15 листопада 2018 р. м. ХерсонСправа № 2140/1950/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника третьої особи про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Ілліча" до Виконавчого комітету Скадовської міської ради, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Фермерське господарство "Соценко", Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора,
встановив:
24.09.2018 р. Сільськогосподарське ТОВ "Заповіт Ілліча" звернулося з позовом до Виконавчого комітету Скадовської міської ради, треті особи: ОСОБА_1, Фермерське господарство "Соценко", Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, у якому просить визнати протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 10.10.2017 р. індексний номер 37496038.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2018 р. адміністративну справу № 2140/1950/18 передано для розгляду судді Бездрабку О.І.
Ухвалою від 28.09.2018 р. відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 26.10.2018 р. на 10:00 год.
Ухвалою від 26.10.2018 р. за клопотання представника позивача та представника третьої особи відкладено розгляд справи на 09.11.2018 р. на 10:00 год.
24.09.2018 р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Заповіт Ілліча" звернулося з позовом до Виконавчого комітету Скадовської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, Фермерське господарство "Соценко", Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 10.10.2017 р. індексний номер 37487892.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2018 р. адміністративну справу № 2140/1955/18 передано для розгляду судді Бездрабку О.І.
Ухвалою від 28.09.2018 р. відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 26.10.2018 р. на 11:00 год.
Ухвалою від 26.10.2018 р. за клопотання представника позивача та представника третьої особи відкладено розгляд справи на 09.11.2018 р. на 11:00 год.
19.10.2018 р. від представника третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, а 09.11.2018 р. від представників сторін та третіх осіб надійшли заяви про розгляд справ без їх участі.
Ухвалою від 15.11.2018 р. справи № 2140/1950/18 та № 2140/1955/18 об'єднано в одне провадження та об'єднаній справі присвоєно № 2140/1950/18.
09.11.2018 р. від представника третьої особи ФГ "Соценко" надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що фактично спірні правовідносини виникли між учасниками справи (між позивачем та третіми особами) у зв'язку з невиконанням договорів оренди земельної ділянки, зокрема, в частині строку та розміру орендної плати в договорі оренди. Отже, існує спір про право, що виключає можливість віднесення даного спору до публічно-правового і його розгляд за правилами адміністративного судочинства. Таким чином, позовні вимоги в адміністративній справі є похідними від вимог у приватно-правовому спорі, який підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства. Даний спір не є публічно-правовим, випливає з договірних відносин, у зв'язку з чим підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства. Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містять постанови Великої Палати Верховного Суду у справах № 184/2470/13, № 815/6956/15, № 336/2177/17.
Оскільки від всіх учасників справи надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі, суд розглядає клопотання про закриття провадження у справі в письмовому провадженні.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Положеннями ч.1 ст.7 КАС України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що позивач особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ст.11 Закону № 1952 державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Враховуючи наведене, державний реєстратор є суб'єктом владних повноважень, а правовідносини, які виникають між ним та заявником прав чи їх обтяжень, публічно-правовими. Захист прав та інтересів відповідного заявника від порушень з боку цього суб'єкта владних повноважень, якщо ці порушення полягають, наприклад, у перевищенні повноважень, недотриманні строків, процедури, умов та інших визначених законом особливостей вчинення реєстраційних дій, є завданням адміністративного судочинства та має відбуватися у відповідному порядку.
З огляду на положення ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України та п.13 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України вимоги щодо реєстрації майна, інших реєстраційних дій можуть розглядатися судами в порядку цивільного чи господарського судочинства (залежно від суб'єктного складу), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав у зв'язку з оскарженням заінтересованою особою не самої реєстраційної дії (рішення), а підстави її проведення, як-от правочину, свідоцтва тощо.
Таке розмежування обумовлене й обсягом судового контролю в адміністративному судочинстві, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, який не охоплює оцінку правомірності діянь/рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на наслідки, які це діяння/рішення спричинили, чи правомірність юридичного факту, що став підставою реєстрації.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом перевірки в цій справі є виключно дотримання державним реєстратором (як суб'єктом владних повноважень) під час виконання покладених на нього законом публічно-владних управлінських функцій встановленого законом порядку прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, правомірність здійснення повторної реєстрації похідного речового права - права користування земельною ділянкою у разі наявного та зареєстрованого тотожного права на ту саму земельну ділянку за іншим користувачем. Питання правомірності/неправомірності набуття позивачем чи третіми особами права користування на згадані вище земельні ділянки, як і питання, пов'язані з реалізацією права власності на них чи дотримання умов укладених цивільно-правових угод перед судом не порушено.
Таким чином, спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі № 823/378/16.
Посилання представника третьої особи ФГ "Соценко" на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 184/2470/13, № 815/6956/15, № 336/2177/17, суд вважає безпідставними, оскільки у вказаних справах Великою Палатою Верховного Суду врегульовано інші, ніж у цій справі, правовідносини.
Керуючись ст.ст.238, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання представника третьої особи ФГ "Соценко" про закриття провадження у справі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Бездрабко О.І.