Іменем України
15 листопада 2018 року
Київ
справа №199/9910/14-а
адміністративне провадження №К/9901/16071/18, К/9901/16073/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №199/9910/14-а
за позовом Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки головного лікаря Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 11" Дніпропетровської міської ради Котляр О.В. та заступника головного лікаря Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 11" Дніпропетровської міської ради з експертизи тимчасової непрацездатності Кондратенко І.М. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2015 року у справі №199/9910/14, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року, прийняту у складі головуючого судді - Божко Л.А.
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про перегляд ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2015 року у справі №199/9910/14 за ново виявленими обставинами.
2. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2016 року заяву Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами повернуто заявнику.
3. Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1, не погодившись з ухвалою суду, звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просила скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2016 року як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і ухвалити рішення за яким направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі у тому ж складі суду.
4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав невідповідності її вимогам, встановленим частиною 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині несплати судового збору.
5. Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв'язку із невиконанням ним вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
6. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2017 року та 14 березня 2017 року відкриті провадження за касаційними скаргами Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року.
8. Відповідач - Головний лікар Комунального закладу «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 11» Тихоненко С.М. надала заперечення, в яких просила касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
9. Верховний Суд на підставі пункту 5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 07.01.2018 року ухвалою від 14 листопада 2018 року прийняв до провадження вищезазначені касаційні скарги.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Конституція України.
10.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній до 15.12.2017 року.
10.1 Частина 6 статті 187. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
10.2 Частина 3 статті 189. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
10.3 Частина 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
10.4 Стаття 87. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
12. Закон України «Про судовий збір».
12.1. Стаття 1. Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
12.2. Стаття 2. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
12.3. Стаття 5. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; 13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; 15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; 15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою; 16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору; 18) Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України; 19) органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення; 20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
V.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
14. Аналізуючи доводи, наведені у касаційних скаргах, та висновки суду апеляційної інстанції, викладені в оскаржуваних судових рішеннях щодо обов'язку сплати позивачем судового збору, колегія суддів звертає увагу на наступне.
15. За правилами статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
16. Статтею 5 цього Закону визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, при цьому громадські організації у цьому переліку з 1 вересня 2015 року відсутні.
17. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що скаржник не має пільг щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
18. Разом з цим, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, як вбачається зі змісту наведеної норми, скаржник (Громадська організація) не є суб'єктом, якому вищезазначеним Законом надано право звертатись із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Посилання касатора на те, що позивачем у справі є громадська організація, яка не є прибутковою та не має власних коштів та майна, а тому має бути звільнена від сплати судового збору, є необґрунтованими, оскільки, як слідує із матеріалів справи, дана громадська організація діє в інтересах фізичної особи ОСОБА_1, а не у власних інтересах, а тому підстав для застосування статті 8 Закону «Про судовий збір» - немає.
Щодо посилань позивача на практику Європейського суду з прав людини та рішення Конституційного Суд України від 28 листопада 2013 року №12-рп/2013, колегія суддів зазначає наступне.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року №12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації „Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України „Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями пункту „г" частини першої статті 49 Закону України „Про авторське право і суміжні права" надав тлумачення редакції пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», яка діяла до 1 вересня 2015 року.
Разом з тим, у новій редакції цього Закону, чинній на момент звернення позивача до суду апеляційної інстанції, громадські організації не включено до переліку осіб, на яких розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору.
Крім того, у даному рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, утворені відповідно до частини другої статті 47 Закону України „Про авторське право і суміжні права", не належать до тих платників судового збору, які звільняються від його сплати у разі звернення до суду із заявами щодо захисту прав та інтересів інших осіб у випадках, передбачених законодавством.
Посилання касатора на рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1997 року у справі «Католицька церква Ла Кане проти Греції» колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки дане рішення стосувалось вирішення питання правоздатності церкви як організації, що не має статусу юридичної особи, звертатися до суду з позовом щодо захисту права власності.
Зважаючи на те, що позивачем в даному випадку є саме фізична особа - ОСОБА_1, а не громадська організація без статусу юридичної особи, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
19. Оскільки позивачем у строк, визначений ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху, не усунуто недоліки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків про наявність підстав для її повернення.
20. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
21. З огляду на викладене, оскаржувані рішення суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування - відсутні.
22. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
23. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
.
1. Касаційні скарги Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді О.В.Білоус
І.Л.Желтобрюх