14 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/30/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 року (головуючого судді Мартинюка В.Я.) ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Львів у справі №813/1994/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Оіл Сервіс» до Головного управління ДФС у Львівській області, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправним і скасування рішення,
ТзОВ «Спец Оіл Сервіс» 11.05.2018 року звернулося в суд із позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в якому просить визнати протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області №643558/38540625 від 11.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №209 від 15.03.2018 року в ЄРПН..
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до норм законодавства, а відтак є законним та обґрунтованим.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Гавриляк Р.А. апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник позивача Штинда О.В. проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до приписів частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що за результатами господарських операцій з поставки бензину та дизельного палива ТзОВ «Спец Оіл Сервіс» було складено податкову накладну за №209 від 15.03.2018 року та подано через систему обміну електронними документами в органи ДФС, що підтверджується відповідною квитанцією від 30.03.2018 року за №9055808402.
Як вбачається з наведеної квитанції про реєстрацію податкової накладної в ній зазначено, що: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
В подальшому комісією було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.04.2018 року за №643558/38540625.
Згідно з вказаного рішення підставою відмови у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних стало - ненадання платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена. Також, контролюючим органом у вказаному рішенні зазначається, що встановлено реалізацію ПП «Автоінтерлогістик», яке віднесене до переліку ризикових платників.
Дане рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку та було залишено без змін.
Наведене вказує на те, що змістом спірних правовідносин є дотримання порядку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року за №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку).
Згідно пункту 7 Порядку у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (пункт 10 Порядку).
Згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18, комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Відповідно до пункту 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Судом встановлено, що позивачем було подано контролюючому органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена, з додаванням відповідних копій документів на підставі яких здійснювалась поставка бензину та дизельного пального (договір поставки нафтопродуктів оптовими партіями від 20.12.2017 року за №9-ШК/24-12, видаткові накладні від 15.03.2018 року за №№397389, 397386, 397380, 205, договір купівлі-продажу карток від 21.12.2017 року за №ШК-01, банківська виписка по рахунку ТзОВ «Спец Оіл Сервіс» за 15.03.2018 року). Також, позивачем були надані відповідні пояснення з приводу здійснених господарських операцій та надісланої податкової накладної.
Таким чином, суд вважає, що надання платником податків вищенаведених пояснень та документів свідчить про виконання ним вимоги контролюючого органу щодо надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Окрім того, як вбачається із змісту наявної квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючим органом, всупереч вимогам підпункту 3 пункту 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідачем не зазначено якому саме критерію ризиковості відповідає платник податків, а також не зазначено розрахункового показника за таким критерієм.
Дані обставини свідчать про те, що таке рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, що перешкоджає платнику податків своєчасно та в повній мірі виконати свої обов'язки та скористатись своїми правами, передбаченими чинним податковим законодавством, яким врегульовано порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо зазначення відповідачем в оскаржуваному рішенні з приводу ПП «Автоінтерлогістик», якому здійснювалась поставка бензину та дизельного, віднесене до переліку ризикових платників, то суд зазначає, що моніторингу підлягає лише платник податку, яким складено податкову накладну. Таким чином, саме такого платника податків слід перевіряти на відповідність критеріям ризиковості.
В даному ж випадку, податкова накладна від 15.03.2018 року за №209 була виписана ТзОВ «Спец Оіл Сервіс», а тому віднесення ПП «Автоінтерлогістик» до переліку ризикових платників не може слугувати підставою для зупинення реєстрації податкової накладної.
Як передбачено пунктом 21 вищенаведеного Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Апеляційним судом встановлено, що позивачем були надані відповідні пояснення та копії документів, які є достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, всупереч цьому, контролюючий орган прийняв оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 року у справі №813/1994/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді О.М. Довгополов
Р.Й. Коваль
Повний текст постанови складено 16.11.2018 року