Іменем України
16 листопада 2018 року
Київ
справа №816/2142/17
адміністративне провадження №К/9901/60037/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Полтавській області
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 (суддя - Шевяков І.С.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 (судді - П'янова Я.В., Чалий І.С. , Калиновський В.А.)
у справі № 816/2142/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРМЕТ ХАРКІВ»
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧЕРМЕТ ХАРКІВ» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.10.2017.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючий орган під час проведеної перевірки діяльності Товариства дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства при визначенні податкових зобов'язань за наслідками господарської діяльності. Крім того, саму позапланову перевірку контролюючим органом проведено без наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2018, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.10.2017: № 0010421405 та № 0010411405.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 частково задоволено апеляційну скаргу ГУ ДФС у Полтавській області, скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2017: № 0010421405 на суму 35 699,75 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0010411405 .
Прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду залишено без змін.
Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДФС у Полтавській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства в повному обсязі. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.
Товариство у відзиві на касаційну скаргу вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу просить залишити без задоволення.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судові рішення попередніх інстанцій таким вимогам відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Спецремпідряд", ТОВ "Таргет Глобал", ТОВ "Терра Еко Продукт", ТОВ "Борисфен-Груп-ЛТД", ТОВ "НВП "Полі-Пласт", ТОВ "ХСК Ракурс", ТОВ "Кромбуд ЛТД", ТОВ "Команія "Інтертрейд", ТОВ "ЛТД Нефріт", ТОВ "Тек Юг", ТОВ "Леонс", ТОВ "БК "Обсідан", ТОВ "Амазоніт ВС", ТОВ "Торговий Дім "Афродіта", ТОВ "Центрторг ЮГ", ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс", ТОВ "Торгопт-СК",ТОВ "Охоронна фірма "Вовкодав", ТОВ "Адоріс Центр", ТОВ "Баркус", ТОВ "Бізнес Страйк" за період з 01.03.2016 по 30.06.2017 та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2016 по 30.06.2017 складено від 31.08.2017.
В акті перевірки викладено висновки контролюючого органу про виявлення порушень:
- пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, всього в сумі 4 909 657,00 грн.;
- пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 2 320 715,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 13.10.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0010421405, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8 940 158,47 грн., з них: за основним платежем - 7 152 126,78 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 788 031,69 грн.
- № 0010411405, яким зменшено від'ємне значення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 78 246,00 грн.
Свої дії щодо прийняття податкових повідомлень-рішень контролюючий орган обґрунтовує тим, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами, наведеними в акті перевірки, реально не виконувались.
Спірні правовідносини регламентувались положеннями ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.
Питання, пов'язані з підтвердженням даних, визначених у податковій звітності, обчисленням податку на додану вартість, обчислення об'єкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 44, 198, 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
- відсутність первинних документів обліку.
З огляду на це, предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій з поставки товару та наданні послуг, а тому й обґрунтованість визначення позивачем його податкових зобов'язань.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо часткової обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДФС щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», за виключенням правовідносин, що склались між позивачем та ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс", спростовано під час розгляду справи.
Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладених між Товариством та контрагентами: ТОВ "Спецремпідряд", ТОВ "Таргет Глобал", ТОВ "Терра Еко Продукт", ТОВ "Борисфен-Груп-ЛТД", ТОВ "НВП "Полі-Пласт", ТОВ "ХСК Ракурс", ТОВ "Кромбуд ЛТД", ТОВ "Компанія "Інтертрейд", ТОВ "ЛТД Нефріт", ТОВ "Тек Юг", ТОВ "Леонс", ТОВ "БК "Обсідан", ТОВ "Амазоніт ВС", ТОВ "Торговий Дім "Афродіта", ТОВ "Центрторг ЮГ", ТОВ "Торгопт-СК", ТОВ "Охоронна фірма "Вовкодав", ТОВ "Адоріс Центр", ТОВ "Баркус", ТОВ "Бізнес Страйк" договорів поставки, купівлі-продажу та виконання робіт, фактичне отримання позивачем обумовленої господарськими угодами продукції і робіт, використання отриманого Товариством у його господарській діяльності під час виробництва та подальшої реалізації позивачем виготовленої продукції.
Судом належним чином проаналізовано умови виконання кожного укладеного Товариством господарського договору, перевірено шляхом аналізу відповідних документів та допиту свідка - підприємця ОСОБА_3 фактичне отримання позивачем придбаної продукції.
Під час апеляційного перегляду справи судом дано належну оцінку всім доводам та запереченням сторін, а також матеріалам кримінальних проваджень щодо частини контрагентів позивача та справи про адміністративне правопорушення щодо керівника Товариства та наслідки розгляду цих справ.
Водночас, враховуючи обставини встановлені вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 у справі №201/4522/18 судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні адміністративного позову в частині, що стосується формування позивачем податкових зобов'язань за наслідками господарських операцій, укладених з ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс".
Натомість, у порушення приписів частини другої статті 77 КАС України відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами безпідставність та помилковість висновків суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга ГУ ДФС у Полтавській області не спростовує правильність доводів, якими мотивовано постанову суду, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції, з якими погодився суд апеляційної інстанції, та висновки суду апеляційної інстанції помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова