Справа № 1540/4939/18
16 листопада 2018 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості,-
До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом (а.с.5-13) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить:
- визнати протиправним дії відповідача щодо зменшення з 01.01.2018 року раніше призначеного йому відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" основного розміру пенсії з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача з 01.01.2018 року «здійснити перерахунок пенсії, призначеної йому відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб. звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, згідно з довідкою Одеського обласного військового комісаріату за нормами, чинними на 01.03.2018 року, а саме з врахуванням посадового окладу в розмірі - 5 920, 00 гри., окладу за військовим званням в розмірі 1 480, 00 грн. та надбавки за вислугу років « розмірі 3 700, 00 грн.; а також з урахуванням підвищення або надбавки до пенсії: - бойові дії в інших країнах - учасник бойових дій (ст.6) - 363,00 грн., утриманці в/сл. Помер., по б- хвороба пов'язана зі служб, член сім'ї загиблого (ст. 10 п. 1) (з 01 по 31); - 363,00 грн.; доплата до підвищення членам сім'ї померлого (з 01 по 31) 35,56 грн.; учасник бойових дій - 40,00 грн.
- зобов'язати відповідача з 01.01.2018 року та до часу припинення відповідного права або змін законодавства виплачувати йому пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, згідно з довідкою Одеського обласного військового комісаріату за нормами, чинними на 01.03.2018 року , а саме з врахуванням посадового окладу в розмірі - 5 920, 00 грн, окладу за військовим званням в розмірі 1 480, 00 грн. та надбавки за вислугу років в розмірі ; 700, 00 грн.; а також з підвищення або надбавки до пенсії: - бойові дії в інших країнах; учасник бойових дій (ст.6) - 363,00 грн, утриманці в/сл. помер, по б - хвороба пов'язана зі служб, член сім'ї загиблого (ст. 10 п. 1) (з 01 по 31) - 363,00 грн; доплата до підвищення членам сім'ї померлого (з 01 по 31) 35,56 грн; учасник бойових дій 40,00 грн.
- стягнути з відповідача на його користь заборгованість по пенсії, яка виникла у зв'язку із зменшення з 01.01.2018 року раніше призначеного основного розміру пенсії з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року з урахуванням підвищення та надбавок до пенсії, які входять в розрахунок його пенсії до дати початку виплати пенсії з урахуванням основного розміру пенсії 83% відповідних сум грошового забезпечення
Позивач зазначив, що він є військовим пенсіонером, починаючи з 13.10.2006 року отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон України № 2262-ХІІ). На час виходу на пенсію він мав 31 рік вислуги та пенсія була призначена у розмірі 83% від відповідних сум грошового забезпечення, які мають бути враховані у складі пенсії. Крім того до складу його пенсії входять підвищення або надбавки до пенсії: - бойові дії в інших країнах - учасник бойових дій (ст.6) - 363,00 грн., утриманці в/сл помер., по б- хвороба пов'язана зі служб, член сім'ї загиблого (ст. 10 п. 1) (з 01 по 31) - 363,00 грн.; доплата до підвищення членам сім'ї померлого (з 01 по 31) 35,56 грн: учасник бойових дій - 40,00 грн.
У зв'язку зі зміною та збільшенням розмірів видів грошовитого забезпечення, які мають бути враховані у складі пенсії йому у травні 2018 року на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 року (далі Постанова КМУ№ 103) відповідач здійснив перерахунок пенсії за період, починаючи з 01.01.2018 року. При цьому відповідач починаючи основний розмір його пенсії розрахував із 70% від відповідних сум грошового забезпечення, які мають бути враховані у складі пенсії.
Не погодившись зі здійсненим відповідачем перерахунком пенсії в частині зменшення основного розміру пенсії з 83 % до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, він 02.08.2018 року звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та подальшу виплату пенсії з врахуванням, основного розміру пенсії як і раніше (до проведення перерахунку у травні 2018 року) 83 % відповідних сум грошового забезпечення, які мають бути враховані у складі пенсії. Відповідач надав Лист за вих № 2179/В-11 від 17.08. 2018 року, в якому стверджує, що перерахунок пенсії йому був проведений на виконання вимог Постанови КМУ № 103 та з урахуванням положення Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічною зростання в Україні" від 27.03.2014 року (далі Закон України № 1166- VІІ), яким були внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсій, які призначаються за вислугу років, в розмірі 70 % від сум грошового забезпечення.
Проте позивач просить звернути увагу на той факт, що дія Закону України № 1166- VІІ на нього не поширюється і відповідно відповідач не мав права враховувати положення зазначеного Закону під час перерахунку його пенсії, проведеного на виконання Постанови КМУ№ 103.
В обґрунтування своїх доводів позивач зазначив, що відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ під час виходу на пенсію відповідач обґрунтовувано визначив, що основний розмір його пенсії має становити 83 % від відповідних сум грошового забезпечення, що повністю узгоджується із положеннями ч. З ст. 13 цього ж Закону в редакції, що діяла з моменту призначення йому пенсії та до 01.05.2014 року, якою було визначено що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення. Положення ст. 13 Закону № 2262-ХІІ застосовуються виключно під час призначення пенсій, а подальші зміни, внесені у вказану статтю цього Закону, не можуть бути самостійною підставою для проведення перерахунку раніше призначених пенсій, а також не можуть застосовуватися під час перерахунків пенсій, які проводяться в порядку, визначеному діючим законодавством після призначення пенсій.
Водночас порядок проведення перерахунку вже призначених пенсій визначається ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, якою встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на умовах, у порядку та розмірах передбачених Кабінетом Міністрів України.
Отже єдиною передумовою для проведення перерахунку раніше призначених пенсій за Законом № 2262-ХІІ, є подальше підвищення розмірів відповідних сум грошового забезпечення, які мають враховуються у складі пенсій. Процедура призначення та процедура перерахунку пенсії за правовою природою та змістом є різними та самостійними механізмами, а порядок проведення вказаних дій регулюється зовсім різними статтями Закону № 2262-ХІІ (призначення - ст. 13, а перерахунок - ст. 63)
Оскільки перерахунок пенсії Позивача був пов'язаний виключно зі збільшенням розмірів відповідних видів грошового забезпечення, які мають враховуватися у складі його пенсії за вислугу років, то під час проведення вказаного перерахунку Відповідач не мав права застосовувати зменшені розміри граничного відсоткового значення, які застосовуються лише під час призначення пенсій за вислугу років.
Ст. 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина. закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.
Позивач також зазначив, що ч. 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд України у постанові від 24.05.2018 року у справі № 686/12623/17 дійшов висновку про те, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом то механізмом, внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за процедурами їх проведення, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Ухвалою суду від 27.09.2018 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків (а. с. 31-32).
Ухвалою суду від 23.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 2-4).
Ухвалою від 16.11.2018 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Одеського обласного військового комісаріату.
Ухвалою від 16.11.2018 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням по справі №826/3783/18.
Представник відповідача надав до суду 07.11.2018 року та 12.11.2018 року відзиви на адміністративний позов, в яких зазначив, що перерахунок пенсії позивача на виконання Постанови КМУ №103 було проведено з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%, оскільки 01.04.2014 року набрав чинності Закон України №1166-VII, яким було внесено зміни до ст.13 Закону України №2262-ХІІ. До 01.01.2016 року позивач отримував пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення з військової служби. Тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії. Однак у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок.
Представник відповідача вказує, що в даному випадку зменшенням максимального розміру пенсії з 83% до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції. Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії, так само не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005 року. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії», також, констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.
Представник відповідача також зазначає, що, що перерахунок пенсії проводиться на підставі комплексного застосування норм Закону України №2262-ХІІ, в тому числі й тих змін, що вносяться до нього іншими актами законодавства. Згідно з ч.4 ст. 63 Закону України №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. При проведенні перерахунку ГУ ПФУ визначає і максимальний розмір пенсії відповідно до статті 13 Закону України №2262-ХІІ на момент проведення такого перерахунку. Тобто в даному випадку, внесенням змін до ст. 13 Закону України №2262-ХІІ та зменшенням максимального розміру пенсії з 83% до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване та ніяким чином не звужено. Після проведення перерахунку розмір пенсії позивача не зменшився, а, навпаки, збільшився.
Після проведення перерахунку пенсії її розмір з травня 2018 року становить 6299,38грн.
Представник відповідачу у відзиві (вх. від 07.11.218 року) зазначив, що оскільки постановою КМУ№103 не передбачено нарахування надбавок (учасник бойових дій, утриманці в/сл., підвищення членам сім'ї померлого), то позовна вимога позивача про їх врахування при перерахунку пенсії є безпідставною.
Також у відзиві (вх. від 07.11.218 року) представник відповідача не погоджується з позовними вимогами позивача про стягнення пенсії за минулий час, вважаючи дискреційними повноваження органів пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії, тобто повноваженнями відповідача є призначення (нарахування) та перерахунок пенсій.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України №2262-ХІІ.
Пенсія позивачу була призначена 14.10.2006 року в розмірі 83% від суми грошового забезпечення на момент звільнення, що сторонами по справі не заперечується. Станом на день звільнення вислуга років позивача складала 31рік (а.с.15).
На виконання вимог Постанови №103 ГУ ПФУ здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2018 року на підставі довідки про грошове забезпечення, виданої уповноваженим органом - Одеським обласним військкоматом. Розмір грошового забезпечення визначено на рівні 11100,00 грн., в тому числі: оклад за посадою 5920,00грн.; оклад за військовим званням 1480,00грн.; надбавка за вислугу років (50%) 3700,00 грн. При цьому розмір перерахованої пенсії визначений у розмірі 70% від розміру перерахованого грошового забезпечення - 7770,00гнн.
Крім того, нараховані підвищення або надбавки до пенсії, а саме: - бойові дії в інших країнах - учасник бойових дій (ст.6) - 363,00 грн, утриманці в/сл. помер., по б- хвороба пов'язана зі служб, член сім'ї загиблого (ст. 10 п. 1) (з 01 по 31); - 363,00 грн.; доплата до підвищення членам сім'ї померлого (з 01 по 31) 35,56 грн; учасник бойових дій - 40,00 грн. Підсумок пенсії з надбавками склав 8571,58грн. З урахуванням попередньої суми пенсії 4027,18 та підвищення 2272,2 (50% від 4544,4грн) розмір пенсії склав на період до 31.12.2018 року 6299,38грн. (а.с.17,20).
Не погоджуючись із зазначеним розрахунком, вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення йому розміру пенсії з 83% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до ГУ ПФУ із зверненням, але отримав відповідь від 17.09.2018 року, що пенсія йому обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм пенсійного законодавства (а.с.14), що зумовило звернення позивача до суду з адміністративним позовом, предметом якого є саме неправомірне перерахування пенсії у відсотковому відношення до грошового забезпечення, визначеного у довідці, а саме зменшення з 83% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення.
Враховуючи вказані обставини суд не приймає до уваги доводи відповідача викладені у відзиві (вх. від 07.11.218 року) в, що оскільки постановою КМУ№103 не передбачено нарахування надбавок, то позовна вимога позивача про їх врахування при перерахунку пенсії є безпідставною, оскільки позивачу вказані надбавки та підвищення нараховані у відповідності до вимог законодавства та не є предметом спірних правовідносин.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими. При цьому суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Позивачу пенсія за вислугу років у розмірі 83 % грошового забезпечення призначена з 14.10.2006 року з підстав, на умовах та у розмірі встановлених статтями 12,13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом).
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України №2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до положень статті 63 Закону України №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 року (далі Закон України №3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України №1166-VII, який набрав чинності з 01.05.2014 року, до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ внесено зміни та відповідно цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70». Вказаними законами не змінені положення ст. 63 Закону №2262-ХІІ, якою встановлені підстави та порядок перерахунку пенсії військовослужбовцям.
Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційним Судом України у рішеннях №8-рп/99 від 06.07.1999 року, №5-рп/2002 від 20.03.2002 року та №8-рп/2005 від 11.10.2005 року сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
У рішенні №5-рп/2002 від 20.03.2002 року Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
У рішенні №10-рп/2008 від 22.05.2008 року Конституційний Суд України визначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
У Рішенні Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005 року наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в ч. 3 ст. 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій службовців Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів держави, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, при перерахунку пенсії, звільненим в запас військовослужбовцям, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках до грошового забезпечення, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України №1166-VII зміни до ст. 13 Закону України №2262-ХІІ, щодо розміру відсотків грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, стосуються саме порядку призначення пенсій, звільненим в запас військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не на перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначання та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Суд критично оцінює доводи відповідача, що застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на перерахунок пенсії станом на 01.01.2016 року, оскільки у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії вже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, з огляду на те, що положення ст. 13 Закону України №2262-ХІІ не стосуються перерахунку пенсії, а стосуються виключно призначення пенсії вперше. При цьому, складові грошового забезпечення, зазначені у довідці про грошове забезпечення, виданій уповноваженим органом Міністерства оборони України, які безпосередньо стосуються перерахунку пенсії, позивачем не оскаржуються.
Враховуючи викладене, у відповідача були відсутні підстави для зміни розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення при її перерахунку з 01.01.2018 року.
При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №569/2173/16-а, відповідно до яких при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Аналогічних висновків дійшов також Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2018 року по справі №175/1665/17, який зазначив, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії, максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового утримання, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1,2 ст.і 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу розміру пенсії з 83% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 83% від розміру грошового забезпечення відповідно до довідки Одеського обласного військового комісаріату від 20.03.2018 року та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року. Суд вважає, що задоволення позову вказаним шляхом є достатнім для захисту прав позивача, оскільки відсутні підставі для стягнення. Стягненню може підлягати лише заборгованість, тобто сума яка нарахована та не виплачена.
Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії з 83% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 83% від розміру грошового забезпечення відповідно до довідки Одеського обласного військового комісаріату від 20.03.2018 року за нормами чинними на 01.03.2018 року та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.