Іменем України
16 листопада 2018 року
Київ
справа №815/4620/17
адміністративне провадження №К/9901/49685/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 (суддя - Марин П.П.)
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 (судді - Кравченко К.В., Джабурій О.В., Вербицька Н.В.)
у справі № 815/4620/17
за позовом Приватного підприємства Фірма «Світал»
до Головного управління ДФС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У вересні 2017 року Приватне підприємство Фірма «Світал» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2017.
Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про те, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства при визначенні податкових зобов'язань за наслідками господарської діяльності. Відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо збільшення Підприємству сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 09.08.2017: № 0024641415, № 0024531415, №0024501415, № 0032811307, № 0032821307, № 0032831307 та стягнуто на користь позивача судовий збір у сумі 7 197,22 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 частково задоволено апеляційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області, постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2017: № 0032811307, № 0032821307, № 0032831307 та в частині стягнення судового збору скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 6 942,80 грн.
В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 залишено без змін.
Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДФС в Одеській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Підприємству в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому, скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову, невірно оцінивши докази, що містяться у матеріалах справи та обставини справи.
Сторонами не оскаржується законність постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 в частині відмови в задоволенні адміністративного позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2017: № 0032811307, № 0032821307, № 0032831307, відтак правильність висновків суду в цій частині не є предметом касаційного перегляду справи.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками планової документальної виїзної перевірки Підприємства з питань податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 складено акт від 25.07.2017.
В акті перевірки викладено висновки контролюючого органу, зокрема, про наявність в діяльності позивача порушень:
- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток на суму 234 489,00 грн., у тому числі за 2015 рік на суму 156 260,00 грн. та за 2016 рік на суму 78 229,00 грн.;
- п.185.1 ст. 185, п. 187.1, п. 187.7 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, які сумарно призвели до заниження податку на додану вартість всього за перевірений період на суму 158 048,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0024501415, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 254 046,00 грн., з яких: 234 489,00 грн. - за основним платежем, 19 557,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
- № 0024641415, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 197 567,00 грн., з яких: 158 048,00 грн. за основним платежем, 39512,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
- № 0024531415, яким визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 190,00 грн.
Свої дії щодо прийняття податкового повідомлення-рішення № 0024501415 ГУ ДФС в Одеській області мотивує тим, що позивачем безпідставно віднесено до складу витрат суму фактично повернутої поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника підприємства. Крім того, позивачем завищено фінансовий результат на 507 70,00 грн. по податковій декларації за 2016 рік внаслідок невірного визначення доходів по рядкам 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та рядку 2120 «Інші операційні доходи»; занижено фінансовий результат на 472 517,00 грн. по декларації за 2015 рік та завищено фінансовий результат по декларації за 2016 рік на 256 973,00 грн. внаслідок невірного визначення собівартості реалізованих товарів по рядку 2050 звіту; занижено фінансовий результат на 702 192,00 грн. по декларації за 2016 рік внаслідок невірного визначення інших витрат по рядку 2270.
Щодо податкових повідомлень-рішень № 0024641415 та № 0024531415 ГУ ДФС в Одеській області обґрунтовує тим, що Підприємство, отримавши оплату від бюджетних установ за поставлені у попередні роки на їх адресу товари (роботи, послуги) та отримавши оплату у період, що перевірявся, в порушення п. 187.7 ст. 187 ПК України не нарахував податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суми отриманих оплат в тих періодах, коли ці оплати надійшли до позивача.
Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми права, що регламентують спірні правовідносини, зокрема, положення статей 14, 44, 86, 134, 187 ПК України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову в цій частині, оскільки висновки ГУ ДФС в Одеській області щодо порушення Підприємством вимог податкового законодавства та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спростовано під час розгляду справи.
При цьому судами попередніх інстанцій враховано, що здійснивши у 2014 році поставку товару (робіт, послуг) бюджетним організаціям позивач нарахував відповідні податкові зобов'язання у належному розмірі за податкові періоди 2014 року, включивши суму 158 238,00 грн. до складу податкових своїх зобов'язань за правилом «першої події», тобто за фактом поставки, і це не заперечувалось відповідачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи в суді.
Попри це, ГУ ДФС в Одеській області при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0024641415 та №0024531415 ці обставини не враховуються та повторно збільшується позивачу податкові зобов'язання на 158 238,00 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0024501415, то суди дійшли правильного висновку про те, що відповідачем, у порушення приписів частини другої статті 77 КАС України, не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість висновків контролюючого органу про заниження позивачем фінансового результату на 472 517,00 грн. по декларації за 2015 рік та на 702 192,00 грн. по декларації за 2016 рік, оскільки акт перевірки не містить посилань на докази (первинні або інші документи), якими ці порушення підтверджуються.
Не підтвердив обґрунтованість своїх висновків відповідач і під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій.
Касаційна скарга ГУ ДФС в Одеській області не спростовує правильність доводів, якими мотивовано рішення суду апеляційної інстанції та суду першої інстанції в частині, залишеній без змін судом апеляційної інстанції; зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова