Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 листопада 2018 р. № 2040/7862/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сагайдака В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61121, код НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 22682655) про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить суд:
визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655) в призначенні пенсії за вислугу років, як водію міського пасажирського транспорту згідно з п. “з” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1);
зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова (код ЄДРПОУ 22682655) призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за вислугу років як водію міського пасажирського транспорту згідно з п. “з” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 02.01.1984 року по 31.01.2002 року за професією водій міського пасажирського транспорту, починаючи з 12.02.2018;
зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ: 22682655) подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили;
допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії з 23 березня 2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії Управління Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова про не зарахування до стажу роботи на пільгових умовах періоду роботи позивача з 02.01.1984 року по 31.01.2002 року за професією водій міського пасажирського транспорту є незаконними, а тому просить суд зобов'язати відповідача зарахувати вказаний трудовий стаж як пільговий та призначити позивачу пенсію відповідно п. «з» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» як водію міського пасажирського транспорту.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату та час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомив. Через канцелярію суду надав відзив, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, вказавши, що дії управління щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідають вимогам законодавства, оскільки у позивача відсутній необхідний трудовий стаж для призначення вказаної пенсії.
Відповідно вимог п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що позивач 23.03.2018 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з заявою про призначення пенсії як водію міського пасажирського транспорту згідно п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.1 1.1991 №1788-ХІІ.
Відповідачем 25.05.2018 року направлено ОСОБА_1 копію протоколу про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій від 14.05.2018 року, відповідно якого відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років, як водію міського пасажирського транспорту згідно п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «з» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на момент звернення за призначенням пенсії. (а.с. 15)
Частинами 1,2 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 9 липня 2003 року встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. N 637, (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 2.4 та 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58 (далі - Інструкція № 58), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Відповідно до п. «з» ст. 13. Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач 23.03.2018 року, тобто після досягнення 11.02.2018 року 55-річного віку звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про призначення йому пільгової пенсії відповідно до п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У протоколі про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій від 14.05.2018 рокую вказано, що відповідачем згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1, було направлено документи ОСОБА_1 до комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області щодо підтвердження стажу роботи на пільгових умовах у період з 02.01.1984 року по 31.01.2002 року за професією водій, (згідно з трудовою книжкою) у Харківському автотранспортному підприємстві № 20124 (далі ВАТ «Харківське автотранспортне підприємство 16330»).
Рішенням від 18.04.2018 року № 140/5-18 про результати розгляду заяви Комісія при головному управлінні ПФУ в Харківській області, розглянувши заяву від 23.03.2018 року та надані документи ОСОБА_1, підтвердила стаж роботи у період з 26.09.1984 року по 05.10.1995 року за професією водій на автобусі (міського пасажирського транспорту). Вказано, що інші документи, підтверджуючі роботу ОСОБА_1 водієм міського пасажирського транспорту, у період з 06.10.1995 року по 31.01.2002 року на розгляд Комісії не надані.(а.с.16)
У зв'язку з чим, відповідачем зроблений висновок та вказано в протоколі, що до стажу роботи на пільгових умовах на посаді водія міського пасажирського транспорту можливо зарахувати тільки 11 років 0 місяців 10 днів за період з 26.09.1984 року по 05.10.1995 року, при загальному страховому стажі 33 роки 3 місяці 4 дні, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років на дату звернення за призначенням пенсії (а.с. 15)
З матеріалів справи вбачається, що позивач був прийнятий до Харківського автотранспортного підприємства № 20124 на посаду слюсаря 05.12.1983 року.(а.с.26,81)
Позивачем до матеріалів справи надано копію трудової книжки серії БТ-1 №9673501, в якій за порядковим номером №3 від 02.01.1984 р. наявний запис «переведений водієм 3го кл.», наказ №314 від 31.12.1983 р. та за порядковим номером № 9 від 31.01.2002 р. де вказано «звільнений по узгодженню між керівниками п.5 ст. 36 КЗПП України», наказ №6 від 31.01.2002 р., запис засвідчений підписом керівника підприємства та печаткою підприємства (а.с. 26,28).
Суд, звертає увагу, що в протоколі УПФ України в Московському районі м. Харкова, про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій від 14.05.2018 року, яким відмовлено позивачу в призначені пенсії, та у відзиві на позовну заяву, відповідачем не зазначено ніяких зауважень щодо складання вказаних записів в трудовій книжці позивача.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював водієм спочатку в Харківському автотранспортному підприємстві 20124, а потім у його перейменованих підприємствах-правонаступниках: з 29.04.1986 в Харківському АТП-36330, з 29.12.1986 р. в Харківському АТП-16330, з 05.03.1998 р. в ВАТ «Харківське автотранспортне підприємство 16330», про що також наявні відповідні записи в трудовій книжці позивача.
Відповідно Архівної довідки КП «Міський архів» від 22.03.2018 р. № Б-12, встановлено, що в наказах по особовому складу Харківського автотранспортного підприємства 20124 за 1983-2002 року ОСОБА_1М значиться працюючим слюсарем І розряду з направленням на курси водіїв в категорії «Д». Також вказано, що з 02.01.1984 р. позивач був переведений водієм 3го класу після закінчення місячних курсів категорії «Д» для роботи на всіх марках автомобілів та всіх маршрутах, обслуговуючих підприємством. (а.с.33)
Позивачем на підтвердження вказаного трудового стажу надані до матеріалів справи інші архівні документи: довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, довідка щодо роботи повний робочий день, накази про закріплення рухомого складу за автоколонами з бригадами, накази про прийняття на роботу та звільнення. (а.с.34-86)
Крім того, в судовому засіданні 23.10.2018 року були допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтвердили, що ОСОБА_1 працював разом з ними, а саме з 02.01.1984 року по 31.01.2002 року водієм автобусів, зайнятих пасажирськими перевезеннями у межах міста Харків з повним робочим днем.
Позивачем були надані до матеріалів справи копії трудових книжок, на підтвердження трудової зайнятості вказаних свідків в тому самому підприємстві в той самий період.
Показання вказаних свідків є послідовними, узгоджуються в повній мірі між собою та з поясненнями самого позивача щодо умов його роботи водієм міського пасажирського транспорту, дослідженими даними трудової книжки позивача, трудових книжок свідків та іншими дослідженими доказами.
Суд звертає увагу на правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладеного в п.10 його роз'яснення від 14.08.2008 р. №1406/100/13-08 про те, що помилковим є висновки судів, що для підтвердження спеціального стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах приймаються виключно уточнюючі довідки підприємств або організацій і безпідставно не беруться до уваги при цьому показання свідків, які працювали з позивачами на одному підприємстві. Знищення документів у зв'язку із закінченням строку їх зберігання не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи в сукупності пояснення сторін, показання свідків, письмові докази, суд доходить висновку, що під час розгляду справи належно доведено і є достатні підстави вважати, що позивач працював за професією водій на автобусі (міського пасажирського транспорту) та має пільговий стаж роботи у період саме з 02.01.1984 року по 31.01.2002 рік, а висновки відповідача, що до стажу роботи позивача на пільгових умовах можливо зарахувати тільки 11 років 0 місяців 10 днів за період з 26.09.1984 року по 05.10.1995 року, спростовується обставинами справи.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд робить висновок, що відповідач як суб'єктом владних повноважень, на надав до суду належних доказів на підтвердження обґрунтованості підстав відмови в підтвердженні стажу роботи позивача на пільгових умовах у період з 02.01.1984 року по 31.01.2002 року за професією водій на автобусі (міського пасажирського транспорту).
Статтею 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку що відмова відповідача в призначенні пенсії позивачу, як водію міського пасажирського транспорту згідно з п. “з” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” є неправомірною, отже позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами справи, суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення відповідача у вигляді протоколу про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій від 14.05.2018 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії, як водію міського пасажирського транспорту згідно п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «з» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на момент звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
У зв'язку з вищевикладеним, для повного та всебічного захисту порушених прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію згідно п. “з” ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу періоду роботи з 02.01.1984 року по 31.01.2002 року за професією водій міського пасажирського транспорту, починаючи з 12.02.2018р., а отже з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, оскільки звернення позивача за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, суд вважає за можливе рішення суду в частині присудження виплати пенсії ОСОБА_1 пенсії у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
Щодо встановлення судового контролю, суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Водночас, позивачем не наведено обставин, які б викликали у суду сумнів у тому, що відповідач може ухилятись від виконання судового рішення, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для застосування приписів ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61121, код НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 22682655) про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655) в призначенні пенсії за вислугу років, як водію міського пасажирського транспорту згідно з п. “з” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1).
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова у вигляді протоколу про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій від 14.05.2018 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії, як водію міського пасажирського транспорту згідно п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «з» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова (код ЄДРПОУ 22682655) призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1) пенсію як водію міського пасажирського транспорту згідно з п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 02.01.1984 року по 31.01.2002 року за професією водій міського пасажирського транспорту, починаючи з 12.02.2018 р.
Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 пенсії у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова (код ЄДРПОУ 22682655) судовий збір у розмірі 704.80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УК Основ"ян/мХарОснов"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 34318206084012, код класифікації доходів бюджету: 22030101).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16 листопада 2018 р.
Суддя Сагайдак В.В.