить до засад цивільного законодавства добросовісність, яку варто розуміти як необхідність сумлінної та чесної поведінкисуб'єктів при виконанні свої юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що після подання заявки № Г3002001 від 22 квітня 2010 року ОСОБА_4 транспортний засіб для усунення недоліків дилерському підприємству не передав і продовжував ним користуватися; про несправність системи відкриття/закриття задніх дверей багажного відділення повторно повідомив відповідача у березні 2012 року, хоча до цього неодноразово прибував до станції технічного обслуговування для проведення гарантійного ремонту інших складових транспортного засобу.
Враховуючи недотримання ОСОБА_4 порядку пред'явлення продавцю претензії щодо проведення гарантійних ремонтних робіт, відсутність доказів складання сторонами рекламаційного акта і передачі транспортного засобу на гарантійний ремонт, а також те, що, наполягаючи на існуванні несправностей системи відкриття/закриття задніх дверей багажного відділення, позивач із відповідними вимогами щодо їх усунення повторно звернувся через два роки, що не відповідає принципу добросовісності, касаційний суд відхиляє доводи заявника про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «Джерман-Центр» неустойки, передбаченої статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів», за період з 2010 року у зв'язку з затримкою усунення недоліків товару.
Касаційний суд також враховує, що підпунктом 5.3.2 угоди про гарантійні зобов'язання передбачено, що в порядку гарантійного ремонту не виконуються регулювальні роботи на капоті, дверях, кришках багажного відділення та інші регулювальні роботи, необхідність яких виникла внаслідок природного зносу.
Суд апеляційної інстанції встановив, що при зверненні ОСОБА_4 до ТОВ «Джерман-Центр» 22 квітня 2010 року працівниками сервісного центру здійснено роботи з регулювання кришки багажного відділення, що не є роботою, яка виконується у порядку гарантійного ремонту, у зв'язку з чим відповідна відмітка у сервісній книжці не проставлена.
Твердження заявника про те, що виявлений у квітні 2010 року недолік у роботі системи відкриття/закриття задніх дверей багажного відділення потребував гарантійного ремонту, а не регулювальних робіт, касаційний суд вважає недоведеними, так як рекламаційний акт на підтвердження виявленого недоліку сторони не складали, для проведення ремонту транспортний засіб сервісному центру не передавався і продовжував використовуватися позивачем за призначенням.
Доводи заявника про те, що несправність системи подачі повітря в салон автомобіля і системи клімат-контролю впливає на роботу транспортного засобу в цілому і робить неможливою його експлуатацію відхиляються касаційним судом. Обставин, які б підтверджували невикористання позивачем автомобіля марки Volkswagen Touareg 3.0 TDI V6 у зв'язку з несправністю системи клімат-контролю, в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції не встановлено.
З висновку судової автотехнічної експертизи № 148Е-03/16 від 26 жовтня 2016 року суд апеляційної інстанції встановив, що у зв'язку із вказаним недоліком транспортного засобу його стан не відповідає вимогам ДСТУ 2322-93 «Автомобілі легкові відремонтовані. Загальні технічні умови» та ДСТУ 3649-10 «Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану і методи контролювання», проте висновків щодо неможливості експлуатації автомобіля експерт не зазначив. Крім того, згідно з вказаним висновком несправність системи клімат-контролю можливо усунути шляхом проведення відновлювального ремонту в умовах спеціалізованої станції технічного обслуговування, оскільки ця несправність полягає у відсутності вентилятора в зборі (електродвигуна і крильчатки).
За таких обставин твердження заявника про те, що несправності системи вентиляції повітря і клімат-контролю є істотними недоліками, які роблять неможливим чи недопустимим використання транспортного засобу відповідно до його цільового призначення, помилкові.
Посилання заявника на те, що несправність системи клімат-контролю і системи відкриття/закриття задніх дверей багажного відділення не усунені відповідачем у строк понад 14 днів, що свідчить про істотність таких недоліків, касаційний суд вважає необґрунтованими. У розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів» неможливість усунення недоліку у строк до 14 календарних днів свідчить про складність робіт із його усунення, що потребує значної кількості часу. У даній справі судами встановлено, що виявлені недоліки автомобіля марки Volkswagen Touareg 3.0 TDI V6 не потребують складного за своїм характером ремонту і можуть бути усунені в умовах спеціалізованої станції технічного обслуговування.
Твердження заявника про те, що несправність електроприводу механізму відкриття/закриття задніх дверей багажного відділення робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором, безпідставні, оскільки з висновку судової автотехнічної експертизи № 148Е-03/16 від 26 жовтня 2016 року суд апеляційної інстанції встановив, що відкриття багажного відділення є можливим у ручному режимі; використовуючи ручний метод, задні двері автомобіля марки Volkswagen Touareg 3.0 TDI V6 вдалося як відчинити, так і зачинити.
Касаційний суд відхиляє твердження заявника про те, що на період, протягом якого заявка № Г3002001 від 22 квітня 2010 року не виконана, строк гарантійного ремонту є продовженим, так як протягом вказаного періоду транспортний засіб у ремонті не перебував і фактично використовувався позивачем за призначенням.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд. та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 410 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Вінницької області від 24 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. А. Стрільчук
Судді: С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов О. В. Ступак Г. І. Усик