Ухвала
14 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 761/5653/18
провадження № 61-46959ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води,
Подана 12 листопада 2018 року касаційна скарга не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Одночасно у касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року посилаючись на складний майновий стан, оскільки ОСОБА_2 офіційно не працевлаштована та не має постійного доходу. Крім того, у зв'язку з хворобливим станом, змушена брати у борг у своїх рідних.
На підтвердження вказаних умов, заявниками до касаційної скарги додано копії чеків, копію талону-направлення на дослідження, та копію товарного чека.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір», частиною першою
статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, за певних умов та у порядку, передбаченому законом, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Наведені у клопотанні доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та надані у їх підтвердження докази не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, оскільки заявником не надано належних доказів на підтвердження саме його складного матеріального стану (відповідний акт про майновий стан заявника або інші докази щодо його матеріального стану), не зазначені умови, які відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, а безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
З огляду на викладене, клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає, а тому ОСОБА_2 має сплатити судовий збір у розмірі, визначеному підпунктом 9 пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Що стосується обов'язку ОСОБА_1 сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року, то ОСОБА_1 є такою, що в силу приписів пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від його сплати, оскільки є інвалідом другої групи. На підтвердження вказаних обставин, заявниками надано копію довідки МСЕК Серія КИЕ-1 № 034007.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 762,00 грн.
Таким чином ОСОБА_2 за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року має сплатити судовий збір в розмірі 352,40 грн (1 762,00 грн х 0,2).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у
Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: 31219207026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 28 листопада 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Курило