15 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 592/3451/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Макаренко Я.М.
суддів: Мінаєвої О.М. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.06.2018, суддя Катрич О.М., м. Суми, по справі № 592/3451/18
за позовом ОСОБА_1
до Заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Лепетюк Олександра Васильовича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Лепетюк Олександра Васильовича (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
-визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 27.02.2018 року, винесену заступником начальника офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Лепетюк Олександром Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 1700 грн за порушення абз. 1 ч.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.06.2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено за необгрунтованістю.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.06.2018 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено декілька самостійних правопорушень щодо несвоєчасної сплати єдиного внеску, тоді як у разі вчинення однією особою кількох адміністративних правопорушень протоколи складаються окремо щодо кожного з вчинених правопорушень, також позивач зазначає, що при винесені оскаржуваної постанови відповідачем було порушено ч.1 ст. 276 КУпАП, оскільки справу про адміністративне правопорушення розглянуто не за місцем його вчинення, також позивач вказав, що відповідачем адміністративне стягнення застосовано поза межами строку, встановленого ст. 38 КУпАП.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.02.2018 року № 51 головним державним ревізором-інспектором Гедульяновою Н.Д. за даними інтегрованої картки платника по КБК 71010000 Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" виявлено, що головний бухгалтер ОСОБА_1 несвоєчасно сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень- серпень 2017 р. на загальну суму 40152264,68 грн. терміном сплати 20.04.2017 р., 22.05.2017 р., 20.06.2017 р„ 20.07.2017 р., 21.08.2017 р., 20.09.2017 р. (фактично сплачено з 05.07.2017 р. по 28.12.2017 р.), чим порушено абз.1 ч.8 ст. 9 Закону України " Про збір облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та зазначено, що такі дії підпадають під ч.4 ст.165-1 КУпАП. Під час складання протоколу ОСОБА_1 присутнім не був, однак був сповіщений про його розгляд (а.с.15).
Постановою від 27.02.2018 року, винесеною заступником начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Лепетюк О.В., який працює у м. Києві, за результатами розгляду вищевказаного протоколу, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 грн. (а.с. 17).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що постановою заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Лепетюк Олександра Васильовича від 27.02.2018 року ОСОБА_1 притягнуто на підставі ч.4 ст. 165-1 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1700,00 грн за порушення абз.1 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що прийнято воно незаконно та необгрунтовано, виходячи з наступного.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
У протоколі №51 про адміністративне правопорушення від 19.02.2018 року вказано про вчинення позивачем правопорушення, що полягає у несвоєчасній сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень-серпень 2017 р. на загальну суму 40152264,68 грн терміном сплати 20.04.2017 р., 22.05.2017 р., 20.06.2017 р„ 20.07.2017 р., 21.08.2017 р., 20.09.2017 р., а фактично сплачено з 05.07.2017 р. по 28.12.2017 р., чим порушено абз.1 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до абз.1 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5- 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Отже, звітним періодом для нарахування і сплати єдиного внеску є календарний місяць.
Таким чином, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року та серпень 2017 року є окремими звітними періодами з різними строками сплати платежів.
Отже, несвоєчасна сплата єдиного внеску за березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року та серпень 2017 року є окремими та самостійними порушеннями.
Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 N 566 затверджено Інструкцію з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення.
Ця Інструкція, розроблена відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та інших нормативно-правових актів, встановлює порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах доходів і зборів, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення, розгляду справ про адміністративні правопорушення органами доходів і зборів, ведення діловодства у справах про адміністративні правопорушення, а також забезпечення належного розгляду скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення.
У п.2 розділу ІІ Інструкції зазначено, що у разі вчинення однією особою кількох адміністративних правопорушень протоколи складаються окремо щодо кожного з вчинених правопорушень.
Отже, протоколи складаються окремо щодо кожного з вчинених правопорушень.
Враховуючи, що відповідачем щодо кожного правопорушення протокол не складався, а у протоколі № 51 від 19.02.2018 року відповідачем зазначено декілька самостійних правопорушень, то колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що такий протокол складено з порушенням вимог чинного законодавства.
З протоколу № 51 від 19.02.2018 року та винесеної на його підставі постанови від 27.02.2018 року про накладення адміністративного стягнення слідує, що позивача на підставі ч.4 ст. 165-1 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення строків сплати єдиного соціального внеску передбачених абз.1 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки позивачем несвоєчасно було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень- серпень 2017 р. на загальну суму 40152264,68 грн.( терміном сплати 20.04.2017 р., 22.05.2017 р., 20.06.2017 р„ 20.07.2017 р., 21.08.2017 р., 20.09.2017 р.), а фактично було сплачено з 05.07.2017 р. по 28.12.2017 р.
Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Колегія суддів зазначає, що вчинене позивачем правопорушення не відноситься до категорії триваючих, оскільки відповідно до абз.1 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач зобов'язаний сплачувати єдиний внесок щомісячно, не пізніше 20 числа наступного місяця, а тому передбачений двомісячний строк має обчислюватися з дати вчинення самих правопорушень щомісячно.
Оскільки Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено граничний термін сплати єдиного внеску, то відлік строку для застосування адміністративного стягнення за несвоєчасну сплату єдиного внеску починається з наступного дня після сплати єдиного внеску поза граничних термінів сплати.
Як зазначено у протоколі № 51 та постанові від 27.02.2018 року про накладення адміністративного стягнення терміном сплати єдиного внеску за березень-серпень 2017 року є: 20.04.2017 р., 22.05.2017 р., 20.06.2017 р„ 20.07.2017 р., 21.08.2017 р., 20.09.2017 р. Фактично єдиний внесок було сплачено з 05.07.2017 р. по 28.12.2017 р.
Проте відповідачем ні в протоколі, ні в постанові не зазначено коли саме позивачем було вчинено дії зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за кожний календарний місяць з березня по серпень 2017 р., а отже відповідачем не доведено дотримання строків притягнення позивача до відповідальності.
Відповідно до ч.4 ст. 165-1 КУпАП несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, з аналізу наведеної норми слідує, що відповідальність за ч.4 ст. 165-1 КУпАП настає у разі несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 283 КУпАП визначено зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якій зазначається:найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;дату розгляду справи;відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;опис обставин, установлених під час розгляду справи;зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;прийняте у справі рішення.
В протоколі №51 про адміністративне правопорушення та постанові від 27.02.2018 року відповідачем не встановлено, що позивачем було вчинено дії зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за кожний календарний місяць з березня по серпень 2017 р. у розмірі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивача до відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування притягнуто незаконно та необгрунтовано.
Посилання відповідача у відзиві на те, що правопорушення є триваючим, оскільки несвоєчасна сплата єдиного внеску за період з березня по серпень 2017 року розпочалася з 05.07.2017 року та припинилася 28.12.2017 року, а тому адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше 28.02.2018 року колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року та серпень 2017 року є окремими звітними періодами з різними строками сплати єдиного внеску, отже несвоєчасна сплата єдиного внеску за березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року та серпень 2017 року є окремими та самостійними порушеннями, а тому адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, тобто з наступного дня за граничним терміном сплати єдиного внеску по кожному календарному місяцю у період з березня по серпень 2017 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність оскаржуваної постанови відповідача, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням в цій частині нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.06.2018 по справі № 592/3451/18 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 27.02.2018 року, винесену заступником начальника офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Лепетюк Олександром Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 1700 грн за порушення абз. 1 ч.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва О.А. Спаскін